Янез Блейвейс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Янез Блейвейс
Народився19 листопада 1808(1808-11-19)[2][1]
Крань, Крайнинське герцогство, Австрійська імперія
Помер29 листопада 1881(1881-11-29)[1] (73 роки)
Любляна, Крайнинське герцогство, Австро-Угорщина
ПохованняНав'є
Країна Австро-Угорщина
Діяльністьжурналіст, лікар, лікар ветеринарної медицини, письменник, політик, педагог
Alma materВіденський університет
Знання мовсловенська[3]
ЧленствоХорватська академія наук і мистецтв, Society of Serbian Lettersd і Сербське вчене товариствоd
БатькоValentin Pleiweissd
Брати, сестриKonrad Pleiweissd і Valentin Pleiweisd

Янез Блейвейс (словен. Janez Bleiwei; 19 листопада 1808(18081119), Крань, Австрійська імперія — 29 листопада 1881, Любляна) — словенський консервативний політик, журналіст, публіцист, письменник, редактор, ветеринарний лікар, доктор медицини, громадський діяч. Лідер Словенського національного руху. Вже за життя був названий батьком нації. Академік Академії наук і мистецтв Хорватії.

Багато в чому сприяв піднесенню словенської національної літератури.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в багатій купецькій сім'ї. З дитинства вільно говорив на словенському і німецькою мовами. Після навчання в Люблінському ліцеї вивчав медицину у Віденському університеті.

Отримав науковий ступінь доктора медицини. Працював професором ветеринарної медицини та патології в Любляні.

Автор ряду робіт в області ветеринарної медицини та здоров'я людини, зокрема про інфекційних захворюваннях.

У 1843 р. заснував і редагував культурно-економічний журнал «Kmetijske in rokodilske Novice», який тривалий час був єдиним словенським виданням, що став осередком словенського відродження. У ньому порушувалися питання про народну освіту, обробці мови. Під час Весни народів 1848 р. виступив в ньому з ідеєю об'єднання Словенії в один народний ціле — Велику Словенію.

Словенська народний будитель. З 1875 року був головою Словенської матиці. Користувався великою популярністю і авторитетом.

Консерватор. Прихильник австрославізму. У політиці наслідував приклад чеського національного лідера Ф. Палацького, який вимагав автономії для слов'янських народів в рамках єдиної Австрійської імперії.

У 1881 році Блейвейсу імператором Австрії Францем Йосипом I було подаровано дворянство з титулом Торстеніскій.

Вибрані твори

[ред. | ред. код]
  • «Bukve zakmeta ect.» (Любляна, 1843),
  • «Miloserčnost do živali» (Любляна, 1846),
  • «Nauk murve in svilode vediti in svilo pridelavati» (Любляна, 1847 і 1851),
  • «Letopis slovenskiga drużtva na Kranjskem» (Любляна, 1849),
  • «Nauk podkovstva» (Любляна, 1850),
  • «Nauk kako se pri porodih domače živine ravnati» (Любляна, 1852),
  • «Koledarček slovenski» (1852—1856),
  • «Slovensko berilo» (1850—1855),
  • «Zgodovina ck Kranjske kmetijske druźbe» (Любляна, 1854),
  • «Nauk źivinoreje» (1855),
  • «Nauk ogledovanja klavne źivine in mesa» (1855),
  • «Slovenski jezik pa kranjska špraha» (1862),
  • «Županova Micika» (1864),
  • «Nauk o umni živinoreji» (1871).

Похований в меморіальному парку Нав'є в Любляні. На надгробку написано «Батько нації. Доктор Янез Блейвейс- Торстеніскій. 1808—1881».

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Блейвейс, Ян // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в The Fine Art Archive — 2003.
  2. ↑ Dr. Constant v. Wurzbach Bleiweis, Johann // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 1. — S. 433.
  3. ↑ CONOR.Sl
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Янез_Блейвейс