Янтар (суднобудівний завод)
 | |
| Тип | Акціонерне товариство |
|---|---|
| Правова форма | акціонерне товариство |
| Галузь | суднобудування |
| Засновано | 1945 |
| Штаб-квартира | Калінінград |
| Виторг | 9 477 954 000 ₽ (2017)[1] |
| Чистий прибуток | −421 873 000 ₽ (2017)[1] |
| Активи | 62 838 796 000 ₽ (2017)[1] |
| Власний капітал | 3 671 870 000 ₽ (2017)[1] |
| Власник(и) | Об'єднана суднобудівна корпорація |
| Співробітники | 3000 осіб (березень 2009) |
| Холдингова компанія | Об'єднана суднобудівна корпорація |
| www.shipyard-yantar.ru | |
 Янтар у Вікісховищі | |
Суднобудівний завод «Янтар» (рос. Прибалтийский судостроительный завод «Янтарь») — російська суднобудівна компанія, розташована в Калінінграді.
Суднобудівний завод «Янтар» будує військові кораблі, в тому числі протичовнові та патрульні, а також цивільні судна, такі як рибальські траулери та сейнери.[2] Входить до складу Об'єднаної суднобудівної корпорації.[3] До 1945 року це був Кенігсберзький підрозділ німецької суднобудівної компанії Schichau-Werke.[4]
Потужності корабельні дозволяють будувати судна дедвейтом до 20 000 тонн. З 1945 по 2010 рік вона побудувала понад 100 великих і 400 малих цивільних суден.[5]
До 1945 року корабельня була Кенігсберзьким підрозділом німецької суднобудівної компанії Schichau-Werke.[4]
Після Другої світової війни корабельня була приєднана до радянського державного підприємства і працювала як державна корабельня.
Після розпаду Радянського Союзу в 1991 році корабельня увійшла до складу російської державної корпорації Об'єднана суднобудівна корпорація.[3].
На початку 2010-х корабельня почала будівництво серії фрегатів проєкту 11356 для ВМС РФ та Індії.[5]. Головний фрегат під назвою «Адмірал Григорович» був закладений у середині грудня 2010 року і спущено на воду 7 листопада 2014[6]. Ще два фрегати для ВМФ РФ «Адмірал Ессен» та «Адмірал Макаров» було спущено на воду в наступні роки та включено до складу Чорноморського флоту.
Фрегат «Адмірал Бутіков» (заводський номер 01360) був спущений на воду 2 березня 2016 року. «Адмірал Істомін» (заводський номер 01361) і «Адмірал Корніков» (заводський номер 01362) були спущені на воду в другій половині 2017 року, в основному для того, щоб звільнити місце в будівельних сухих доках; вони не мали надбудов і корпуси були неповними. Будівництво другої групи з трьох фрегатів було призупинено у 2017 році ВМФ Росії через відсутність газотурбінних енергетичних установок, які спочатку були замовлені в українського постачальника. Хоча російська державна Об'єднана суднобудівна корпорація у 2015 році заявляла, що фрегати будуть мати двигуни російського виробництва, Росія не змогла їх вчасно виготовити.[7]
Спочатку ці три спущені на воду фрегати («Адмірал Бутаков», «Адмірал Істомін» і «Адмірал Корніков») планувалося приєднати до складу Чорноморського флоту до 2017 року[8]. Але потім було вирішено продати Індії, перші два добудовано, перейменовано в «Tamala» та «Tushil», та станом на 2024 проходять випробування перед передачею ВМФ Індії. [9]
- ↑ а б в г http://e-disclosure.ru/portal/files.aspx?id=15626&type=3
- ↑ Company Overview of Joint Stock Company Shipyard Yantar. Bloomberg News. Процитовано 12 серпня 2017.
- ↑ а б USC Companies: "Yantar" Shipyard. www.oaoosk.ru. Процитовано 12 серпня 2017. [Архівовано 2017-08-12 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Yantar Shipyard to build a freezing trawler for Preobrazhensky Base of Trawling Fleet. Port News (англ.). Процитовано 30 квітня 2018.
- ↑ а б Baltic Fleet, Indian Navy delegation discuss testing of ships built in Russia (англ.). TASS. 23 серпня 2012. Процитовано 13 грудня 2021.
- ↑ Спущен на воду фрегат "Адмирал Григорович" для Черноморского флота. flotprom.ru (рос.). Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 3 жовтня 2024.
- ↑ Project 11356 lead frigate Admiral Grigorovich to join Russian Navy in early November (англ.). TASS. 29 листопада 2014. Процитовано 13 грудня 2021.
- ↑ РФ планує в 2024 році здати Індії два фрегати на $1,2 млрд, від яких відмовився ЧФ РФ. defence-ua.com. Архів оригіналу за 16 квітня 2024. Процитовано 3 жовтня 2024.