Яссін аль-Хадж Салех
Яссін аль-Хадж Салех | |
---|---|
араб. ياسين الحاج صالح | |
Народився | 1 лютого 1961 (63 роки) Ракка, Сирія |
Країна | Сирія |
Місце проживання | Берлін |
Діяльність | редактор, автор, письменник, дисидент, політик |
Alma mater | Університет Алеппо |
Знання мов | арабська |
Членство | Syrian Writers Associationd |
Magnum opus | Bi-al-khalāṣ yā, shabābd |
Партія | Syrian Democratic People's Partyd |
У шлюбі з | Samira Khalild |
Нагороди | |
Сайт | yassinhs.com |
Яссін аль-Хадж Салех (араб. ياسين الحاج صالح; нар. 1961)[1] — сирійський публіцист і політичний дисидент, пише на політичні, соціальні та культурні теми, що стосуються Сирії та арабського світу[1][2].
З 1980 по 1996 рік сидів у в'язниці в Сирії за членство у Сирійській комуністичній партії (Політбюро)[en][3], яку він називає «комуністичною продемократичною групою»[4]. Втім, він також заявив, що час у в'язниці дозволив йому вирватися з «внутрішніх в'язниць вузької політичної приналежності [і] жорсткої ідеології»[3]. Його заарештували, коли він вивчав медицину в Алеппо і провів шістнадцять років у в'язниці, останній у в'язниці Тадмур. У 2000 році він склав останній іспит як лікар загальної практики, але ніколи не практикував.[1]
Окрім того, що Салех відомим своїми власними книгами і статтями, він також допоміг запустити 2012 року двомовне видання AlJumhuriya.net, яке оцінив журналіст Кім Гаттас як «онлайн-платформу арабських новин, яка є одним із найкращих джерел інформації та аналізу в регіоні»[5].
Він отримав премію принца Клауса за 2012 рік як «данину поваги до сирійського народу та сирійської революції». Він не зміг забрати нагороду, оскільки тоді переховувався серед сирійського підпілля[6]. У 2017 році отримав шведську премію Тухольського[7]. Салех був одним із доповідачів на дводенному антикапіталістичному форумі, який проходив в Анкарі, Туреччина, 23-24 листопада 2013 року. Крім того, він виступав на заході «Повідомлення про зміни — історії з арабського регіону» в Амстердамі 15 червня 2014 року, заході, спільно організованому Human Rights Watch та World Press Photo[8].
Аль-Хадж Салех одружений із Самірою Халіл, комуністичною дисиденткою, колишньою політичною ув'язненою та революційною активістою, викраденою в Думі в грудні 2013 року[9]. Після 21 місяця переховування в Дамаску та всій Сирії через розшук як уряду, так і радикальних ісламістських бойовиків він втік до Туреччини і жив у Стамбулі до 2017 року. Аль-Хадж Салех зараз є співробітником Берлінського інституту перспективних досліджень (Wissenschaftskolleg zu Berlin)[10].
В листопаді 2021 року приїжджав в Україну для участі у панельній дискусії «Нові альянси в часи нових авторитаризмів» в рамках Київської бієнале[11]. У квітні 2022 року брав участь у дискусії українських та сирійських активістів «Наші рани можуть бути мостами: нитки, які зв'язують нас від Сирії до України»[12].
Один з найвпливовіших арабських письменників і дисидентів, а також видатний інтелектуальний голос сирійської революції, Яссін аль-Хадж Салех пише на політичні, соціальні та культурні теми, що стосуються Сирії та арабського світу, для кількох арабських газет і журналів за межами Сирії і регулярно бере участь у лондонській газеті Al-Hayat, єгипетському лівому журналі Al-Bosla та сирійському онлайн-виданні The Republic[13].
Серед його книг (більшість арабською):
- Syria in the Shadow: Glimpses Inside the Black Box (2009, Dar Jidar);
- Walking on One Foot (2011, Dar al-Adab, Beirut), a collection of 52 essays about Syrian affairs, written between 2006 and 2010;
- Salvation O Boys: 16 Years in Syrian Prisons (2012, Dar al-Saqi, Beirut);
- The Myths of the Latters: A Critique of Contemporary Islam and a Critique of its Critique (2012, Dar al-Saqi, Beirut);
- Deliverance or Destruction? Syria at a Crossroads (2014, Cairo Institute for Human Rights Studies);
- The Impossible Revolution: Making Sense of the Syrian Tragedy (2017, Hurst Publishers, London) [In English].
- Чому Україна — це продовження Сирії [Архівовано 12 квітня 2022 у Wayback Machine.] // Спільне, 11.03.2022.
- Плинний імперіалізм, що поглинув Сирію // Спільне, 18.12.2023
- ↑ а б в Filmed Conversations [Архівовано 29 вересня 2013 у Wayback Machine.], Haus der Kulturen der Welt, 2008
- ↑ Yassin al-Haj Saleh. AlJumhuriya.net (англ.). Архів оригіналу за 3 січня 2022. Процитовано 19 січня 2022. [Архівовано 2022-01-03 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Conscience of Syria [Архівовано 27 березня 2014 у Wayback Machine.], Danny Postel Nader Hashemi and Yassif al-ham Saleh, «Boston Review», 12 March 2014
- ↑ Prisoner of Damascus [Архівовано 10 жовтня 2017 у Wayback Machine.], Yassin al-Haj Saleh, The New York Times, 10 April 2011
- ↑ Ghattas, Kim (2020). Black wave : Saudi Arabia, Iran, and the forty-year rivalry that unraveled culture, religion, and collective memory in the Middle East (вид. First). New York. ISBN 978-1-250-13120-1. OCLC 1110155277.
- ↑ Syrian writer in hiding unable to collect award. 7 вересня 2012. Архів оригіналу за 9 вересня 2012. Процитовано 8 вересня 2012. [Архівовано 2012-09-09 у Wayback Machine.]
- ↑ Den syriske författaren Yassin al-haj Saleh tilldelas 2017 års Tucholskypris. 26 листопада 2017. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 26 листопада 2017. [Архівовано 2017-12-01 у Wayback Machine.]
- ↑ Reporting Change - Stories from the Arab region. 15 червня 2014. Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 16 травня 2014. [Архівовано 2014-05-17 у Wayback Machine.]
- ↑ Samira, Razan, and the multi-faceted struggles against tyranny. Архів оригіналу за 14 березня 2014. Процитовано 10 квітня 2022.
- ↑ Yassin al-Haj Saleh's page on The Wissenschaftskolleg zu Berlin. Архів оригіналу за 27 березня 2018. Процитовано 10 квітня 2022. [Архівовано 2018-03-27 у Wayback Machine.]
- ↑ Kyiv Biennial 2021. 2021.kyivbiennial.org. Процитовано 5 червня 2022.
- ↑ Ayoub, Joey (25 травня 2022). On Ukraine-Syria solidarity and the ‘anti-imperialism of idiots’. Shado Magazine (англ.). Процитовано 5 червня 2022.
- ↑ Yassin al-Haj Saleh. Boston Review (амер.). Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022.