Яніна Дзярновська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Яніна Дзярновська
Народження1903
Макіївка, Таганрозький округ, Область Війська Донського, Російська імперія
Смерть1992
ПохованняВійськові Повонзки
Країна Республіка Польща
НавчанняВільний польський університет
Діяльністьперекладачка
ПартіяПольська об'єднана робітнича партія і Комуністична партія Польщі
ДітиJarosław Ładoszd
Нагороди
орден Прапор Праці 2 ступеня Лицарський Хрест ордена Відродження Польщі медаль «10-річчя Народної Польщі»
Могила Яніни Дзярновської на військовому кладовищі Повонзки у Варшаві

Яніна Дзярновська (пол. Janina Dziarnowska; нар. 13 листопада 1903, Макіївка Донеччина, пом. 22 грудня 1992, Варшава[1]) — польська письменниця і перекладачка, репортер, публіцист, радянський літературознавець.

Біографія

[ред. | ред. код]

Відомо, що її батька звали Казимиром. У 1918 році вона повернулася до Польщі й почала навчання в Педагогічному інституті Вільного польського університету. У 1921 році вона почала вчителювати, і, бувши учасницею Варшавського житлового кооперативу в Жолібожі, активно займалася громадською діяльністю, організовуючи позашкільне життя молоді. У 1936 році стала членом Польської комуністичної партії. Під час окупації вона залишилася у Варшаві, організовувала нелегальну освіту для молоді та допомагала сім'ям арештованих німцями. Пізніше цей період свого життя вона описала в «Романі про Анну». Після війни вона брала участь в освоєнні відновлених територій, що своєю чергою знайшло відображення в романі «Місто нових людей».

Була членом Польської робітничої партії, а з 1948 року — Польської об'єднаної робітничої партії[2].

Померла у Варшаві, похована на військовому кладовищі Повонзкі (секція D6-2-12).[3]

Вибрані видання (романи)

[ред. | ред. код]
  • Роман про Анну / Powieść o Annie (1950),
  • Ми з Нової Гути / Jesteśmy z Nowej Huty (1951),
  • Місто нових людей / Miasto nowych ludzi (1954),
  • Коли ще інші — діти / Gdy inni dziećmi są (1960),
  • Коли сходить лавина / Gdy spada lawina (1987),
  • Слово про Бруно Ясенського / Słowo o Brunonie Jasieńskim (1978).

Перекладачка

[ред. | ред. код]
  • «Товарищи по оружию» / «Towarzysze broni», Костянтин Симонов, польський переклад — 1956.
  • «Поражение» / «Biały stożek Ałaidu», Аркадій та Борис Стругацькі (польський переклад — 1961)
  • «Шесть спичек» / «Sześć zapałek», Аркадій та Борис Стругацькі (польський переклад — 1961)
  • «Спонтанный рефлекс» / «Odruch samorzutny», Аркадій та Борис Стругацькі (польський переклад — 1961)
  • «Смерть» / «Zgon», Володимир Тєндряков, польський переклад — 1969.

Переклади на українську

[ред. | ред. код]
  • Дзярновська Яніна. Коли ще інші - діти. — К. : Веселка, 1966. — 332 с. (пер. з пол. О.Стаєцького.)

Ордени та нагороди

[ред. | ред. код]

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Nekrologi warszawskie — baza nekrologów
  2. ↑ а б Kto jest kim w Polsce 1984. Wyd. 1. Warszawa: Wydawnictwo Interpress, 1984, s. 189. ISBN 8322320736. 
  3. ↑ Wyszukiwarka cmentarna — warszawskie cmentarze
  4. ↑ Odznaczenia dla wybitnych twórców i działaczy kultury. Dziennik Polski. Nr 175 (9456): 2. 26 lipca 1974.
  5. ↑ M.P. z 1955 r. nr 91, poz. 1144 «w 10 rocznicę Polski Ludowej za zasługi w dziedzinie kultury i sztuki».
  6. ↑ M.P. z 1955 r. nr 101, poz. 1400 — Uchwała Rady Państwa z dnia 19 stycznia 1955 r. nr 0/196 — na wniosek Ministra Kultury i Sztuki.

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Słowo wstępne do: Janina Dziarnowska, Miasto nowych ludzi, Wyd. Czytelnik, Warszawa, 1954, стор. 3–5.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Яніна_Дзярновська