Перейти до вмісту

Ярмолюк Руслан Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Руслан Федорович Ярмолюк
Народився28 жовтня 1976(1976-10-28) (48 років)
м. Рівне
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Місце проживанням. Київ
Діяльністьжурналістика
Відомий завдякирепортер, ведучий
Alma materУкраїнська державна академія водного господарства, Національний університет «Острозька академія»
ЧленствоНаціональна спілка журналістів України
Дітисин, донька
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений журналіст України
Заслужений журналіст України

Русла́н Фе́дорович Ярмолю́к (нар. 28 жовтня 1976(19761028), м. Рівне) — український журналіст. Заслужений журналіст України.

Член Національної спілки журналістів України.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в Рівному. У дитинстві мріяв стати військовим льотчиком. Першу вищу освіту здобув в Українській державній академії водного господарства, за фахом інженер. У Національному університеті «Острозька академія» здобув фах юриста.

Досвіду ведучого й журналіста набув на радіо «Нова хвиля», де працював два роки, а також на телебаченні в Рівному (телекомпанія «Рівне-1»), писав для місцевих друкованих видань. Згодом працював у Києві кореспондентом «Подробиць», спеціальним кореспондентом товариства «Національні інформаційні системи» (телеканал «Інтер»), потім — ведучим товариства «Телерадіокомпанія «Студія 1+1».

На початку листопада 2013-го перейшов на телеканал «2+2» ведучим новин «Спецкор». Паралельно робить матеріали для ТСН. Висвітлював події з Майдану, окупацію Криму, війну на Сході України. У період бойових дій побував у Донецькому аеропорту, Пісках, під Слов'янськом, Вуглегірськом, Дебальцевим.

Живе в Києві. Одружений, має сина і доньку.

Творчість

[ред. | ред. код]

Відомий резонансними репортажами з гарячих точок, зокрема з Південної Осетії, Східної України.

Висувався на здобуття премії «Телетріумф». Його роботи увійшли до об'єднаного відеоматеріалу «Подробиць» з висвітлення конфліктів у гарячих точках, який відзначено другою премією «Emmy Awards» (2009). Автор документальних фільмів «Осетинский дневник» (2009), «Андижан. Полевые записки» (2005).

Нагороди, відзнаки

[ред. | ред. код]
  • Орден «За заслуги» II ступеня (2022) за значні заслуги у зміцненні української державності, мужність і самовідданість, виявлені у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, вагомий особистий внесок у розвиток різних сфер суспільного життя, відстоювання національних інтересів нашої держави, сумлінне виконання професійного обов'язку[1]
  • Орден «За заслуги» III ст. (2017) за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної журналістики, активну громадську позицію, високий професіоналізм та з нагоди Дня журналіста[2]
  • Почесне звання «Заслужений журналіст України» (2009)[3]
  • Почесна грамота Рівненської обласної державної адміністрації (2008)[4]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Указ Президента України від 23 серпня 2022 року № 593/2022 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Незалежності України»
  2. Указ Президента України від 5 червня 2009 року № 369/2017 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня працівників радіо, телебачення та зв'язку»
  3. Указ Президента України від 16 листопада 2017 року № 420/2009 «Про відзначення державними нагородами України»
  4. Про нагородження Почесною грамотою обласної державної адміністрації. Архів оригіналу за 13 грудня 2017. Процитовано 13 грудня 2017. [Архівовано 2017-12-13 у Wayback Machine.]

Посилання

[ред. | ред. код]