Ян Зрзавий

Ян Зрзавий
Jan Zrzavý
Народження	5 листопада 1890 Округліце
Смерть	12 жовтня 1977
	Прага
Поховання	Q70923759?
Країна	Чехословаччина
Жанр	художник, графік, ілюстратор
Навчання	Вища школа прикладного мистецтва (Прага)d (1909)
Діяльність	актор, педагог, художник, педагог, ілюстратор, графік, сценограф, поет, письменник, публіцист, викладач університету
Роки творчості	1910  — 1977
Член	Mánes Union of Fine Artsd , Sdružení českých umělců grafiků "Hollar"d  і Умелецка беседаd
Твори	Cleopatra IId
Звання	Народний артист Чехословаччини
Роботи в колекції	Словацька національна галерея , Галерея Петра Богуня , Moravian Gallery in Brnod , Національна галерея  і галерея Бельведер
Нагороди	Народний артист Чехословаччиниd (1966)
Автограф
Ян Зрзавий у Вікісховищі

Ян Зрзавий (чеськ. Jan Zrzavý; 5 листопада 1890, Округліце — 12 жовтня 1977, Прага) — чеський художник, графік і ілюстратор.

Життєпис

Ян Зрзавий народився 5 листопада 1890 року в Округліце. Був шостою дитиною в сім'ї вчителя Яна Зрзаве та вчительки Вілеміни. У !905 році закінчив промислову будівельну школу у Брно. Вивчав живопис у празькій Академії мистецтв, був одним із засновників групи художників «Sursum», входив до складу художніх об'єднань «Mánes», Бесіда художників і Спілки чеських художників-графіків Голлар. У 1920-ті роки Зрзавий здійснив численні мандрівки Європою, він відвідав Італію, Бельгію і Францію.

Творчість

Ян Зрзавий був одним з провідних представників чеського художнього авангарду початку XX століття. Початковий період творчості Зрзавого був відзначений такими його роботами як «Долина печалі», «Ноктюрн», «Натюрморт з травневими квітами», «Страждання». Ці картини характерні для початку чеського періоду сецесіон; вони також символізують появу чеського експресіонізму і початку кубізму. Ці та їм подібні полотна художника були інспіровані враженням від полотен періоду італійського Відродження, бачених ним під час перебування в Італії — в першу чергу картинами Рафаеля і Леонардо да Вінчі. Після Першої світової війни твори художника стають більш м'якими, ліричними, іноді абстрактними («Меланхолія», «Подруга» і ін.). У другій половині XX століття художник пише переважно пейзажі («Камарі», «Сан Марко вночі», «Сан Марко вдень» та інші). У 1965 році майстру було присвоєно звання Народний художник Чехословаччини.

Фільми

• Катя і Крокодил (1965).
• Ян Зрзаве — Роздум (телевізійний фільм 1972 року).
• Два ювілеї Яна Зрзаве (1976)
• Золотий дощ (телефільм 1977 року)

Пам'ять

• На будинку, де народився художник, встановлена ​​меморіальна дошка з бюстом та текстом: Ян Зрзавий, чеський художник 1890-1977 років, народився в цьому будинку 5 листопада 1890 року.
• 8 червня 2002 року було відкрито Інформаційний центр Яна Зрзавого та Меморіальний зал. Тут відвідувачі дізнаються багато цікавої інформації з життя художника.
• 19 червня 2010 року в приміщенні муніципального офісу було відкрито пам'ятну дошку з бюстом художника. Професор Франтишек Дворжак, історик мистецтва, виступив з промовою. Бюст був створений другом художника, академічним скульптором Богуміром Кубеком, за рік до смерті художника в 1976 році. На табличці є напис: «1890-1977 я народився в Округліце, але вважаю Кручембурк справжнім батьківщиною».

Бібліографія

• Bohumil Kubišta, Veraikon 6, 1919-1920, s. 137-147
• Jeníkovy pohádky, Praha 1920
• Barva, Volné směry 21, 1921-22, s. 15-24
• Umění Josefa Čapka, Život 12, 1933-34, s. 59-62
• Vzpomínka na Grigorije Musatova, Život 20, 1946-47, s. 78
• O sdružení Sursum, Okénko do dílny umělcovy 4, 1947, s. 39-42
• Jan Zrzavý vzpomíná na domov, dětství a mladáléta, Praha 1971 (ed. D. Maxová)

Література

• Johannes Urzidil: Zeitgenössische Maler der Tschechen: Čapek, Justitz, Špála, Zrzavý. Bratislava/Preßburg, Forum 1936.
• Lubomír Slavíček (ed.), Slovník historiků umění, výtvarných kritiků, teoretiků a publicistů v českých zemích a jejich spolupracovníků z příbuzných oborů (asi 1800-2008), Sv. 2, s. 1725-1726, Academia Praha 2016, ISBN 978-80-200-2094-9
• Karel Srp, Jana Orlíková, Jan Zrzavý, 436 s., Academia Praha 2003, ISBN 80-200-1160-9
• František Černý : Theater – Divadlo, Orbis, Praha, 1965, str. 415
• Jindřich Černý (1930) : Osudy českého divadla po druhé světové válce – Divadlo a společnost 1945–1955, Academia, Praha, 2007, str. 85, 190, 421, 452, ISBN 978-80-200-1502-0
• Kolektiv autorů: Dějiny českého divadla/IV., Academia, Praha, 1983, str. 655
• Kolektiv autorů: Národní divadlo a jeho předchůdci, Academia, Praha, 1988, str. 596
• Jaroslav Seifert: Všecky krásy světa, Praha, Československý spisovatel, 1982, str. 30, 246, 283, 312, 329, 331–7, 339, 451, 536
• Johannes Urzidil: Život s českými malíři. Vzájemná korespondence s Janem Zrzavým. Vzpomínky – texty – dokumenty. Vybral, uspořádal a doprovodné texty napsal Vladimír Musil . Horní Planá, Fraktál, 2003. ISBN 80-902860-0-3. [1] [Архівовано 14 червня 2021 у Wayback Machine.]

Посилання

• ČT 2012, dokument Jan Zrzavý: Kleopatra II [Архівовано 17 червня 2020 у Wayback Machine.]
• Jan Zrzavý [Архівовано 17 червня 2020 у Wayback Machine.] v Kdo byl kdo v našich dějinách ve 20. století
• Informace na webu rodné obce [Архівовано 12 квітня 2020 у Wayback Machine.]
• Životopis Jana Zrzavého [Архівовано 3 травня 2017 у Wayback Machine.]
• Ukázky grafického díla [Архівовано 7 травня 2017 у Wayback Machine.]
• Životopis, dílo [Архівовано 26 січня 2020 у Wayback Machine.]
• Fotografie Jana Zrzavého od Václava Chocholy [Архівовано 16 липня 2016 у Wayback Machine.]
• Občanské sdružení Za záchranu rodného domu malíře Jana Zrzavého v Okrouhlici [Архівовано 12 квітня 2020 у Wayback Machine.]
• Архівна копія на сайті Wayback Machine., In: The Grove Dictionary of Art, Macmillan 2000, Auszug auf artnet.com, im Internet Archive auf archive.org, Stand: 10. März 2005, gesehen 2. Mai 2011