Берзін Ян Карлович
Берзін Ян Карлович | |
---|---|
латис. Pēteris Ķuzis ![]() | |
![]() | |
Ім'я при народженні | латис. Pēteris Ķuzis ![]() |
Псевдо | Ziemilis[1] і Olonietis[1] ![]() |
Народився | 13 (25) листопада 1889 ![]() Яунпілс, Jaunpils Parishd, Тукумський повітd, Курляндська губернія, Російська імперія ![]() |
Помер | 29 липня 1938[2] (48 років) ![]() Комунарка[d], Q4238230?, Московська область, РРФСР, СРСР або Будівля органів держбезпеки на Луб'янці, Красносільський, Центральний адміністративний округ Москви, Москва, СРСР ![]() |
Поховання | Розстрільний полігон «Комунарка» ![]() |
Країна | ![]() ![]() ![]() ![]() |
Діяльність | політик, дипломат, військовослужбовець ![]() |
Знання мов | латиська ![]() |
Учасник | громадянська війна в Іспанії, Революція 1905—1907, Перша світова війна, Лютнева революція і October riots in Petrogradd ![]() |
Військове звання | генерал і армійський комісар 2-го рангу ![]() |
Партія | КПРС ![]() |
Нагороди | |
Берзін Ян Карлович, справжнє ім'я Петеріс Янович Кюзіс (13 (25) листопада 1889 , Яунпілс, Курляндська губернія
— 29 липня 1938
, Комунарка[d], Московська область і Будівля органів держбезпеки на Луб'янці
) — радянський військовий і політичний діяч, один з творців і керівник радянської військової розвідки, армійський комісар 2-го рангу (1937).
Народився в сім'ї батрака-латиша. У 1905 році вступив в РСДРП. Активний учасник революції 1905—1907 рр. У 1907 році за вбивство поліцейського засуджений до 8 років каторги, але через неповноліття термін скорочений до 2 років. У 1911 році знову заарештований за революційну діяльність і засланий в Іркутську губернію, звідки втік у 1914 році з підробленими документами, на ім'я Яна Карловича Берзіна.
Під час Першої світової війни призваний в армію, звідки дезертував. Працював слюсарем на заводах Петрограда. Активно брав участь в Лютневій революції. Під час Жовтневого збройного повстання 1917 року член партійного комітету у Виборзькому районі й член Петроградського комітету.
- З грудня 1917 року працював в апараті ВЧК РРФСР.
- У січні — травні 1919 року — заступник наркома внутрішніх справ Радянської Латвії.
- У грудні 1920 року переведений на службу в Розвідуправління РККА.
- У березні 1924 — квітні 1935 року — начальник 4-го розвідувального управління штабу РСЧА, фактично створив систему військової розвідки СРСР.
- 1932—1934 роки — після серії скандальних провалів у роботі радянської військової розвідки був переміщений на посаду заступника командувача військами Особливої Червонопрапорної Далекосхідної армії, але фактично там не працював.
- 1936—1937 роки — головний військовий радник в армії республіканської Іспанії під ім'ям генерала Доніцетті.
- Травень 1937 року — повернення в СРСР і знову на пост начальника Розвідуправління.
- 1 серпня 1937 року знятий з поста начальника Розвідуправління з направленням у розпорядження Наркома оборони СРСР
- 27 листопада 1937 року — був заарештований і звинувачений в «антирадянській троцькістській терористичній діяльності».
- 29 липня 1938 року — розстріляний на полігоні «Комунарка». Реабілітований посмертно 28 липня 1956 року.
- ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ а б Берзин Ян Карлович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- 100 великих розвідників [Архівовано 21 червня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- Берзін Я. К. на сайті «protivpytok.org» [Архівовано 21 червня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- Берзін Я. К. на сайті «Хронос» [Архівовано 25 березня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- Заміна капітанів [Архівовано 6 серпня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
- Народились 25 листопада
- Народились 1889
- Уродженці Курляндської губернії
- Померли 29 липня
- Померли 1938
- Померли в Московській області
- Померли в Москві
- Розстріляні на полігоні «Коммунарка»
- Члени КПРС
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Червоного Прапора
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Керівники радянської військової розвідки
- Персоналії каральних органів СРСР
- Радянські розвідники
- Репресовані в СРСР
- Репресовані воєначальники
- Посмертно реабілітовані