Перейти до вмісту

Янніс Мочос

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Янніс Мочос
грец. Μότσιος, Γιάννης
Народився1 березня 1930(1930-03-01) (94 роки) або 1930[1]
Despotisd
Країна Греція
Діяльністьпоет
Alma materФілологічний факультет Київського університету[d]
Інститут світової літератури ім. О. М. Горького
ЗакладІнститут світової літератури ім. О. М. Горького
Науковий ступінькандидат філологічних наук

Янніс Мочос (грец. Γιάννης Μότσιος; нар. 1 березня 1930(1930березня01), Деспотіс[bg][2], Гревена, Грецьке королівство) — грецький літературознавець, поет і письменник[2], перекладач, кандидат філологічних наук. Переклав твори низки грецьких авторів українською мовою. Його вірші перекладались і видавались в Україні.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 1 березня 1930 року в селі Деспотіс у номі Гревена. Закінчив початкову школу в Деспотісі. 1946 року закінчив прогімназію у Гревені[2]. З 16 років брав участь у Громадянській війні у 1947—1949 роках, був останнім радистом Демократичної армії у горах Грамос. Разом із вцілілими бійцями ДАД 1949 року вивезений до СРСР[3].

Атестат про середню освіту здобув у Ташкенті в Узбецькій РСР[3]. З 1954 року був студентом філологічного факультету в Ташкентському (Середньоазіатському), у 1958—1959 роках — Київському університетах. У Києві навчався в Андрія Білецького. 1959 року закінчив з відзнакою Київський державний університет, захистив дипломну роботу з творчості Янніса Ріцоса, і вступив до аспірантури до Інституту світової літератури Академії наук СРСР за спеціальністю «Нова грецька література». За київський період написав близько 40 статей[4] і познайомився з дружиною[5]. 1962 року захистив кандидатську дисертацію на тему «Життя та творчість Діонісіоса Соломоса»[6]. У тому ж інституті працював штатним науковим співробітником до 1976 року, вивчав майже виключно новогрецьку літературу, а також візантійську поему «Дігеніс Акрітас» та поствізантійську літературу[2].

У СРСР був антисталіністом, зустрічався з усіма важливими радянськими інтелектуалами та художниками, зокрема Арсенієм Тарковським. У Москві брав участь у підготовці мемуарів Маркоса Вафіадіса, хоча той перебував під постійним наглядом КДБ[7].

1976 року репатрійований і влаштувався в Афінах. Протягом 18 місяців був безробітним. Три роки пропрацював у приватній школі Φροντιστήρια «Παιδεία». У 1980—1984 роках працював дослідником в Університеті Криту, з 1984 року викладав в Університеті Криту, а 1986 року став доцентом Університету Яніни[en] на відділенні новогрецької філології[2]. До 1997 року викладав грецьку й іноземну літературу, теорію літератури, тексти та народні пісні. Вперше в грецьких університетах викладав курс грецької літератури періоду Італо-грецької війни, окупації та Руху Опору. Протягом трьох років викладав грецьку літературу в Софійському університеті.

У 2013—2016 роках організував чотири Міжбалканські філологічні конгреси (Διαβαλκανικό φιλολογικό συνέδριο)[8].

Став першим перекладачем російською творів Нікоса Казандзакіса[9], Діонісіоса Соломоса[10], Костіса Паламаса[11], Костаса Варналіса, перекладав українською Нікоса Казандзакіса[12], Янніса Ріцоса, Темоса Корнароса[el] («Концтабір Хайдарі»[13][14]), Костаса Кодзяса[el][15] й інших грецьких авторів.

Автор 34 книг. Його твори перекладені російською, англійською, французькою, сербською, болгарською й українською мовами. Його вірші перекладені та видані в Росії, Україні, Грузії, Болгарії, Угорщині. Писав біографії грецьких письменників, статті про новогрецьку літературу в радянських енциклопедіях (Третє видання «Великої радянської енциклопедії», «Коротка літературна енциклопедія»), а також статті про авторів з СРСР, Болгарії, Сербії, та статті про них для грецьких енциклопедій[16][17]. Автор опублікованих у СРСР книг «Костас Варналіс і література грецького опору» (Вища школа, 1968) та «Сучасна грецька література» (Наука, 1973)[18][19].

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Γιάννης Μότσιος. Ελεγεία και άλλα ποιήματα. — Αθήνα : Γρηγόρη, 2013. — ISBN 9789603337843.
  • Γιάννης Μότσιος. Αναλύσεις ποιητικών κειμένων. — Αθήνα : Γρηγόρη, 2011. — 516 p. — ISBN 978-960-333-657-0.
  • Γιάννης Μότσιος. Η 'Οδύσσεια' του Νίκου Καζαντζάκη // Εισαγωγή στο έργο του Καζαντζάκη : Επιλογή κριτικών κειμένων / επιμέλεια Beaton Roderick. — Πανεπιστημιακές Εκδόσεις Κρήτης, 2011. — 768 p. — ISBN 978-960-524-333-3.
  • Γιάννης Μότσιος. Στην άκρη του μπλε. Ποιήματα. — Θεσσαλονίκη : Ένεκεν, 2008. — 128 p.
  • Jannisz Mociosz. Ithaka. Versek. — Budapest, 2004. — (Z-füzetek/109)
  • Γιάννης Μότσιος. Πελεκώντας τον ευατό μας, έτσι γράφουμε : (προβλήματα ποιητικής τέχνης στο έργο του Σεφέρη), 1941-1944 // Κανίσκιον φιλίας : τιμητικός τόμος για τον Guy - Michel Saunier / επιμέλεια Emmanuelle Moser-Karagiannis, Ελευθερία Γιακουμάκη. — Αθήνα : τυπ. Γραφικές Τέχνες Αφοι Τζίφα, 2002. — P. 263—275. — ISBN 978-960-87531-0-5.
  • Γιάννης Μότσιος. Ψέματα κι αλήθεια, έτσι ειν' τα παραμύθια. Τα παραμύθια της περιοχής Γρεβενών / Εισαγωγή Γιάννη Μότσιου. — Δήμου Δεσκάτης, 2004. — 288 p.
  • Γιάννης Μότσιος. Το ελληνικό μοιρολόγι. — Αθήνα : Κώδικας, 2000. — Т. 2. — 415 p. — ISBN 978-960-7332-08-0.
  • Γιάννης Μότσιος. Το ελληνικό μοιρολόγι. — Αθήνα : Κώδικας, 1995. — Т. 1. — 362 p.
  • Γιάννης Μότσιος. Ελληνική πεζογραφία 1600-1821. — Αθήνα : Γρηγόρη, 1990. — 494 p. — ISBN 978-960-222-311-6.
  • Γιάννης Μότσιος. Ανθολογία ρωσικού διηγήματος. — Αθήνα : Βιβλιοπωλείον της «Εστίας», 1978. — 516 с.
  • Мочос, Яннис. Отзвуки бурь : Стихи / Перевод с греч. И. Жданова ; [Ил.: Г. А. Кулишов]. — М. : Сов. писатель, 1975. — 80 с.
  • Мочос, Яннис. Современная греческая литература : Очерки. — М. : Наука, 1973. — 323 с.
  • Γιάννης Μότσιος. Οι ασκοί του Αιόλου / Πρόλογος Μάρκου Αυγέρη. — Αθήνα, 1973.
  • Γιάννης Μότσιος. Απόηχα : Ποιήματα. — Ἀθήνα, 1971. — 78 p.
  • Мочос, Яннис. Пути влияния Октября на революционную литературу Греции // Великая Октябрьская социалистическая революция и мировая литература / Ред. коллегия: Р. М. Самарин [и др.] ; АН СССР. Отд-ние литературы и языка. Ин-т мировой литературы им. А. М. Горького. — М. : Наука, 1970. — 550 с.
  • Мочос, Яннис. Традиции Максима Горького в греческой литературе // Горький и современность : Сборник / В. Р. Щербина. — М. : Наука, 1970. — С. 388—393.
  • Мочос, Яннис. В одном строю : сатира, героика, лирика // Зарубежная литература : 30-е годы XX века / отв. ред. Л. М. Юрьева. — М. : Наука, 1969. — 400 с.
  • Мочос, Яннис. Костас Варналис и литература греческого сопротивления. — М. : Высш. школа, 1968. — 112 с. — (Современная зарубежная литература)
  • Мочос, Яннис. Дионисиос Соломос // Вопросы литературы. — 1964. — № 2 (28 грудня). — С. 112—126. — ISSN 0042-8795.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
  2. ↑ а б в г д Милтенова, Анисава. Янис Моциос на 75 години // Българистика : бюлетин. — София : Централна библиотека на БАН, 2005. — Т. 10 (28 декември). — С. 81—84. — ISSN 1311-8544. Архівовано з джерела 20 квітня 2018. [Архівовано 2018-04-20 у Wayback Machine.]
  3. ↑ а б ΛΙΤΣΑΡΔΑΚΗΣ, ΑΛΕΞΑΝΔΡΟΣ (1 вересня 2024). Μετά τον Εμφύλιο: Πώς ο Δημοκρατικός Στρατός έφτασε στην Τασκένδη. News 24/7 (гр.). Процитовано 18 жовтня 2024.
  4. ↑ Ελληνιάδης, Στέλιος (30 січня 2018). Γιάννης Μότσιος: Με θούρια προετοιμάζεται η επανάσταση. Δρόμος της Αριστεράς (гр.). Процитовано 18 жовтня 2024.
  5. ↑ Івченко, В. І. Мочос Янніс. Енциклопедія Сучасної України (укр.). Процитовано 18 жовтня 2024.
  6. ↑ Мочос, Яннис. Жизнь и творчество Дионисиоса Соломоса : Автореферат дис. на соискание ученой степени кандидата филологических наук / АН СССР. Ин-т мировой литературы им. Горького. — М. : Наука, 1964. — 16 с.
  7. ↑ Мануйлов, Валентин. Генерал Маркос: портрет на фоне эпохи // Парк Белинского. — 2014. — Число 26. — 03. Архівовано з джерела 4 травня 2014.
  8. ↑ Ομιλία με τον καθηγητή Γιάννη Μότσιο. Πατρίς (гр.). Α. Μυκωνιάτη Α.Ε. 23 січня 2018. Архів оригіналу за 20 грудня 2018. Процитовано 20 грудня 2018.
  9. ↑ Казандзакис, Никос. Христа распинают вновь : Роман = Χριστός ξανασταυρώνεται / Перевод с новогреческого Янниса Мочоса и Игоря Поступальского ; [Вступ. статья: Я. Мочоса]. — М. : Гослитиздат, 1962. — С. 470. — (Зарубежный роман XX века)
  10. ↑ Соломос, Дионисиос. Песни свободы / Пер. с новогреч. и итал. / cост. Я. Мочос, П. Антеос; Вступ. статья Я. Мочоса ; Примеч. С. Ильинской ; Ил.: Е. Ракузин. — М. : Худож. лит, 1964. — 183 с.
  11. ↑ Паламас, Костис. Избранная поэзия / Пер. с новогреч./ Сост. и вступ. статья Я. Мочоса ; Ил.: П. Валюс. — М. : Худож. лит, 1970. — 239 с.
  12. ↑ Казандзакіс, Нікос. Капітан Міхаліс : Свобода або смерть! / Переклад з новогрецької І. Гречанівський, В. і Я.Мочос. — Київ : Дніпро, 1975.
  13. ↑ Корнарос, Темос. Концтабір Хайдарі / Переклад с грецькоϊ Я. Мочоса та І. Гречанівського. — Київ, 1981.
  14. ↑ Корнарос, Темос // Українська Літературна Енциклопедія. — Київ, 1990. — Т. 2: Д-К.
  15. ↑ Кодзяс, Костас. Задимлене небо : Роман / Переклад с грецькоϊ Я. Мочоса. — Київ : Радянський письменник, 1960.
  16. ↑ Παγκόσμια λογοτεχνία / επιμέλεια: Αργυρίου Αλεξ. — Αθήνα : Εκδοτική Αθηνών, 1999. — 416 p. — ISBN 978-960-213-361-3.
  17. ↑ Παγκόσμιο βιογραφικό λεξικό. — Αθήνα : Εκδοτική Αθηνών, 1991. — 496 p. — ISBN 978-960-213-122-0.
  18. ↑ Завьялов, Сергей. Русский Кавафис (Рец. на кн.: Русская кавафиана: В 3-х ч. М., 2000) // Новое литературное обозрение. — 2001. — № 49 (28 грудня). Архівовано з джерела 20 грудня 2018.
  19. ↑ Μότσιος, Γιάννης (гр.). BiblioNet. 2012. Архів оригіналу за 20 грудня 2018. Процитовано 20 грудня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Янніс_Мочос&oldid=44112027