Перейти до вмісту

Ярослав Шилгавий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ф
Ярослав Шилгавий
Ярослав Шилгавий
Ярослав Шилгавий
Особисті дані
Народження 3 листопада 1961(1961-11-03) (63 роки)
  Пльзень, Чехословаччина
Громадянство  Чехія
Позиція захисник
Юнацькі клуби
1967–1975
1975–1978
1978–1980 		Чехословаччина TJ Chotěšov
Чехословаччина ČSAD Plzeň
Чехія «Вікторія» (Пльзень)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1979–1980 Чехія «Шкода» (Пльзень) 8 (0)
1980–1990 Чехія «Руда Гвезда» 243 (9)
1990–1994 Чехія «Славія» 83 (3)
1994–1997 Чехія «Петра» (Дрновіце) 69 (8)
1997–1999 Чехія «Вікторія» (Жижков) 62 (5)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1990–1991 Чехословаччина Чехословаччина 4 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2000–2002 Чехія «Вікторія» (Жижков) (помічник)
2002–2009 Чехія Чехія (помічник)
2002–2005 Чехія «Спарта» (Прага) (помічник)
2005–2007 Чехія «Спарта» (Прага) (дублери)
2007–2008 Чехія «Кладно»
2008 Чехія «Вікторія» (Пльзень)
2010–2011 Чехія «Динамо» (Чеські Будейовиці)
2011–2014 Чехія «Слован»
2014–2015 Чехія «Яблонець»
2016 Чехія «Дукла» (Прага)
2016–2017 Чехія «Славія»
2018–2023 Чехія Чехія

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Ярослав Шилгавий (чеськ. Jaroslav Šilhavý, нар. 3 листопада 1961, Пльзень) — чехословацький, потім чеський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер, з 2018 року очолює тренерський штаб збірної Чехії.

Виступав, зокрема, за клуби «Руда Гвезда» та «Славія», а також національну збірну Чехословаччини. В цілому у вищому дивізіоні Чехословаччини, а потім Чехії провів 465 матчів, забивши 25 голів, встановивши чеський рекорд за кількістю проведених матчів[1].

Як тренер найбільших результатів досягав зі «Слованом» (Ліберець) та «Славією», з кожною з яких ставав чемпіоном Чехії.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Народився 3 листопада 1961 року в місті Пльзень. Вихованець юнацької команди «Шкода» (Пльзень), в якій розпочав 1979 року виступи на дорослому рівні[1], взявши участь у 8 матчах чемпіонату.

1980 року для проходження військової служби перейшов у «Руду Гвезду» (Хеб), де залишився і після закінчення військової повинності. Всього відіграв за команду з Хеба дев'ять з половиною сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі команди, був основним гравцем захисту команди і зіграв 243 матчі у вищому дивізіоні Чехословаччини.

На початку 1990 року перейшов у «Славію», у складі якої провів наступні чотири роки своєї кар'єри гравця. Граючи у складі «Славії» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди і став з командою віце-чемпіоном Чехословаччини у останньому розіграші турніру, сезоні 1992/93.

Протягом 1994—1997 років захищав кольори клубу «Петра» (Дрновіце), а завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Вікторія» (Жижков), за команду якого виступав протягом 1997—1999 років і був капітаном команди[2].

Виступи за збірну

[ред. | ред. код]

29 серпня 1990 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Чехословаччини в товариській грі проти Фінляндії, а останній матч провів 27 березня 1991 року, коли зіграв вісім хвилин матчу проти Польщі. Всього протягом кар'єри у національній команді провів у формі головної команди країни 4 матчі, а також зіграв у одному матчі за другу збірну у 1992 році[1].

Кар'єра тренера

[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 2000 року, увійшовши до тренерського штабу клубу «Вікторія» (Жижков)[3], де працював спочатку під керівництвом Зденека Щасного, а з літа 2002 року — Вітезслава Лавічки. Паралельно в грудні 2001 року став асистентом головного тренера збірної Чехії, де працював до квітня 2009 року[4].

У грудні 2002 року головний тренер «Спарти» (Прага) Їржі Котрба запросив Шилгавого до штабу своєї команди[5]. Після звільнення Котрби Ярослав залишився у штабі команди і при наступних тренерах — Франтішеку Страці, Ярославу Гржебіку та Станіславу Гризі, після чого влітку 2005 року був переведений на посаду головного тренера резервної команди.

Влітку 2007 року Шилгавий став головним тренером «Кладно»[6] з яким зумів зберегти прописку у вищому дивізіоні, зайнявши 14 місце, після чого став тренером «Вікторії» (Пльзень)[7], але після дев'яти турів, в яких команда здобула лише одну перемогу і була на дванадцятому місці у таблиці, Шилгавий був звільнений[8].

14 жовтня 2009 року Шилгавий очолив «Динамо» (Чеські Будейовиці)[9], яке за десять турів сезону 2009/10 під керівництвом Павела Тобіаша перебувала на останньому місці в чемпіонаті. Шилгавий зумів покращити результати команди, закінчивши сезон на 11 місці.

У червні 2011 року замінив Петра Раду на посаді головного тренера «Слована» (Ліберець)[10]. З цією командою у першому ж сезоні Шилгавий став чемпіоном Чехії, а у Лізі Європи сезону 2013/14 команда досягла значного результату. У кваліфікації «Слован» вибив італійське «Удінезе», а у групі з іспанською «Севільєю», німецьким «Фрайбургом» і португальським «Ешторілом» клуб став другим і вийшов у плей-оф, де поступився нідерландському АЗ. Втім по завершенні цього сезону Шилгавий перейшов на роботу в «Яблонець»

В травні 2016 року став головним тренером «Дукли» (Прага)[11], але вже у вересні покинув клуб аби очолити «Славію»[12][13], яка під керівництвом Шилгавого до кінця сезону не програла жодного матчу і 27 травня 2017 року стала чемпіоном країни. У Лізі чемпіонів 2017/18 «Славія» розпочала з 3-го кваліфікаційного раунду, в якому пройшла білоруське БАТЕ[14], але в 4-му кваліфікаційному раунді поступилася кіпрському АПОЕЛу і вилетіла в груповий етап Ліги Європи[15], який також не зуміла подолати[16]. Натомість в чемпіонаті команда продовжувала боротьбу за нове чемпіонство і 25 вересня 2017 року, здолавши «Фастав» (Злін), «Славія» встановила новий рекорд чемпіонату Чехії — 34 матчі поспіль без поразок[17]. Серія закінчилася на 36 іграх[18]. На зимову перерву клуб пішов на другому місці, поступаючись «Вікторії» (Пльзень) 14-ма очками[19]. Провал європейської кампанії і втрата реальних шансів на чемпіонський титул призвів до відставки Шилгавого у грудні 2017 року[20]

Восени 2018 року, після відставки Карела Яроліма, був призначений головним тренером національної збірної Чехії. Почав самостійну роботу з національною командою виступами у першому розіграші Ліги націй, здобувши у своїй першій грі перемогу над збірною Словаччини, зберігши таким чином шанси на перемогу у групі.

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]

Як тренера

[ред. | ред. код]
«Слован»: 2011–12
«Славія»: 2016–17

Особисті

[ред. | ред. код]
  • Тренер місяця в чемпіонаті Чехії: 10/2014[21], 11/2014[22], 02/2015[23], 9/2016, 10/2016, 2/2017, 5/2017

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Його син Томаш Шилгавий[en], також був професійним футболістом і грав за «Славію»[24].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Ceský a ceskoslovenský fotbal — lexikon osobností a klubu; by Luboš Jeřábek; Grada Publishing; Prague; 2007; ISBN 978-80-247-1656-5; via Google Books
  2. ↑ Na Žižkově vystřídá Uličného Ščasný. Mladá fronta DNES (Czech) . 27 вересня 1999. Архів оригіналу за 8 березня 2014. Процитовано 13 листопада 2012.
  3. ↑ Šilhavý o fanoušcích: V Brně nám třásli autobusem. Mladá fronta DNES (Czech) . 18 лютого 2000. Архів оригіналу за 8 березня 2014. Процитовано 14 листопада 2012.
  4. ↑ U Chovance jsem býval malý Brückner, vzpomíná liberecký trenér Šilhavý. Mladá fronta DNES (Czech) . 21 вересня 2011. Архів оригіналу за 24 січня 2012. Процитовано 14 листопада 2012.
  5. ↑ Šilhavý definitivně míří na Letnou. Mladá fronta DNES (Czech) . 10 грудня 2002. Архів оригіналу за 8 березня 2014. Процитовано 14 листопада 2012.
  6. ↑ Šilhavý podepsal v Kladně roční smlouvu s opcí. Mladá fronta DNES (Czech) . 7 червня 2007. Архів оригіналу за 8 березня 2014. Процитовано 13 листопада 2012.
  7. ↑ Fotbalisty Plzně povede do nové sezony trenér Šilhavý. Mladá fronta DNES (Czech) . 31 травня 2008. Архів оригіналу за 8 березня 2014. Процитовано 13 листопада 2012.
  8. ↑ Nahradí v Plzni odvolaného kouče Šilhavého trenér Vrba?. Mladá fronta DNES (Czech) . 7 жовтня 2008. Архів оригіналу за 8 березня 2014. Процитовано 13 листопада 2012.
  9. ↑ Sparta opět sesadila budějovického trenéra. Tobiáše střídá Šilhavý. Mladá fronta DNES (Czech) . 14 жовтня 2009. Архів оригіналу за 27 грудня 2009. Процитовано 29 травня 2011.
  10. ↑ Liberec našel náhradu za trenéra Radu: ambiciózní tým povede Šilhavý. Mladá fronta DNES (Czech) . 6 червня 2011. Процитовано 15 червня 2011.
  11. ↑ Novinky z Dukly: Šilhavý cílí na poháry, Berger chce ukončit kariéru. Mladá fronta DNES (чес.). 17 травня 2016. Архів оригіналу за 9 серпня 2018. Процитовано 16 лютого 2017.
  12. ↑ Slavia našla trenéra. Tým povede Šilhavý, který opouští Duklu. Mladá fronta DNES (чес.). 5 вересня 2016. Архів оригіналу за 14 вересня 2016. Процитовано 16 лютого 2017.
  13. ↑ Slavia našla trenéra. Tým povede Šilhavý, který opouští Duklu. Архів оригіналу за 27 липня 2018. Процитовано 8 серпня 2018.
  14. ↑ Borisov — Slavia 2:1, rozhodl gól venku, český mistr má jisté poháry. Архів оригіналу за 27 липня 2018. Процитовано 8 серпня 2018.
  15. ↑ Slavia — APOEL 0:0, sbohem Ligo mistrů, český šampion slávu nezískal. Архів оригіналу за 27 липня 2018. Процитовано 8 серпня 2018.
  16. ↑ Slavia — Astana 0:1, neproměněné šance a trpký konec v Evropě. Архів оригіналу за 12 лютого 2018. Процитовано 8 серпня 2018.
  17. ↑ Přesvědčivá výhra Sparty a rekord Slavie, který ji netěší. Plzeň uniká všem. Архів оригіналу за 27 липня 2018. Процитовано 8 серпня 2018.
  18. ↑ Slavia — Liberec 1:2, první prohra pod Šilhavým, sérii uťala i penalta. Архів оригіналу за 27 липня 2018. Процитовано 8 серпня 2018.
  19. ↑ ligová tabulka po 16. kole sezony 2017/18 [Архівовано 12 лютого 2018 у Wayback Machine.] na Hetliga.cz
  20. ↑ Trenér Šilhavý končí ve fotbalové Slavii, vedení klubu ho odvolalo i s asistenty. Архів оригіналу за 27 липня 2018. Процитовано 8 серпня 2018.
  21. ↑ Nejlepším hráčem v říjnu byl Bořek Dočkal, mezi trenéry uspěl Šilhavý [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.], iSport.cz, cit. 9. 11. 2014
  22. ↑ Hráčem listopadu byl Kopic, jeho šéf Šilhavý vyhrál mezi trenéry [Архівовано 3 жовтня 2015 у Wayback Machine.], iSport.cz, cit. 8. 12. 2014
  23. ↑ Jaroslav Šilhavý ovládl anketu Trenér měsíce [Архівовано 8 серпня 2018 у Wayback Machine.], fkjablonec.cz, cit. 6. 3. 2015
  24. ↑ Šilhavý se vrací po zranění. Přeje i Spartě. Mladá fronta DNES (Czech) . 7 квітня 2004. Архів оригіналу за 9 серпня 2018. Процитовано 23 серпня 2014.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Ярослав Шилгавий на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
  • Ярослав Шилгавий на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ярослав_Шилгавий&oldid=41341153