Ярославна
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Існує кілька осіб з таким іменем, ця сторінка містить посилання на статті про кожну з них.
Якщо Ви потрапили сюди за внутрішнім посиланням, будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на відповідну статтю.
Якщо Ви потрапили сюди за внутрішнім посиланням, будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на відповідну статтю.
Яросла́вна — застаріла форма патроніма[1][2] від імені «Ярослав»[2], (сучасний варіант — Ярославівна). В ХХ—ХХІ ст. також рідкісне українське і російське жіноче ім'я[1], не тотожне імені «Ярослава». З носительок відомі по-батькові:
- Анастасія (?) Ярославна (бл. 1023—1074/1094) — дочка великого князя київського Ярослава Мудрого і Інгігерди Шведської, королева Угорщини, дружина угорського короля Андраша I.
- Єлисавета Ярославна (бл. 1025—?) — дочка великого князя київського Ярослава Мудрого і Інгегерди Шведської, королева Норвегії, дружина норвезького конунга Гаральда III Сігурдарсона Суворого.
Пам'ятник французькій королеві Анні Ярославні в Санслісі, Франція (відкрито у 2005 році) - Анна Ярославна (бл. 1024/1032/1036 — не раніше 1075) — дочка великого князя київського Ярослава Мудрого і Інгегерди Шведської, королева Франції, дружина французького короля Генріха I. З її іменем пов'язані:
- «Анна Ярославна — королева Франції» — історичний роман Антоніна Ладинського (1961 рік[3], опублікований в 1973 році[4])[5].
- «Анна Ярославна» — опера Антіна Рудницького (1966–1967 рік).
- «Ярославна, королева Франції» — художній фільм Ігоря Масленникова 1978 року, за мотивами історичного роману Антоніна Ладинського.
- Софія Ярославна (бл. 1111—1158) — дочка володимир-волинського князя Ярослава Святополчіча, дружина князя мінського Ростислава Глібовича.
- Прібислава Ярославна (? — бл. 1156) — дочка володимир-волинського князя Ярослава Святополчіча і Рогнеди Мстиславни, дружина князя Помор'я Ратибора I.
- Єфросинія Ярославна (?—?) — дочка галицького князя Ярослава Осмомисла та Ольги Юріївни, дружина князя новгород-сіверського Ігоря Святославича. Широку популярність придбав т. н. «плач Ярославни» — поетична частина поеми «Слово о полку Ігоревім»
- «Плач Ярославни» — поетична частина поеми «Слово о полку Ігоревім»
- «Плач Ярославны» — картина В. Г. Перова, 1881 р.
- «Плач Ярославны» — картина К. А. Васильева, 1973 р.
- Ярославна Галицька (?—?) — невідома на ім'я дочка галицького князя Ярослава Осмомисла та Ольги Юріївни, з 1167 по 1168 роки дружина угорського короля Іштвана III.
- Вишеслава Ярославна (бл. 1150—1194 або 1158—1219) — дочка галицького князя Ярослава Осмомисла та Ольги Юріївни або їх сина галицького князя Володимира Ярославича, дружина князя познанського і калішського Одона I Великопольського.
- Марія Ярославна (1240—?) — дочка великого князя київського і володимирського Ярослава III Всеволодовича і Ростислави Мстиславни.
- Уляна (Євдокія) Ярославна (після 1214—?) — дочка великого князя київського і володимирського Ярослава III Всеволодовича і Ростислави Мстиславни.
- Ксенія Ярославна (?—1286) — дочка тверського князя Ярослава III Ярославича і Ксенії Юріївни, дружина князя белзького, галицько-волинського, луцького, дорогочінського і короля Русі Юрія Львовича.
- Марія Ярославна (? — не раніше 1346/1349) — дочка вітебського князя Ярослава Васильовича, перша дружина великого князя литовського Ольгерда.
- Марія Ярославна (бл. 1418—1484) — дочка серпуховского, борівського і Малоярославского князя Ярослава Володимировича і боярської доньки Марії Федорівни Голтяй Кошкіної, дружина великого князя московського Василя II Темного.
- Олена Ярославна (?—1484) — дочка серпуховського, боровського і малоярославского князя Ярослава Володимировича і боярської доньки Марії Федорівни Голтяй Кошкіної, дружина удільного князя верейського, білозерського і вишгородського Михайла Андрійовича.
Ярославна — термін, який має кілька значень. Ця сторінка значень містить посилання на статті про кожне з них.
Якщо ви потрапили сюди за внутрішнім посиланням, будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю.
Якщо ви потрапили сюди за внутрішнім посиланням, будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю.
- «Ярославна-ТМЗ» — жіночий волейбольний клуб з міста Тутаєва Ярославської області.
- «Ярославна» — помилкова (загальноприйнята у вжитку) назва популярної пісні 1970-х «Ярославия» Льва Ошаніна і Павла Аєдоницкого.[6][7]
- «Ярославна» — радянській жіночій парфум парфумерної та косметичної фабрики «Новая заря» (Москва, СРСР), аромат створений у 1963 році. Духи названі на честь першої жінки-космонавта В. Н. Терешкової, уродженки Ярославської області[8]
- 'Ярославна' — сорт хризантеми корейської[9].
- 'Ярославна' — сорт черешні[10]
- «Ярославна» (місцев., род. та знах. відм. ярославн та ярославен) — ненормативний етнохоронім мешканок Ярославля, застосовується в розмовній мові[11]
- Єврорегіон «Ярославна» — єврорегіон, утворений між Сумською областю України та Курською областю Російської Федерації 24 квітня 2007 року[12]
- «Анна Ярославна» — ювілейна монета номіналом 2 гривні, випущена 22 травня 2014 року Національним банком України[13].
- «Ярославна» — посильне судно флотилії Північного Льодовитого океану, куплене у 1916 році в США (до цього яхта «Лісістрата») для охорони промислів. В період з 26 червня 1920 року по березень 1921 — один з трьох крейсерів-загороджувачів морського загону Морських сил Північного моря[14]. З 5 лютого 1924 року — сторожовий корабель «Воровський»[15].
- ↑ а б ЯРОСЛАВНА // Чучка П. П. Слов'янські особові імена українців: історико-етимологічний словник. — Ужгород: Ліра, 2011. — С. 415. — 428 с. — ISBN 978-6-175-96041-7
- ↑ а б Ярославна [Архівовано 20 липня 2018 у Wayback Machine.] // Словарь-справочник «Слова о полку Игореве»: В 6 выпусках / Сост. В. Л. Виноградова. — М.— Л.: Наука. Ленингр. отделение, 1965–1984. — Вып. 6. Т—Я и дополнения. — 1984. — С. 198–199.
- ↑ Филатова А. И., Литература и история: избранное. — СПб.: Санкт-Петербургский гуманитарный университет профсоюзов, 2008. — С. 108. — 512 с.
- ↑ Ладинский Ант., Когда пал Херсонес. Анна Ярославна — королева Франции. Последний путь Владимира Мономаха . — М.: Советский писатель, 1973. — 856 с., ил. — 100000 экз.
- ↑ Шалашова З. П., Приключения и путешествия: Рек. указ. лит. / Ред. Н. Иночкина; Худож. ред. А. Жилин. — М.: Книга, 1979. — С. 10. — 128 с.
- ↑ Ярославия [Архівовано 27 березня 2014 у Wayback Machine.]. Л. Ошанин — П. Аедоницкий // Русские советские песни (1917–1977). / Сост. Н. Крюков и Я. Шведов. — М.: Художественная литература, 1977. — С. 338. — 752 с.
- ↑ Ярославия [Архівовано 27 березня 2014 у Wayback Machine.]. Музыка П. Аедоницкого. Слова Л. Ошанина // Сиреневый туман: Песенник. Любимые песни и романсы для голоса и гитары. — СПб.: Композитор, 2006. — 480 с. — ISBN 5-7379-0194-7
- ↑ Шейпак А. А. История науки и техники. Материалы и технологии: Учеб. пособие. Ч. II. — 2-е изд-е. стереотип. — М.: МГИУ, 2004. — С. 49. — 302 с. — ISBN 5-276-00545-1
- ↑ А.с. 6872 Российская Федерация. Хризантема ЯРОСЛАВНА / Недолужко А. И. (РФ) — № 9400168; заявл. 20.09.1993 // Гос. Реестр селекцион. достиж. — М.: Мин-во сельск. хоз-ва РФ, 2003. — С. 159.
- ↑ Ярославна [Архівовано 30 липня 2014 у Wayback Machine.] — сорт черешни Донецкого филиала Института садоводства УААН, получен от посева семян Дроганы желтой, которая росла в окружении мелитопольских сортов черешни в Новоселидовском ГСУ. Автор Л. И. Тараненко. Включен в Государственный реестр в 1997 г. по Северо-Кавказскому региону.
- ↑ Ахметова М. В. Топонимическая лексика: региональная норма и данные словарей [Архівовано 11 серпня 2014 у Wayback Machine.]. // Вопросы культуры речи. Выпуск XI. / Отв. ред. А. Д. Шмелёв. — М.: Языки славянской культуры, 2012. — С. 289–295. — 384 с. — ISBN 978-5-9551-0600-7
- ↑ Еврорегион «Ярославна» [Архівовано 23 березня 2014 у Wayback Machine.]./ Сост. Главное управление экономики Сумской областной государственной администрации. — Сумы, 2012. — С. 6. — 38 с.
- ↑ Анна Ярославна. Пам'ятні монети України. Серія: Видатні особистості України. http://www.bank.gov.ua/. Національний банк України. 19 червня 2014. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 6 травня 2015.
- ↑ Залесский Н. А. Флотилия Северного Ледовитого океана в гражданскую войну [Архівовано 19 березня 2015 у Wayback Machine.] // Исторические записки. — М.: Изд-во Академии наук СССР, 1962. — Т. 71. — С. 252, 258.
- ↑ Сутормин В. А. Сторожевой корабль «Воровский» — полвека в строю [Архівовано 11 листопада 2013 у Wayback Machine.] // Судостроение: Научно-технический и производственный журнал. — 2011. — № 6 (ноябрь—декабрь). — С. 70—74. — ISSN 0039-4580