Яніна Левандовська
| Яніна Антоніна Левандовська | |
|---|---|
| Janina Antonina Lewandowska z domu Dowbor-Muśnicka | |
 | |
| Ім'я при народженні | пол. Janina Antonina Dowbor-Muśnicka |
| Народження | 22 жовтня 1908 Харків, Російська імперія (нині Україна |
| Смерть | Катинь, Смоленська область, СССР (32 роки) або (31 рік) Катинь, Смоленський район, Смоленська область, РРФСР, СРСР вогнепальна рана і розстріл |
| Країна | .svg){kind=small} Польська Республіка |
| Приналежність |  Польська Республіка |
| Рід військ | авіація |
| Роки служби | 1939 — 1940 |
| Звання | другий лейтенант[d] і підпоручик |
| Війни / битви | Польський похід Червоної армії |
| Відносини | генерал Юзеф Довбор-Мусницький |
| Рід | Q63531922? |
 Яніна Левандовська у Вікісховищі | |
Яніна Антоніна Левандовська (пол. Janina Antonina Lewandowska; 22 квітня 1908 — квітень 1940) — польська планеристка і пілотеса-любителька, єдина жінка — жертва Катинського розстрілу.
Народилася у Харкові в сім'ї Юзефа Довбор-Мусницького, офіцера російської армії, майбутнього польського генерала.
Навчалася в консерваторії, пробувала себе в ролі артистки, працювала телеграфісткою. Одночасно вступила в аероклуб у Познані, закінчила курси пілотування і радіотелеграфії. У 1937 році одержала посвідчення спортивного пілота.
За кілька місяців до війни, у червні 1939 року, одружилася з підполковником Мечиславом Левандовським (1892–1964), інструктором з планеризму.
Після нападу Німеччини на Польщу у вересні 1939 року, почувши, що в Луцьку створюється авіаційна частина, Яніна з товаришами з аероклубу попрямувала туди й була зарахована в III авіаційний полк. 22 вересня біля Гусятина полк авіаторів оточили радянські війська, які вторглися зі сходу в Польщу. Левандовська з іншими офіцерами потрапила у радянський полон і була спрямована в Козельський табір (Оптина пустинь).
В таборі була підвищена у звання підпоручика одним зі старших офіцерів[1].
Прізвище Яніни Левандовської числиться в етапному списку на відправку в розпорядження Управління НКВС Смоленської області за номером 0401. У наступному списку (№ 0402) збереглася дата — 20 квітня 1940 року. Це означає, що Яніна Левандовська була розстріляна в Катинському лісі в кінці квітня 1940 року.
У 1943 році, коли німецькі окупанти виявили поховання розстріляних, вони знайшли серед них останки однієї жінки. У 1945 році черепи ексгумованих жертв розстрілу потрапили в розпорядження польського професора судової медицини Болеслава Попельського. До нашого часу їх залишилось лише сім, вони зберігаються в Кракові. Один з них — жіночий. Експертиза ДНК для підтвердження того, що це череп Яніни Левандовської, судячи за наявними даними, поки проведена не була.
Згідно з наказом Міністерства Оборони Польщі № 439/MON від 5 жовтня 2007 року, їй надано звання «старший лейтенант авіації» (посмертно)[2].
Молодша сестра Левандовської Агнєшка Довбор-Мусницька (нар. 1909) була розстріляна німцями у тому ж 1940 році в Пальмірах як учасниця військової організації «Вовки».
- Grajek J., Kronika działalności Towarzystwa Pamięci Generała Józefa Dowbora-Muśnickiego w Lusowie k. Poznania, Lusowo, 2000
- Urszula Olech, Pro Memoria. Janina Lewandowska, Wojskowy Przegląd Historyczny Nr 2 (128), Warszawa 1989
- ↑ Dr. Kazimiera J. Cottam, "Lewandowska, Janina, " Amazons to Fighter Pilots: A Biographical Dictionary of Military Women, Vol. I. Westport, Connecticut: Greenwood Press, 2003.
- ↑ Decyzja Nr 439/MON Ministra Obrony Narodowej z dnia 5 października 2007 w sprawie mianowania oficerów Wojska Polskiego zamordowanych w Katyniu, Charkowie i Twerze na kolejne stopnie oficerskie.
- В. Дыбальская. Пошла Янка на войну [Архівовано 28 квітня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- Janina Lewandowska, Polskie Siły Powietrzne w II wojnie światowej [Архівовано 14 лютого 2017 у Wayback Machine.] (пол.)