Японсько-корейський договір 1904 року
| Японсько-корейський договір 1904 року | |
| Офіційна назва |
яп. 日韓議定書 кор. 한일의정서 |
|---|---|
| Попередник | Японсько-корейський договір 1885 року |
| Наступник | Японсько-корейська угода (травень 1904) |
| Історичний період | період Мейдзі |
| Час/дата припинення існування | 1965 |
| Сторона, яка підписала | Hayashi Gonsuked і Yi Ji-yongd |
| Японсько-корейський договір 1904 року | |
| Хангиль | 한일의정서 |
|---|---|
| Ханча | 韓日議定書 |
| Нова латинізація | Hanil Uijeongseo |
| Система Макк'юна — Райшауера | Hanil Ŭich'ongsŏ |
Японсько-корейський договір 1904 року був укладений між представниками Японської імперії та Корейської імперії в 1904 році.[1] Переговори завершилися 23 лютого 1904 року[2]. Попри те, що Корея оголосила нейтралітет щодо російсько-японської війни, 9 лютого 1904 року японські війська увійшли в Сеул, оголосили війну Росії та викрали деяких проросійських прихильників у Кореї, включаючи Лі Йон Іка (이용익).[3] Договір був визнаний недійсним у 1965 році Базовим договором про відносини між Японією та Кореєю.
У преамбулі договору стверджувалося, що Надзвичайний Посланник і Повноважний Міністр Його Величності Імператора Японії та Тимчасовий державний міністр закордонних справ Його Величності Імператора Кореї були «відповідно належним чином уповноважені» вести переговори та погоджувати конкретну мову запропонованого двостороннього договору:[4]
- Стаття І.
З метою підтримки постійної та міцної дружби між Японією та Кореєю та міцного встановлення миру на Далекому Сході Імператорський уряд Кореї повністю довіряє Імператорському уряду Японії та приймає поради останнього щодо покращення в управлінні.[4]
- Стаття II.
Імператорський уряд Японії в дусі міцної дружби забезпечує безпеку і спокій Імператорського дому Кореї.[4]
- Стаття III.
Імператорський уряд Японії остаточно гарантує незалежність і територіальну цілісність Корейської імперії.[4]
- Стаття IV.
У випадку, якщо добробут Імператорського дому Кореї або територіальна цілісність Кореї опиниться під загрозою через агресію третьої держави або внутрішні заворушення, Імператорський уряд Японії повинен негайно вжити необхідних заходів, яких вимагають обставини, і в такому випадку Імператорський уряд Кореї надасть усі можливості для сприяння діям уряду Імперської Японії. Імператорський уряд Японії може для досягнення вищезгаданої мети займати, якщо обставини вимагають таких місць, які можуть бути необхідними зі стратегічної точки зору.[4]
- Стаття V.
Уряди обох країн не повинні в майбутньому без взаємної згоди укладати з третьою державою таку угоду, яка може суперечити принципам цього протоколу.[4]
- Стаття VI.
Деталі у зв'язку з цим протоколом будуть узгоджені відповідно до обставин між міністром закордонних справ Кореї та представником Японської імперії.[5]
- — Хаясі Ґонсуке,[6] Надзвичайний Посланник і Повноважний Міністр (датовано 23-м днем 2-го місяця 38-го року Мейдзі)
- — Лі Джійон,[6] Тимчасовий міністр закордонних справ (від 23-го числа 2-го місяця 8-го року Кванму)
Після підписання договору Японія спробувала ізолювати й навіть викрасти антияпонських політиків, таких як Лі Йон Ік, Кіль Йон Су, Лі Хак Кюн і Хьон Сан Гон. Їхні посади змінили прояпонські чиновники.[7]
Цей «передбачуваний договір» був укладений у процесі примусу; і корейці намагалися скасувати небажані наслідки, представивши докази міжнародній спільноті. Наприклад,
- 1905: Імператор Корейської імперії Коджон написав особисто главам держав тих країн, які мають договори з Кореєю; і корейський уряд подав офіційні апеляції та надіслав офіційні телеграми[8], але ці дипломатичні жести були марними.
- 1907: У тому, що іноді називають «гаазькою таємною справою емісарів», корейські емісари безуспішно намагалися отримати міжнародну допомогу в рамках Гаазької конвенції 1907 року в Гаазі, Нідерланди в 1907 році.[9]
- 1921: корейські представники намагалися домогтися слухання на Вашингтонській військово-морській конференції 1921 року;[10], але зусилля були неефективними.
Цей договір було підтверджено як «вже недійсний» Базовим договором про відносини між Японією та Кореєю, укладеним у 1965 році.[11] У 2010 році Японія стверджувала, що хронологічною точкою відліку для «вже недійсного» договору було 15 серпня 1948 року, коли було створено уряд Республіки Корея. Ця точка зору заперечується корейським аналізом, який тлумачить договір 1965 року як визнання недійсними всіх японсько-корейських договорів і угод з 1904 року.[12]
- Японсько-корейська угода (серпень 1904)
- Японсько-корейська угода (квітень 1905)
- Японсько-корейська угода (серпень 1905)
- Японо-корейський договір про протекторат
- Англо-японський союз
- Угода Кацура — Тафта
- Портсмутський мирний договір
- Угода Рута-Такахіри
- Нерівні договори
- ↑ Scott, James Brown. (1921). Korea, Treaties and Agreements, p. vii.
- ↑ Korean Mission to the Conference on the Limitation of Armament, Washington, D.C., 1921—1922. (1922). Korea's Appeal, p. 34. на «Google Books»; excerpt, «Treaty of Alliance between Japan and Korea, dated February 23, 1904.»
- ↑ 한일의정서(韓日議政書). Encyclopedia of Korean Culture. Процитовано 12 вересня 2021.
- ↑ а б в г д е Scott, p. 36., с. 36, на «Google Books»
- ↑ Scott, pp. 36-37., с. 36, на «Google Books»
- ↑ а б Scott, p. 37. на «Google Books»
- ↑ 국사관논총. III. 전쟁의 전개와 강화.
- ↑ Korean Mission p. 44. на «Google Books»; excerpt, «The foregoing are in addition to the appeal of the Emperor of Korea, filed in the State Department on November 25, 1905, and his cable notice of the illegality of the claimed protectorate, filed in the State Department on November 26, 1905.»
- ↑ Eckert, Carter J. et al. (1990). Korea Old and New: A History, p. 245.
- ↑ Korean Mission pp. 3-44. на «Google Books»
- ↑ Treaty on Basic Relations between Japan and the Republic of Korea. «It is confirmed that all treaties or agreements concluded between the Empire of Japan and the Empire of Korea on or before August 22, 1910 are already null and void.»
- ↑ Lee Man-yeol. "For a view of history that puts us at the center, " [Архівовано 2011-10-05 у Wayback Machine.] Northeast Asian History Foundation News. 2010.
- Eckert, Carter J., Ki-baik Lee, Young Ick Lew, Michael Robinson, and Edward W. Wagner. (1990). Korea Old and New: A History. Cambridge: Harvard University Press. ISBN 9780962771309ISBN 9780962771309; OCLC 23071907
- Korean Mission to the Conference on the Limitation of Armament, Washington, D.C., 1921—1922. (1922). Korea's Appeal to the Conference on Limitation of Armament. Washington: U.S. Government Printing Office. OCLC 12923609
- United States. Dept. of State. (1919). Catalogue of treaties: 1814—1918. Washington: Government Printing Office. OCLC 3830508
- Scott, James Brown. (1921). Korea, Treaties and Agreements. Washington, D.C.: Carnegie Endowment for International Peace. OCLC 459192091
