Перейти до вмісту

Ян Захаріясевич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ян Захаріясевич
ПсевдоMaciej Łomża Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився11 вересня 1823(1823-09-11)[1][2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Радимно, Ярославський повіт, Республіка Польща Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер7 травня 1906(1906-05-07)[1][2][3] (82 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Кривча, Гміна Кривча, Перемишльський повіт Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Цислейтанія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьжурналіст, письменник, літератор, публіцист Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materЛНУ ім. І. Франка Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовпольська[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоКраківське наукове товариство[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Лицарський хрест ордена Франца Йосифа

Ян Хризостом Захаріясевич (пол. Jan Chryzostom Zachariasiewicz), псевдонім Мацей Ломжа (пол. Maciej Łomża, 11 вересня 1823 — 7 травня 1906) — польський письменник і журналіст вірменського походження.

Біографія

[ред. | ред. код]

Як був єдиною дитиною в родині Антоніни Захаріясевич, уродженої Ґвяздовська, та Олександра Захаріясевича. Батько був напівміщанином-напівхліборобом, володів досить великим маєтком і прилеглими до міста землями. У 1833 році Захаріясевич вступив до гімназії в Перемишлі. Належав до конспіративної організації «Сини вітчизни» — найважливішого осередку «Молодої Сарматії». Захаріясевич брав участь у самоосвіті, читав заборонену літературу, вивчав історію Польщі. 18 грудня 1839 року в Перемишлі сталася невдала змова проти життя комісара поліції Гута. Перші арешти відбулися в березні 1840 року. Були викриті й «Сини Батьківщини», зокрема Ян Захаріясевич, який не брав участі в змові, але членство в організації було достатньою причиною для його арешту. Слідство тривало два роки і проводилося у Львові. Вирок був винесений у 1842 році. Захаріясевича засудили до ув'язнення у фортеці Шпільберк у Брно. Там він пробув до лютого 1844 року. Ненадовго повернувся до Радимно, потім поїхав вчитися до Львівського університету. Слухав лекції з літератури, історії, естетики, вищої математики. Вільний час проводив в Інституті Оссолінського. Він товаришував з представниками журналістського та літературного світу: Каролем Шайнохою, Вінцентом Полем, Корнелем Уєйським, Яном Добжанським . Співпрацював із часописами «Dziennik Mód Paryskich» та «Gazeta Lwowska» — аж поки її не придбав губернатор Франц Штадіон. З 15 квітня до 29 листопада 1848 р. разом з Каролем Відманом був редактором газети «Postęp». Там він друкував статті з актуальних проблем, у тому числі він писав про становище селян чи русинів. Тоді Захаріясевич разом із Каролем Відманом і Генріком Сухецьким заснував часопис «Gazeta Powszechna», яка 20 грудня 1848 р. припинила своє існування, а письменник став редактором «Tygodnik Polski», створеного зі щоденника Dziennik Mód Paryskich. У п'ятому номері газети Захаріясевич опублікував романтичну поему «Маккавеї», через що «Tygodnik Polski» було закрито, а Захаріясевич ув'язнений у фортеці Терезієнштадт, де перебував до 1852 року, коли був помилуваний. Причиною помилування стала хвороба письменника. Захаріясевич ненадовго повернувся до Радимна, а 1854 р. виїхав до Львова, де працював журналістом. У 1854—1856 роках працював у редакції газети «Новини» Яна Добжанського, яка була перетворена на «Dziennik Literacki». У той час Захаріясевич почав писати романи. Тут він висловив свої погляди.

У 1898 році нагороджений Лицарським хрестом ордена Франца Йосифа[5]. Більшу частину життя провів у Львові, беручи активну участь у редагуванні низки місцевих прогресивних часописів. Один із найплідніших письменників позитивістського напряму в польській літературі. Помер 7 травня 1906 року в Кривчі[6].

Твори

[ред. | ред. код]
  • 1856 — Sąsiedzi. Powieść współczesna
  • 1857 — Boże dziecię. Powieść z naszych czasów
  • 1860 — Fałszywy król
  • 1860 — Na kresach
  • 1861 — Konfederat
  • 1862 — Święty Jur. Powieść w trzech częściach[7]
  • 1863 — W przededniu
  • 1863 — Jarema. Studium wewnętrznych dziejów Galicji
  • 1867 — Marek Poraj. Powieść z czasów pierwszego rozbioru Rzeczypospolitej
  • 1869 — Czerwona czapka. Z notatek cesarsko–królewskiego radcy
  • 1869 — Tajny fundusz
  • 1870 — Porwanie Sabina
  • 1870 — Chleb bez soli
  • 1871 — Noc królewska
  • 1871 — Człowiek Bez Jutra
  • 1877 — Wybór posła. Powieść współczesna
  • 1878 — Królewskie krzesło. Powieść współczesna[8]
  • 1881 — Teorya Pana Filipa[9]
  • 1897 — Zakopane skarby. Powieść współczesna[10]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в International Music Score Library Project — 2006.
  2. ↑ а б в Тезаурус CERL — Consortium of European Research Libraries.
  3. ↑ а б в г http://tnk.krakow.pl/czlonkowie/zachariasiewicz-jan-chryzostom/
  4. ↑ CONOR.Sl
  5. ↑ Odznaczenia jubileuszowe. Nr 277. 3 grudnia 1898: 5. {{cite journal}}: |volume= має зайвий текст (довідка)
  6. ↑ Zgon nestora naszego powieściopisarstwa. Nr 20. 19 maja 1906: 6. {{cite journal}}: |volume= має зайвий текст (довідка)
  7. ↑ [1], Jan Zacharyasiewicz, "Św. Jur : powieść w 3 częściach" 
  8. ↑ [2], Jan Zacharyasiewicz, "Królewskie krzesło : powieść współczesna" 
  9. ↑ [3], Jan Zacharyasiewicz, "Teorya pana Filipa : obrazek" 
  10. ↑ [4], Jan Zacharyasiewicz, "Zakopane skarby : powieść" 

Посилання

[ред. | ред. код]
Польща Це незавершена стаття про особу Польщі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ян_Захаріясевич&oldid=36776767