Японська груша
Груша японська | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Розиди (Rosids) |
Порядок: | Розоцвіті (Rosales) |
Родина: | Трояндові (Rosaceae) |
Рід: | Груша (Pyrus) |
Секція: | Pyrus sect. Pashia |
Вид: | Груша японська (P. pyrifolia)
|
Біноміальна назва | |
Pyrus pyrifolia |
Груша японська або азійська (Pyrus pyrifolia; яп. 梨, наші) — рослина роду груш родини трояндових, що широко культивується у Східній Азії.
Висота стовбура дикої груші азійської 7–15 м. Культурні сорти, як правило, не перевищують 6 м. Гілочки пурпурово-брунатні або темно-брунатні, коли старі, ворсисті, коли молоді, незабаром стають голими. Листя: прилистки лінійно-ланцетні, 1–1.5 см, на краю ворсисті й цілі, вершина загострена; ніжка листка 3–4.5 см, спочатку запушена, потім гола; листова пластина 7–12 × 4–6.5 см, яйцювата-еліптична або яйцювата, молода гола або коричнево-тонко-шерстиста, основа закруглена або майже серце-подібна, рідко широко клиноподібна, край щетинисто-пилчастий, верхівка гостра[1].
Китиця зонтикоподібна, 6–9-квіткова. Квітки японської груші мають 5 білих пелюсток. Діаметр квітів — 2.5–3.5 см. Чашолистки трикутної-яйцеподібної форми, ≈ 5 мм. Пелюстки яйцеподібні, 1.5–1.7 см, вершина округла. Тичинок 20, ≈ 1/2 довжини пелюсток. Форма плодів ± округла. Колір плодів коричнюватий з блідими крапками, але в культурі залежить від сорту (може бути світло-коричневим або жовтуватим зі світлими плямами).[1]
Період цвітіння: квітень; період плодоношення: серпень[1].
Природній ареал виду — південно-східна Азія: пд. Китай, Лаос, В'єтнам; натуралізований у Японії[2][3].
Населяє теплі дощові регіони; росте на висотах 100–1400 метрів[1].
Далекосхідні сорти груші азійської діляться на дві групи. Більшість культиварів відноситься до групи Akanashi (відрізняються жовто-коричневої шкіркою). Представники другої групи культиварів Aonashi мають жовто-зелену шкірку.
Деякі відомі на Далекому Сході культивари:
- 'Chojuro' (ja:長十郎, Японія, 1893) ('Akanashi')
- 'Kosui' (ja:幸水, Японія, 1959), ('Akanashi')
- 'Hosui' (ja:豊水, Японія, 1972) ('Akanashi')
- 'Imamuraaki' (ja:今村秋, Японія) ('Akanashi')
- 'Nijisseiki' (ja:二十世紀, Японія, 1898) ('Aonashi')
- 'Niitaka' (ja:新高, Японія, 1927) ('Akanashi')
- 'Okusankichi' (ja:晩三吉, Японія) ('Akanashi')
- 'Raja' (новий культивар) ('Akanashi')
- 'Shinko' (ja:新興, Японія, не пізніше 1941) ('Akanashi')
- 'Hwangkeum' (ko:황금, zh:黄金, Корея, 1984, 'Niitaka' x 'Nijisseiki')('Akanashi')
- На честь одного із сортів японської груші, нідзіссейкі (яп. 二十世紀, Nijisseiki — «20 сторіччя»), названо астероїд 16730 Нідзіссейкі.
- Груша грушолиста;
- Азійська груша;
- Груша Насі (яп. 梨);
- Насі;
-
Листки Pyrus pyrifolia
-
Квіти Pyrus pyrifolia
-
Плід сорту Pyrus pyrifolia "Raja", Вірджинія
- ↑ а б в г Pyrus pyrifolia. Flora of China. efloras.org. Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 14.09.2021. (англ.)
- ↑ Pyrus pyrifolia. Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 14.09.2021. (англ.)
- ↑ Pyrus pyrifolia. GRIN. Архів оригіналу за 9 квітня 2021. Процитовано 14.09.2021. (англ.)
Це незавершена стаття з ботаніки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |