Очікує на перевірку

Яндекс.Пошук

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Яндекс.Пошук
Логотип
Логотип
Головна сторінка сайту
Посиланняyandex.ua
Гасло (девіз)Знайдеться все!
Комерційнийтак
Типпошукова система
Реєстраціяне обов'язкова
Мовиукраїнська, російська, казахська, білоруська, турецька, англійська
ВласникЯндекс
Започатковано1997
Станактивний
Рейтинг Alexa47
Ключові особиАркадій Волож
CMNS: Яндекс.Пошук у Вікісховищі

«Яндекс» — заблокована в Україні[⇨] пошукова система, що належить російській корпорації «Яндекс».

Частка «Яндекс.Пошуку» становила 52,3 % на ринку Росії (квітень 2018)[1].

Функціональність

[ред. | ред. код]

Пошукова машина складається з трьох основних компонентів[2]:

  • Агент  — це пошуковий робот. Він обходить мережу, завантажує і аналізує документи. У разі виявлення нового посилання при аналізі сайту, воно потрапляє в список вебадрес робота. Пошукові роботи бувають наступних типів: павуки  — завантажують сайти подібно до браузера користувача; «подорожуючі» павуки  — виявляють нові, ще невідомі посилання на основі аналізу вже відомих документів; індексатори  — займаються аналізом виявлених вебсторінок і додають дані в індекс . Безліч завантажених документів розбиваються на частини і очищаються від розмітки.
  • Індекс  — база даних, зібрана роботами-индексаторами пошукових машин. За індексом і здійснюється пошук документів.
  • Пошуковий механізм .

Пошуковий запит від користувача після аналізу завантаженості пошукової системи відправляється на найменш завантажений сервер[3][4]. Для забезпечення такої можливості сервера «Яндекса» об'єднані в кластери і навіть кластери кластерів. Потім користувальницький запит обробляється програмою під назвою «Метапошук». Метапошук здійснює аналіз запиту в реальному часі: визначає географічне положення користувача, проводить лінгвістичний аналіз і т. д. Також програма визначає, чи належить запит до категорії найбільш популярних або нещодавно заданих. Видача на такі запити деякий час зберігається в пам'яті (кеші) метапошуку, і в разі збігу показуються заздалегідь збережені результати[4]. Якщо запит є рідкісним і збігів в кеші не знайдено, система перенаправляє його на програму «Базового пошуку». Той аналізує індекс системи, також поділений за різними серверами (це прискорює процедуру). Потім отримана інформація знову потрапляє на метапошук, дані ранжуються і показуються користувачеві в готовому вигляді[3].

Ілля Сегалович представляє новий пошуковий механізм «Яндекса» «Острови»

Індексування

[ред. | ред. код]

В цілому «Яндекс» індексує наступні типи файлів: html, pdf, rtf, swf, doc, xls, ppt, docx, odt, odp, ods, odg, xlsx, pptx[5].

В «Яндексі» працюють 2 скануючих робота — «основний» і «швидкий». Перший відповідає за інтернет в цілому, другий індексує сайти з часто оновлюваною інформацією (новинні сайти та інформаційні агентства). У 2010 році «швидкий» робот отримав нову технологію під назвою «Orange», розроблену спільно каліфорнійським і московським підрозділами «Яндекса»[5].

З 2009 року «Яндекс» підтримує технологію Sitemaps[5].

Пошукові запити

[ред. | ред. код]

Інтерфейс «Яндекса» має досить складною мовою запитів, що дозволяє обмежити область пошуку окремими доменами, мовами, типами файлів і т. д[6].

«Яндекс» автоматично, поряд з оригінальною "точною формою запиту, шукає різні варіації і формулювання[7].

Пошук «Яндекса» враховує морфологію мови, тому незалежно від форми слова в пошуковому запиті видача буде проводитися по всіх формах слів. Якщо морфологічний аналіз небажаний, можна перед словом поставити знак оклику (!) — пошук у цьому випадку покаже тільки конкретну форму слова[2]. Крім того, при пошуковому запиті практично не враховуються так звані стоп-слова, тобто прийменники, розділові знаки, займенники і т. д., зважаючи на їх велике розповсюдження[2].

Як правило, автоматично розкриваються абревіатури, діє транслітерація (наприклад, «Рено — Renault»), виправляється орфографія[7]. Також проводиться пошук по синонімах (мобільний — стільниковий) і різних формах слів (Воронеж — воронезький). Розширення або ні вихідного користувальницького запиту залежить від контексту. Розширення не відбувається при наборі вузькоспеціальних термінів (за запитом «монтерска кішка» не буде додано слово «котячий»), власних назв, назв компаній (наприклад, ВАТ «Бегемот» — ВАТ «Гіпопотам»), при додаванні слова «ціна», в точних цитатах (це запити, які виділяються машинописними лапками)[7].

Захист від спаму і вірусів

[ред. | ред. код]

Станом на 2013 рік «Яндекс» є найбезпечнішою пошуковою машиною на планеті і третім за ступенем захищеності серед усіх вебресурсів[8].

Перевірка вебсторінок і попередження користувачів з'явилися на «Яндексі» у 2009 році: з тих пір на сторінці результатів пошуку поряд з небезпечним сайтом з'являється позначка «Цей сайт може загрожувати безпеці вашого комп'ютера або мобільного пристрою»[9]. Для виявлення загроз використовуються відразу дві технології. Перша куплена у американського антивіруса «Sophos» і заснована на сигнатурному підході: тобто при зверненні до вебсторінки антивірусна система звертається до бази даних вже відомих вірусів і шкідливих програм[10]. Такий підхід відрізняється високою швидкістю, але практично безсилий перед новими вірусами, ще не потрапили до бази даних. Тому «Яндекс» використовує поряд з сигнатурным ще й свій власний антивірусний комплекс, заснований на аналізі поведінкового фактора. Програма «Яндекса» при зверненні до сайту перевіряє, чи запитував останній у браузера додаткові файли, перенаправляв на сторонній ресурс і т. д. Таким чином, якщо отримані дані, що сайт починає виконання певних дій (запускаються каскадні таблиці стилів, модулі Java Script і повноцінні програми) без відома користувача, він поміщається в «чорний список» і бази вірусних сигнатур[10]. Інформація про зараження сайту з'являється в результатах пошуку, і через сервіс «[[Яндекс.Вебмайстер]]» відповідне повідомлення отримує власник сайту. Після першої перевірки «Яндекс» робить другу, і якщо інформація про зараження вдруге підтвердиться, перевірки будуть проходити частіше, доки загроза не буде усунена[9].

Щодня в 2013 році «Яндекс» перевіряє 23 млн вебсторінок (виявляючи при цьому 4300 небезпечних сайтів) і показує користувачам 8 млн попереджень[10]. Щомісячно перевіряється приблизно мільярд сайтів[9].

Пошукова видача та ранжування

[ред. | ред. код]
Див. також: Тематичний індекс цитування

Пошукова видача для кожного користувача формується індивідуально на основі його місцезнаходження, мовних запитів, інтересів і переваг за результатами попередніх та поточної пошукової сесії[11]. Тим не менш, ключовим фактором при ранжируванні пошукових результатів є їх релевантність, відповідність пошуковому запиту. Релевантність визначається на основі формули ранжирування, яка постійно оновлюється на основі алгоритмів машинного навчання[12].

Довгий час ключовим фактором ранжирування у «Яндекса» було кількість сторонніх посилань на конкретний сайт[13]. Кожній сторінці у Інтернеті присвоювався своєрідний індекс цитування, аналогічний індексу для авторів наукових статей: чим більше посилань, тим краще[13]. Подібний механізм працював як у ТІЦ «Яндекса», так і в PageRank пошукової системи Google[13]. Тим не менш, на даний момент в цілях запобігання «накрутки» «Яндекс» застосовує багатофакторний аналіз, з восьмисот факторів ранжирування якого на посилання припадає лише 70[13]. Сьогодні набагато більшу роль грає зміст сайту і наявність-відсутність там ключових слів, зручність читання тексту, назва домену та його історія, наявність мультимедійного контенту[13]. 5 грудня 2013 року «Яндекс» оголосив про повну відмову від обліку посилального фактора в майбутньому[13].

Сторінка з результатами пошуку складається з посилань з короткими анотаціями — «сніпетами». Останні включають в себе текстовий коментар, посилання, адресу, популярні розділи сайту, сторінки в соцмережах та ін.[14] Як альтернативу сніпетам, «Яндекс» ввів в 2014 році новий інтерфейс під назвою «Острови»[15].

В «Яндексі» реалізований механізм «паралельних пошуків», коли разом пошуком по вебу проводиться пошук по сервісах «Яндекса», таких, як [[Яндекс.Каталог]], [[Яндекс.Новини]], [[Яндекс.Маркет]], [[Яндекс.Картинки]], [[Яндекс.Карти]] та ін. В результаті у відповідь на запит користувача система видає не тільки текстову інформацію, але і посилання на відео, картинки, карти та ін[16].

Відмінною особливістю пошукової системи є також технологія «інтентного пошуку» (англ. intent — намір, бажання), тобто пошуку, спрямованого на вирішення завдання. Серед елементів такого пошуку — наявність діалогових підказок при неоднозначному запиті, автоматичний переклад тексту, показ інформації про характеристики автомобіля і т. д.

Інформаційні блоки між рядком запиту і результатами називаються «чаклунчиками». Їх список:

  • Новини
  • Прес-потртети
  • Маркет
  • Авто
  • Музика
  • Відео
  • Картинки
  • Опечатки
  • Карти
  • Адреси
  • Картка міста
  • Розклади
  • Погода
  • Час
  • Відключення гарячої води
  • IP-адреса користувача
  • Вакансії
  • Афіша
  • Телепрограма
  • Листівки
  • Вірші
  • Кольори
  • Конвертер величин
  • Курс валют
  • Хімік
  • Бармен
  • Калькулятор

Пошукові підказки

[ред. | ред. код]
Пошукові підказки в «Яндекс.Браузері»

По мірі набору користувачем запиту в рядку пошуку пошукова машина пропонує підказки у вигляді випадного списку. Підказки з'являються ще до переходу на сторінку результатів пошуку і дозволяють уточнити запит, виправити розкладку чи друкарську помилку або перейти на потрібний сайт. Для кожного користувача підказки формуються в тому числі на історію пошукових запитів (сервіс «Мої знахідки»). У 2012 році з'явилися так звані «Розумні пошукові підказки», які миттєво видають інформацію про основні константи (довжина екватора, швидкість світла і т. д.), затори на дорогах, і мають вбудований калькулятор. Крім того, в «підказки» вбудований перекладач (запит «любов по-французьки» моментально видає amour, affection), розклад і результати футбольних матчів, курси валют, прогноз погоди та ін. Можна дізнатися точний час запитом «котра година». У 2011 році підказки в пошуку «Яндекса» стали повністю локальними для регіонів.[17].

Крім власне пошуку, підказки вбудовані у власні пошукові системи інших сервісів «Яндекса».

Функціонал є розвитком технології інтентного пошуку і вперше з'явився на «Яндекс.Барі» в серпні 2007 року, а в жовтні 2008 року був впроваджений на головній сторінці пошуковика[17][18]. Доступний як в настільній, так і в мобільній версії сайту. «Яндекс» показує своїм користувачам більше мільярда пошукових підказок у день[19].

Інше

[ред. | ред. код]
Перший логотип пошуковика

«Яндекс» пропонує ще декілька видів пошуку:

Логотип «Яндекса»

[ред. | ред. код]
Докладніше: Логотип «Яндекса»

Логотип «Яндекса» може змінювати свій дизайн в честь деяких пам'ятних дат[20].

Історія

[ред. | ред. код]

Зміни в пошуковій машині довгий час широко не афішувалися і залишалися безіменними. І лише з початку 2008 року, коли було оголошено про запуск алгоритму «8 SP1», «Яндекс» заявив про те, що надалі нові алгоритми ранжирування будуть носити назви міст[21].

1990-ті

[ред. | ред. код]

Пошукова система «yandex.ru» була анонсована компанією CompTek 23 вересня 1997 року[22] на виставці Softool, хоча окремі розробки в області пошуку (індексація Біблії, пошук документів на CD-ROM, пошук по сайту) проводилися компанією ще раніше.

Слово розшифровується як англ. yet another indexer («ще один індексатор; черговий індексатор») або як рос. Языковой индекс. За трактуванням Артемія Лебедєва, назва пошуковика співзвучно «Яньдекс», де янь — чоловічий початок[23]. За ще однією версією, назва «Яndex» походить від слова «Index» шляхом заміни першої літери.

Перший індекс містив інформацію з 5000 серверів і займав 4.5 ГБ[24].

У тому ж 1997 році пошук «Яндекса» став використовуватися в російськомовній версії Internet Explorer 4.0[25]. Стало можливим задавати запит природною мовою[26].

У 1998 році з'явилася функція «знайти схожі документи» для кожного результату пошуку[27].

«Яндекс.Пошук» станом на 1998 рік працював на трьох машинах, що працювали на FreeBSD під Apache: одна машина обходила Інтернет і індексувала документи, одна пошукова машина і одна машина дублювала пошукову машину[28].

В 1999 році з'явився пошук в категоріях — пошук, поєднання пошукової системи і каталогу[29]. Оновлена версія пошукової машини[30].

2000

[ред. | ред. код]

6 червня 2000 року була представлена друга версія пошуковика[31].

Було запроваджено механізм паралельного пошуку, коли поряд з видачею з вебу пропонується інформація з великих джерел. Користувачі отримали можливість обмежити пошукову видачу обраною темою. З'явилася рубрика «Популярні знахідки» — слова, уточнюючі пошук[32].

До грудня 2000 року обсяг проіндексованої інформації досяг 355,22 Гб[33].

2001

[ред. | ред. код]

2001 рік став для «Яндекса» значущим, оскільки тоді він обігнав інший російський пошуковик, «Рамблер», по відвідуваності і з того часу є провідною пошуковою системою Рунету[34].

«Яндекс» став розуміти запити природною мовою, задані в питальній формі. Система навчилася розпізнавати помилки і пропонувати виправляти їх. Змінився дизайн[35].

2002

[ред. | ред. код]

Кількість щоденних запитів до пошукової машини «Яндекс» перевищила 2 млн[36].

2003

[ред. | ред. код]

Запущена індексація документів .rtf .pdf[37]

Результати пошуку стали видаватися в тому числі і в форматі XML[38].

2004

[ред. | ред. код]

Змінився алгоритм ранжирування[39].

Стартувала індексація документів у форматі .swf («флеш»)[40], .xls і .ppt[41].

В кінці року було викладено у відкритий доступ дослідження «Деякі аспекти повнотекстового пошуку і ранжирування в Яндекс» [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. Автори Ілля Сегалович, Михайло Маслов розкрив окремі деталі ранжування в пошуковій системі[42].

2005

[ред. | ред. код]

Влітку був запущений так званий «швидкий пошуковий робот», який працює паралельно з основним і призначених для індексації актуальних сторінок. База «швидкого робота» оновлюється кожні 1,5—2 години[43].

Був вдосконалений алгоритм ранжирування для збільшення точності пошуку[44].

Можливості пошуку були розширені за допомогою сервісів «Яндекс.Словники» і «Яндекс.Lingvo». Пошуковик навчився розуміти запити типу «як [що] по-іспанськи» і автоматично перекладати їх[45].

Стало можливим обмежити пошукову видачу по регіону[46].

2006

[ред. | ред. код]

З травня 2006 в результатах пошуку стали відображатися піктограми сайтів[47].

На початку грудня поруч з кожною посиланням у видачі з'явився пункт «Збережена копія», клікнувши на який користувач переходить на повну копію сторінки в окремій архівній базі («Яндекс-кеш»)[48].

З'явилася геокласифікація сайтів.

2007

[ред. | ред. код]

Був змінений алгоритм ранжирування[49].

2008

[ред. | ред. код]

У 2008 році компанія «Яндекс» вперше стала відкрито оголошувати про зміни в пошуковому алгоритмі і давати їм імена. Назва «міста» кожного наступного алгоритму починається на ту букву, на яку закінчувалась назва попереднього[50].

Значення «Яндекса»

[ред. | ред. код]

Стан, коли місцеві пошукові компанії не поступаються американським брендам, є в світі майже унікальним, якщо не враховувати досвід Китаю, де Google у 2010 році був заблокований, зламуються поштові скриньки правозахисників, а місцеві провайдери часто перенаправляють адреса www.google.cn на сайт Baidu[34][51]. Потрібно також відзначити, що Росія є єдиною країною в світі, за винятком США, якій удалося без протекціоністських заходів створити більше однієї успішної пошукової технології з помітною часткою ринку[52].

За словами медіаексперта Михайла Гуревича, «Яндекс» — «стратегічний продукт»[53]. У Росії це усвідомили і в Державній Думі Російської Федерації, в травні 2012 року з'явився законопроєкт, в якому «Яндекс» і «ВКонтакте» визнаються стратегічними підприємствами.[54]. Ще у 2009 році Президент Росії Дмитро Медведєв ініціював купівлю «Сбербанком» «золотої акції» «Яндекса» з метою уникнути потрапляння підприємства загальнодержавної важливості в руки іноземців[55].

У 2008 році «Яндекс» був дев'ятим пошуковиком у світі[56], в 2009 — сьомим[57], у 2013 — четвертим[58].

Блокування в Україні

[ред. | ред. код]
Докладніше: Російсько-українська інформаційна війна, Російсько-українська кібервійна та Блокування російських інтернет-сервісів в Україні

В травні 2017 року доступ до усіх сервісів «Яндексу» в Україні було заблоковано указом Президента України. у зв'язку з загрозами в галузі інформаційної безпеки.[59]

Внаслідок проведених наприкінці травня 2017 року обшуків в офісах компанії «Яндекс» Служба безпеки України встановила, що менеджмент компанії незаконно збирав, накопичував та передавав до Росії персональні дані українців. Це були особисті дані, інформація про рід занять, спосіб життя, місця перебування, проживання, роботи, дозвілля, джерела та розміри доходів, номери телефонів, електронних адрес та акаунтів у соціальних мережах. Також задокументовано факти, коли серед громадян, про яких до РФ передавалася інформація, є співробітники правоохоронних та спеціальних органів, військовослужбовці ЗСУ, інших підрозділів, які беруть участь в АТО на сході України, працівники органів державної влади та управління. За інформацією СБУ, інформацію передавали спеціальним службам РФ для планування, організації та проведення розвідувальних, диверсійних, інформаційно-підривних операцій в нашій країні на шкоду суверенітету України, територіальній цілісності та недоторканості.[60][61].

Після цього «Яндекс» вирішила закрити свої офіси в Україні.[62]

Критика

[ред. | ред. код]

Сервіси Яндекса налаштовані таким чином, що дають доступ спецслужбам Російської Федерації до персональної інформації користувачів[63][64]. Це може бути використано проти України (і українських користувачів), враховуючи російсько-українську війну з 2014 року.

«Яндекс.Новини» критикуються за просування маніпуляцій та фейків.[65]

20 лютого 2020 користувачі помітили, що Яндекс продає й показує багато реклами потенційно небезпечним ресурсам. Яндекс відповів, що ніякої небезпеки немає, а реклама перевіряється.[66]

27 квітня 2020 року Яндекс виділяв і показував негативні матеріали про російського опозиціонера Олексія Навального у своїх сервісах («Яндекс.Відео», «Яндекс.Новини» та «Яндекс. Кью»). Після розголосу, Яндекс назвав цю ситуацію «тимчасовим експериментом» і почав показувати Навального нейтральніше.[67][68][69]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ liveinternet
  2. ↑ а б в Абрамзон Михайло. Яндекс для всіх. — СПб. : БХВ-Петербург, 2007. — 544 с. — ISBN 978-5-9775-0144-6.
  3. ↑ а б Архітектура пошуку. Архів оригіналу за 24 жовтня 2014. Процитовано 23 квітня 2016.
  4. ↑ а б Архітектура відповіді на запитання. Архів оригіналу за 13 листопада 2014. Процитовано 23 квітня 2016.
  5. ↑ а б в Пошукова система Яндекс [Архівовано 2 травня 2016 у Wayback Machine.] (копія [Архівовано 27 жовтня 2018 у Wayback Machine.])
  6. ↑ Мова запитів[недоступне посилання]
  7. ↑ а б в Мистецтво розуміти з півслова. Розширення запиту в Яндексі. Архів оригіналу за 11 березня 2016. Процитовано 23 квітня 2016.
  8. ↑ Американські експерти: Google шість разів небезпечніше, ніж «Яндекс». Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 15 травня 2019.
  9. ↑ а б в Антивірус в пошуку. Архів оригіналу за 18 квітня 2015. Процитовано 23 квітня 2016.
  10. ↑ а б в Безпека в інтернеті: віруси. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 23 квітня 2016.
  11. ↑ персональний пошук. Архів оригіналу за 11 травня 2013. Процитовано 23 квітня 2016.
  12. ↑ Оцінка якості пошуку. Архів оригіналу за 26 вересня 2014. Процитовано 23 квітня 2016.
  13. ↑ а б в г д е Ні на кого послатися. Архів оригіналу за 23 квітня 2016. Процитовано 23 квітня 2016.
  14. ↑ «Острови» «Яндекса»: технічна сторона і API. Архів оригіналу за 14 квітня 2016. Процитовано 23 квітня 2016.
  15. ↑ Висадка на острови. Архів оригіналу за 7 липня 2014. Процитовано 23 квітня 2016.
  16. ↑ Що ви знаєте про паралельні пошуки?[недоступне посилання]
  17. ↑ а б Записи з міткою «підказки на пошуку» [Архівовано 29 травня 2012 у Wayback Machine.] в офіційному блозі «Яндекса»
  18. ↑ Яндекс розуміє з півслова. Архів оригіналу за 24 серпня 2014. Процитовано 23 квітня 2016.
  19. ↑ Компанія «Яндекс» — Пошукові підказки. Архів оригіналу за 6 березня 2015. Процитовано 23 квітня 2016.
  20. ↑ Святкові логотипи у музеї Яндекса. Архів оригіналу за 23 квітня 2016. Процитовано 23 квітня 2016.
  21. ↑ Еволюція пошукових алгоритмів «Яндекса» [Архівовано 18 березня 2016 у Wayback Machine.] (копія [Архівовано 18 листопада 2018 у Wayback Machine.])
  22. ↑ Історія Яндекса. Архів оригіналу за 8 квітня 2015. Процитовано 23 квітня 2016.
  23. ↑ Яндекс: знайдеться все [Архівовано 25 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (копія [Архівовано 25 жовтня 2012 у Wayback Machine.])
  24. ↑ Яндекс: минуле, сьогодення, майбутнє… [Архівовано 15 листопада 2019 у Wayback Machine.] (копія [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.])
  25. ↑ Yandex.ru стає стандартним засобом пошуку в російськомовній версії Internet Explorer 4.0. Архів оригіналу за 9 вересня 2011. Процитовано 23 квітня 2016.
  26. ↑ Нове обличчя yandex.ru. Природно-мовний запит. Архів оригіналу за 25 серпня 2014. Процитовано 23 квітня 2016.
  27. ↑ Портрет від yandex.ru. Пошук «за аналогією». Архів оригіналу за 24 серпня 2014. Процитовано 23 квітня 2016.
  28. ↑ «Колмановська Е.» Як розкрутити проект в Інтернеті. Архів оригіналу за 13 квітня 2016. Процитовано 23 квітня 2016.
  29. ↑ Yandex.Ru — тепер категорично!. Архів оригіналу за 25 серпня 2014. Процитовано 23 квітня 2016.
  30. ↑ Star Wars. Новий Яndex — Боротьба з хаосом. Архів оригіналу за 30 червня 2011. Процитовано 23 квітня 2016.
  31. ↑ Три пошуковика Рунета. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 23 квітня 2016.
  32. ↑ Yandex — нова версія пошукової машини. Архів оригіналу за 25 серпня 2014. Процитовано 23 квітня 2016.
  33. ↑ Яндекс 2000 року [Архівовано 28 березня 2014 у Wayback Machine.] (копія [Архівовано 28 березня 2014 у Wayback Machine.])
  34. ↑ а б Боротися і шукати. Архів оригіналу за 13 квітня 2016. Процитовано 23 квітня 2016.
  35. ↑ Точність — ввічливість королів. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 23 квітня 2016.
  36. ↑ 2 мільйони. Архів оригіналу за 11 квітня 2015. Процитовано 23 квітня 2016.
  37. ↑ Яндекс копає глибше. Архів оригіналу за 1 січня 2015. Процитовано 23 квітня 2016.
  38. ↑ Яндекс надає результати пошуку в форматі XML. Архів оригіналу за 25 серпня 2014. Процитовано 23 квітня 2016.
  39. ↑ Новий алгоритм ранжування. Архів оригіналу за 24 серпня 2014. Процитовано 23 квітня 2016.
  40. ↑ Яндекс індексує Flash. Архів оригіналу за 25 серпня 2014. Процитовано 23 квітня 2016.
  41. ↑ Яндекс індексує XLS і PPT. Архів оригіналу за 29 грудня 2014. Процитовано 23 квітня 2016.
  42. ↑ Яndex ludens. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 квітня 2016.
  43. ↑ Тепер ми індексуємо швидше![недоступне посилання]
  44. ↑ А у нас нове ранжування результатів пошуку[недоступне посилання]
  45. ↑ Що таке, хто такий, і як це по-англійськи?[недоступне посилання з травня 2019]
  46. ↑ Регіони на розширеному пошуку[недоступне посилання]
  47. ↑ Ось ми взяли фарби в руки![недоступне посилання]
  48. ↑ Дивіться знайдені слова в збереженої копії[недоступне посилання]
  49. ↑ Що сталося 20 грудня?. Архів оригіналу за 5 серпня 2013. Процитовано 23 квітня 2016.
  50. ↑ «Яндекс» запустив нову пошукову платформу. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 квітня 2016.
  51. ↑ У Китаї заблоковані пошукові сервіси Google. Архів оригіналу за 2 вересня 2014. Процитовано 23 квітня 2016.
  52. ↑ «Яндекс» попрощався з «Рамблером». Архів оригіналу за 9 червня 2016. Процитовано 23 квітня 2016.
  53. ↑ «Яндекс» вийшов на 4-е місце серед глобальних пошуковиків. Архів оригіналу за 4 травня 2016. Процитовано 23 квітня 2016.
  54. ↑ «Яндекс» і «ВКонтакте» визнають стратегічними підприємствами. При чому тут стартапи?. Архів оригіналу за 6 травня 2016. Процитовано 23 квітня 2016.
  55. ↑ Всі знайшов. Архів оригіналу за 18 травня 2013. Процитовано 23 квітня 2016.
  56. ↑ «Яндекс» — дев'ятий пошуковик світу. Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 23 квітня 2016.
  57. ↑ «Яндекс» — сьомий пошуковик у світі. Архів оригіналу за 13 квітня 2016. Процитовано 23 квітня 2016.
  58. ↑ «Яндекс» обігнав Microsoft за кількістю пошукових запитів. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 23 квітня 2016.
  59. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №133/2017. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 11 липня 2020. Процитовано 29 листопада 2020.
  60. ↑ Результати обшуків в офісах "Яндекс": менеджмент незаконно передавав в РФ персональні дані українців – відео. 5 канал. 29 травня 2017. Архів оригіналу за 29 травня 2017.
  61. ↑ СБУ звинуватила "Яндекс. Україна" в передачі Росії персональних даних українців - новини Еспресо TV | Україна. espreso.tv. 29 травня 2017. Архів оригіналу за 8 грудня 2020. Процитовано 27 листопада 2020.
  62. ↑ «Яндекс» закриває офіси в Україні. hromadske.ua. 1 червня 2017. Архів оригіналу за 30 листопада 2020.
  63. ↑ «Ведомости»: «Яндекс» согласовал с Кремлем новую структуру управления компанией. Медиазона (російською) . Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 24 листопада 2020.
  64. ↑ Lavrenyuk, Yaroslava (7 червня 2019). «Яндекс» узгодив із ФСБ питання щодо передачі ключів шифрування. StopFake. Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 24 листопада 2020.
  65. ↑ InterNYET: A History Of The Russian Internet | Episode #6. Настоящее время (телеканал) YouTube (російською) .
  66. ↑ Яндекс помогает распространять вредоносное ПО?. habr.com (російською) . 20 лютого 2020. Архів оригіналу за 22 квітня 2021.
  67. ↑ «Яндекс» «в рамках эксперимента» выделял негативные публикации о Навальном. www.znak.com (російською) . Архів оригіналу за 28 квітня 2020. Процитовано 24 листопада 2020.
  68. ↑ «Яндекс» выделял в результатах поиска негативные статьи о Навальном; компания назвала это «экспериментом». Медиазона (рос.). Архів оригіналу за 20 грудня 2020. Процитовано 24 листопада 2020.
  69. ↑ Welle (www.dw.com), Deutsche. Навальный попросил "Яндекс" объясниться | DW | 28.04.2020. DW.COM (ru-RU) . Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 24 листопада 2020.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Яндекс.Пошук&oldid=43404877