Перейти до вмісту

Янко Алексі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Алексі.
Янко Алексі
словац. Janko Alexy
Народження25 січня 1894(1894-01-25)[1][2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Ліптовський Мікулаш, Угорське королівство[d], Транслейтанія, Австро-Угорщина[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть22 вересня 1970(1970-09-22)[1][3] (76 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
 Братислава, Словацька СР, ЧССР[1][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняСолов'їна долинаd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаЧехія Чехія
НавчанняПразька академія образотворчих мистецтв
Діяльністьписьменник, художник, педагог Редагувати інформацію у Вікіданих
Напрямокмодернізм, імпресіонізм
Роботи в колекціїTatra Galleryd, Словацька національна галерея, Галерея Мілоша Олександра Базовськогоd, Central Slovakian Galleryd, Ernest Zmeták Art Galleryd, Nitra Galleryd, Галерея Петра Богуня, Orava Galleryd, Turčianska galériad і Національна галерея Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Автограф
CMNS: Янко Алексі у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Янко Алексі (словац. Janko Alexy; *25 січня 1894, Ліптовський Мікулаш — †22 вересня 1970, Братислава) — словацький і чехословацький художник, письменник, публіцист, журналіст. Засновник школи словацького гобелена.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в багатодітній родині лимаря. З 1919 навчався в Академія образотворчих мистецтв в Празі під керівництвом Влахо Буковаца. У 1920 протягом півроку, отримавши стипендію, навчався в Парижі. Після працював викладачем малювання в гімназії в Братиславі. З 1927 повністю присвятив себе творчій діяльності.

У 1930 оселився в Мартіні, жив у П'єштяни, в 1937 повернувся в Братиславу.

Брав активну участь у мистецькому житті, пропагував нове словацьке мистецтво, сприяв організації в 1932 колонії художників в П'єштяни, займався декоративно-прикладним і монументальним мистецтвом.

Йому належать близько 1300 картин олією, пастеллю, темперою і малюнків, створених під натхненням народного мистецтва, легенд і пейзажів Словаччини. У 1950-ті здійснив ряд проектів в галузі архітектури та гобеленів. Зіграв важливу роль в реконструкції Братиславського замку.

Був одним із засновників словацького сучасного мистецтва і організатором культурного життя країни.

Літературна творчість

[ред. | ред. код]

Автор багатьох романів, спогадів і важливої для історії словацького мистецтва публікації «Долі словацьких художників» (1948).

Вибрані твори

[ред. | ред. код]
  • 1924 — Jarmilka
  • 1928 — Grétka (збірник оповідань)
  • 1930 — Veľká noc (збірник оповідань)
  • 1932 — Na voľnej vôľuške
  • 1935 — Hurá
  • 1936 — Už je chlap na nohách
  • 1940 — Zlaté dno
  • 1942 — Dom horí
  • 1946 — Zabudnutý svet (вибрана проза)
  • 1948 — Osudy slovenských výtvarníkov
  • 1949 — Profesor Klopačka
  • 1956 — Život nie je majáles
  • 1956 — Ondrejko
  • 1957 — Ovocie dozrieva
  • 1970 — Tam ožila sláva

Пам'ять

[ред. | ред. код]
  • До 100-річчя від дня народження Янко Алексі в Словаччині випущена ювілейна монета в 200 крон 1994.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Find a Grave — 1996.
  2. ↑ Artists of the World Online, Allgemeines Künstlerlexikon Online, AKL Online / Hrsg.: A. Beyer, B. Savoy — B: K. G. Saur Verlag, Verlag Walter de Gruyter, 2009. — ISSN 2750-6088 — doi:10.1515/AKL
  3. ↑ а б в г Encyklopédia Slovenska — Bratislava: VEDA, vydavateľstvo Slovenskej akadémie vied. — Т. 1. — С. 39.

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Янко_Алексі&oldid=42189233