Японська система тотального контролю якості
Керування якістю в межах компанії чи японська система тотального контролю якості (англ. Company Wide Quality Control, CWQC[1][2] або Japanese Total Quality Control, іноді — скорочено TQC[3][4]) система контролю якості, що виникла в Японії у 1960—70-х роках[5] із концепції загального контролю якості (англ. Total Quality Control – TQC) шляхом широкого залучення персоналу всіх рівнів до роботи в гуртках якості[6]. Система поширилася на всю японську економіку та стала однією зі складових японського економічного дива.
Ця система охоплює наступні елементи виробничої активності[джерело?]:
- гарантія якості;
- зниження собівартості;
- відповідність виробничих квот;
- відповідність графіку поставок готової продукції;
- безпечність виробництва;
- створення нових продуктів;
- зростання продуктивності праці;
- управління поставками матеріалів і деталей;
- маркетинг;
- продаж товарів;
- післяпродажне обслуговування.
У системах якості, розроблених на початку XX ст., мали місце великі витрати виробництва. Чисельність контролерів у високотехнологічних галузях (таких як авіаційна промисловість) у 1920-і рр. досягала 30—40% персоналу[7].
Нові підходи до підвищення якості та скорочення витрат запропонував А. Фейгенбаум у своїх працях наприкінці 1950-х років[8]. Його ідея полягала в тому, що для повнішого задоволення споживачів слід не просто контролювати те, що випускається, а впроваджувати якість як на ранніх стадіях створення продукту (вивчення специфікацій замовників, конструкторська розробка, контроль деталей і вузлів, які надходять, організація виробництва), так і після продажу (доставка й монтаж виробів, взаємодія із сервісними службами). Концептуально завершену працю він опублікував 1961 року під назвою «Total Quality Control: Engineering and Management»[9].
Стало зрозуміло, що висока якість продукції має бути завданням кожного працівника підприємства, а не лише контролера. Таким чином відповідальність за якість повертається безпосередньо тому, хто створює продукцію, а разом із тим робітник отримує відчуття гордості за свою працю. Усунення зайвого контролю з боку інспектора — головне досягнення в революції якості, яка супроводжувалася зменшенням кількості контролерів у десятки разів, дефектності — у тисячі й десятки тисяч разів та втрат від низької якості — у десятки разів.
Для TQC характерним є зсув акценту з матеріального на моральне стимулювання. Рядові робітники не розглядаються як механічні виконавці, а є членами команди. Головними мотивами успішної роботи працівника стали визнання його досягнень колегами і керівництвом, турбота підприємства про майбутнє працівника.[7]
В Японії ідеї TQC зустріли із захватом і завдяки професору Каору Ішікаві (який був прихильником залучення до процесу поліпшення якості всіх співробітників підприємства) вони отримали подальший розвиток. Система TQC розвивалася на основі широкого залучення персоналу до роботи в групах якості[1].
Успішне оволодіння принципами TQC призвело підвищення якості продукції в післявоєнній Японії та як фактор конкурентоспроможності стало однією з причин «японського економічного дива»[7].
У самій Японії систему тривалий час називали TQSC, де S означало «статистична» (англ. Statistical)[1]. Однак врешті-решт японський підхід отримав назву «Керування якістю в межах компанії» (англ. Company Wide Quality Control, CWQC)[1][6].
У подальшому ця реалізація системи TQC стала підґрунтям для системи загального управління якістю (TQM)[1].
Головні риси системи контролю якості в Японії[10][1]:
- Усвідомлення того, що якість є первинною, а прибутки — вторинні;
- Тотальний контроль якості орієнтується на споживача, а не на виробника — товар має задовольняти споживача.
- Проміжний продукт теж повинен мати високу якість, оскільки наступна виробнича ланка є його споживачем;
- У випадку виявлення дефекту продукції робиться не тільки заміна неякісної деталі, а й пошук причини на попередньому етапі виготовлення;
- Контроль якості базується на якостях робітників — професійних і особистих;
- Контроль якості починається з навчання і закінчується навчанням;
- Рух із підтримки системи контролю якості є загальнонаціональним;
- ↑ а б в г д е Безродна, 2017.
- ↑ SYOHEI ISHIZU (1988). A METHODOLOGY OF COORDINATION IN JAPANESE COMPANY-WIDE QUALITY CONTROL. International Journal of General Systems. Taylor & Francis. 14: 4: 317—330. doi:10.1080/03081078808935021.
{{cite journal}}: Cite має пусті невідомі параметри:|1=та|2=(довідка)(англ.) - ↑ Ishikawa, Kaoru (1985), What Is Total Quality Control? The Japanese Way (вид. 1), Englewood Cliffs, New Jersey: Prentice-Hall, ISBN 978-0-13-952433-2, OCLC 11467749
- ↑ Andrea Chiarini. Japanese Total Quality Control. — В: From Total Quality Control to Lean Six Sigma // SpringerBriefs in Business. — Milano, 2012. — ISBN 978-88-470-2657-5. — DOI:10.1007/978-88-470-2658-2_5. (англ.)
- ↑ Сороко, 2013.
- ↑ а б Nonaka, 1995, с. 139.
- ↑ а б в И. М. Лифиц. Становлення систем якості за кордоном = Становление систем качества за рубежом // Товарный менеджмент : учебник для прикладного бакалавриата / И. М. Лифиц, Ф. А. Жукова, М. А. Николаева. — Москва : Юрайт, 2019. — 405 с. — (Бакалавр. Прикладной курс). — ISBN 978-5-9916-3959-0.
- ↑ Feigenbaum, Armand Vallin (1956). Total Quality Control. Harvard Business Review. Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press. 34 (6). ISSN 0017-8012. OCLC 1751795.
- ↑ Feigenbaum, Armand V. (1961), Total quality control: engineering and management, New York, McGraw-Hill, OCLC 600576757
- ↑ Краснокутська Н. В. 6.5. Інноваційний менеджмент у фірмах Японії та США // Інноваційний менеджмент: : Навч. посібник. — К. : КНЕУ, 2003. — 504 с.
- Безродна С. М. Управління якістю : навч. посіб. для студентів економічних спеціальностей. — ПВКФ «Технодрук». — Чернівці, 2017. — 174 с.
- Nonaka, I. 6. The development of company-wide quality control and quality circles at Toyota Motor Corporation and Nissan Motor Co. Ltd.. — In: Fordism Transformed: The Development of Production Methods in the Automobile Industry : [англ.] / Haruhito Shiomi, Kazuo Wada // International Conference on Business History. — 1995. — Vol. 1. — P. 139-159. — (Fuji Business History Series). — ISBN 9780198289616. — LCCN 95018021-. (англ.)
- Corbara F, Di Cristofaro E. (1996 Jan). Company Wide Quality Control (total quality): methodological principles and intervention techniques for step-by-step improvement. G Ital Cardiol. NCBI (26(1)): 61—72. PMID 8682262. Архів оригіналу за 15 березня 2013. Процитовано 2 грудня 2019. (італ.)
- Куликов Г.В. Японский менеджмент и теория международной конкурентоспособности : [рос.] / И.О. Фаризов. — М. : ОАО "НПО "Издательство "Экономика", 2000. — 247 с. — ISBN 5-282-01982-5.
- Сороко В. М. Функціонування і розвиток системи управління якістю : навч.-метод. матеріали / В. М. Гаврилюк. — НАДУ. — К., 2013. — 80 с.