Перейти до вмісту

Ян Вишатич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ян Вишатич і язичники (Іванов, 1912)

Я́н Виша́тич (д.-рус. Ӕнь[1]; бл. 1016 — 24 червня 1106) — київський тисяцький, син Вишати, воєводи великого князя Ярослава I Володимировича.

Біографія

[ред. | ред. код]

В 1071 році Ян збирав в Ростовській землі данину для Святослава Ярославича. Тоді ж подавив в Білоозері повстання, спричинене неврожаєм і голодом. Керівники повстанців два волхви «обманювали населення, стверджуючи, що жінки нарочитих в голодний рік приховують в собі жито, мед, рибу тощо; вони розрізали шкіру на спинах жінок і робили вигляд, що виймають звідти то жито, то рибу і т. ін.» (опис, ймовірно, навмисне неправдивий через упередження літописця-християнина). Ян мав розмову з волхвами, потім пішов на них військом, і вони після сутички втекли до лісу. Пізніше вони були видані і страчені.

1093 року Ян взяв участь у битві на Стугні проти половців. Напередодні цієї битви, яка закінчилася розгромом русів, підтримував план Володимира Мономаха укласти із кочівниками мир, за що в літописі зарахований до «розважливих (д.-рус. смысленѣи) мужів» (план не здійснився через наполягання київського князя Святополка Ізяславича та його дружини дати бій)[2].

1106, з братом Путятою, розбив їх біля Заречеська і «отнял у них полон».

Літописи і Києво-Печерський патерик вихваляють чесноти Яна і його дружини Марії, яких любив преподобний Феодосій, який мав з ними розмови «про милостиню, царство небесне і смерний час».

Родина

[ред. | ред. код]
  • Дружина Марія. Хресне ім'я боярині — Феодосія, у «Повісті минулих літ» фігурує її неофіційне іменування — Яневая (Яновая). Основою для утворення андроніма слугувало ім'я Яна Вишатича, що є нетиповим випадком, на думку дослідниці слов'янської лексики Ганни Межжеріної[3].
  • Діти: Варлаам, син Яна та Марії.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ПСРЛ. Т. 2. Ипатьевская летопись, 1908. л. 81.
  2. ПСРЛ. Т. 2. Ипатьевская летопись, 1908. л. 81; Літопис руський… С. 133.
  3. Межжеріна, Ганна. Неофіційні іменування світських феодалів у Радзивілівському і Лаврентіївському літописах / Г. Межжеріна // Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства : зб. наук. праць / відп. ред. І.В. Сабадош. – Ужгород, 2016. – Вип. 21 : Ареалогія й ономастика. – С. 237-241

Джерела

[ред. | ред. код]