Ях'я Сінвар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ях'я Сінвар
араб. يحيى إبراهيم حسن السنوار‎
Народився29 жовтня 1962(1962-10-29)[4]
Khan Yunis Campd, Хан-Юніс, сектор Гази, Палестинська держава[5]
Помер16 жовтня 2024(2024-10-16)[1][2][3] (61 рік)
Tel al-Sultan refugee campd, Рафах, сектор Гази, Палестинська держава[6]
·постріл у головуd[7]
Країна Палестинська держава
Місце проживаннясектор Гази
Діяльністьполітик, терорист
Alma materІсламський університет Газиd[8]
Знання моварабська і іврит[9]
УчасникСутички в Єрусалимі (2021) і Контртерористична операція в Секторі Газа[10]
Посаданачальник[d][11][12][13] і regional managerd[8]
ПартіяHamas[14]
Конфесіяіслам
Брати, сестриMohammed Sinward і Zakariya Ibrahim Sinward
IMDbID 15823334

Ях'я Сінвар (араб. يحيى السنوار‎ , також Єх'я Аль-Сінвар[15] або Єхія Сінвар чи Єхіє Сінвар; 29 жовтня 1962 — 16 жовтня 2024[16]) — палестинський лідер ХАМАСу в Секторі Гази, який замінив на цій посаді Ісмаїла Ганію в лютому 2017 року.[17][18] Був одним із співзасновників апарату безпеки ХАМАС[19] та вважався другою за впливовістю після Ісмаїла Ганії фігурою ХАМАСу.[20]

У вересні 2015 року уряд США включив Сінвара до списку терористів[19], а ХАМАС і Бригади Ізз ад-Діна аль-Кассама також були визнані з боку США та інших країн і організацій терористичними організаціями. Керівник політичного крила ХАМАСу з серпня 2024 року[21].

За даними Міністра МЗС Ізраїлю Ісраеля Каца Сінвар був відповідальним за атаку 7 жовтня[22][23].

Ранні роки життя

[ред. | ред. код]

Ях'я Ібрагім Хассан Сінвар народився у 1962 році в таборі для біженців у Хан-Юнісі, коли він перебував під владою Єгипту, там він провів перші роки життя. Його родина походить з Аль-Мадждал Асшалана (Ашкелона), а до Сектора Гази вони переїхали в 1948 році. Після закінчення загальноосвітньої школи для хлопчиків у Хан-Юнісі Ях'я Сінвар вступив до Ісламського університету Гази, де отримав освітній ступінь бакалавра з арабських досліджень.[24][25]

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Сінвара вперше заарештували в 1982 році за підривну діяльність, і він провів кілька місяців у в'язниці Фар'а, де познайомився з іншими палестинськими активістами, зокрема Салахом Шехаде, і присвятив себе палестинській справі.[24] Знову заарештований у 1985 році,[18] після звільнення він разом із Раухі Муштахою став співзасновником організації безпеки Munazzamat al Jihad w'al-Dawa (Majd), яка, зокрема, працювала над виявленням ізраїльських шпигунів у палестинському русі[17] і який у 1987 році став «поліцією» ХАМАС.[24]

У 1988 році він організував викрадення та вбивство двох ізраїльських солдатів і вбивство чотирьох палестинців, яких він підозрював у співпраці з Ізраїлем, за що Ях'я Сінвар був заарештований, визнаний винним у вбивстві та засуджений до чотирьох довічних ув'язнень у 1989 році.[18][19] Він кілька разів намагався втекти, але завжди його ловили. У 2008 році під час відбування ув'язнення в Ізраїлі йому зробили операцію з видалення пухлини в мозку, щоб врятувати життя.[25][26] Сінвар відбув 22 роки свого ув'язнення і був найстаршим палестинським в'язнем, звільненим серед 1026 інших у 2011 році під час обміну полоненими на солдата ЦАХАЛу Гілада Шаліта, якого ХАМАС утримував у заручниках протягом п'яти років.[17][27]

У лютому 2017 року Сінвар був таємно обраний лідером ХАМАС у секторі Газа, змінивши Ісмаїла Ганію. У березні він створив контрольований ХАМАС адміністративний комітет для сектора Гази, що означало, що він виступав проти будь-якого розподілу влади з Палестинською національною адміністрацією в Рамаллі. Ях'я Сінвар відкидав будь-яке примирення з Ізраїлем.[17] Він закликав бойовиків захопити якомога більше ізраїльських солдатів.[19] У вересні 2017 року в Єгипті розпочався новий раунд переговорів з Палестинською адміністрацією, і Сінвар погодився розпустити адміністративний комітет ХАМАС для Гази.[28] Він розкритикував прихильників жорсткої лінії в Газі, які забороняли використання тунелів, які Мохаммад Дейф планував використовувати для проникнення бойовиків до Ізраїлю, перш ніж їх закрили з допомогою нових секретних ізраїльських технологій у 2017 році.[29]

16 травня 2018 року в несподіваному повідомленні на каналі Al Jazeera Ях'я Сінвар заявив, що ХАМАС продовжуватиме «мирний, народний опір», що відкриває можливість того, що ХАМАС, який багато країн вважають терористичною організацією, може зіграти певну роль у переговорах з Ізраїлем.[29] Тижнем раніше він заохочував жителів Гази прорвати ізраїльську облогу, сказавши: «Ми краще помремо як мученики, ніж помремо від гноблення та приниження», і додавши: «Ми готові померти, і десятки тисяч загинуть разом з нами».[30]

У березні 2021 року він був обраний на другий чотирирічний термін як голова відділення ХАМАС у Газі на таємних виборах. Ях'я Сінвар був найвищим чиновником ХАМАС у Газі та фактичним правителем Гази, а також другим за впливом членом ХАМАС після Ісмаїла Ганія.[31]

Повідомлялося, що 15 травня 2021 року ізраїльська авіація завдала удару по будинку лідера ХАМАСу, інформації про загиблих чи поранених не було. Удар стався в регіоні [Хан-Юніс] на півдні Гази в розпал усе більшої напруги між ізраїльтянами та палестинцями.[32] Однак протягом наступного тижня він з'являвся на публіці щонайменше чотири рази. Найбільш очевидним і сміливим був на прес-конференції 27 травня 2021 року, коли зазначив (в ефірі), що поїде чи піде пішки додому після прес-конференції, і запросив міністра оборони Ізраїлю Бені Ганца ухвалити рішення про вбивство протягом наступних 60 хвилин, поки він не прийде додому. Сінвар провів наступну годину, блукаючи вулицями Гази та роблячи селфі з публікою.[33] Заявив, що палестинський рух ХАМАС заявив, що не потребує міжнародної допомоги по відновленню території сектора Газа після бойових дій з Ізраїлем[34][35].

8 жовтня 2023 року у відповідь на атаку ХАМАСу на Ізраїль, повідомили, що Повітряні Сили ЦАГАЛу ліквідували лідера ХАМАС в його будинку в Нусіраті. Однак потім виявилося, шо під руїнами було знайдено тіло Аймана Юніса, про що підтвердили в ХАМАСі, заявивши, що лідер організації — Ях'я Сінвар[36].

20 травня 2024 року прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан запросив ордер на арешт Ях'я Сінвара[37][38].

6 серпня 2024 року обраний на посаду голови політбюро ХАМАС, посівши місце вбитого Ісмаїла Ганії.

16 жовтня 2024 року Сінвар був убитий силами ЦАХАЛ в Рафаху. Дослідження зразків ДНК підтвердило факт смерті ватажка ХАМАС у секторі Гази[22][39].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б The Times of Israel — 2024.
  2. ↑ а б חוסל מנהיג חמאס והאחראי לטבח ה-7 באוקטובר — Армія оборони Ізраїлю, 2024.
  3. ↑ а б aljazeera.com — 2024.
  4. ↑ The Washington Post // The Washington Weekly Post / M. Murray — Washington: Fred Ryan, 2024. — ISSN 0190-8286; 2641-9599
  5. ↑ Euronews — 2024.
  6. ↑ Гіґґінс Е. Bellingcat — 2024.
  7. ↑ The Times of India — 2024. — ed. size: 3321702 — ISSN 0971-8257
  8. ↑ а б BBC News Online — 2024.
  9. ↑ מהכלא הישראלי לראשות חמאס עזה: מי היה יחיא סינוואר, היעד מספר 1 של ישראל — Davar - Workers, Society and Economy in Israel, 2024.
  10. ↑ tagesschau.de — 2024.
  11. ↑ Le Monde / J. Fenoglio — Paris: Société éditrice du Monde, 2024. — ISSN 0395-2037; 1284-1250; 2262-4694
  12. ↑ https://www.uniindia.com/turkey-calls-mashal-hamas-acting-political-chief-after-haniyeh-s-assassination/world/news/3253809.html — 2024.
  13. ↑ https://news.az/news/khaled-mashal-reportedly-becomes-hamas-leader-after-sinwars-death — 2024.
  14. ↑ Hamas wählt Hardliner zum Gaza-Chef — Frankfurter Allgemeine Zeitung.
  15. ↑ Israel air strikes kill 42 Palestinians, rockets fired from Gaza. Reuters. 15 травня 2021.
  16. ↑ Ізраїль заявив про ліквідацію вже другого лідера ХАМАС. www.pravda.com.ua. Процитовано 17 жовтня 2024.
  17. ↑ а б в г Beaumont, Peter (13 лютого 2017). Hamas elects hardliner Yahya Sinwar as its Gaza Strip chief. The Guardian. Архів оригіналу за 13 лютого 2017.
  18. ↑ а б в Balousha, Hazam; Booth, William (13 лютого 2017). Hamas names hard-liner as its new political leader in Gaza. The Washington Post. Архів оригіналу за 15 лютого 2017.
  19. ↑ а б в г Terrorist Designations of Yahya Sinwar, Rawhi Mushtaha, and Muhammed Deif. United States Department of State. 8 вересня 2015. Архів оригіналу за 21 січня 2017. Процитовано 9 жовтня 2023.
  20. ↑ The Palestinians try to reconcile. The Economist. 5 жовтня 2017.
  21. ↑ ХАМАС оголосив ім’я свого нового лідера. РБК-Украина (укр.). Процитовано 11 серпня 2024.
  22. ↑ а б https://www.timesofisrael.com/liveblog_entry/fm-katz-becomes-first-israeli-official-to-confirm-sinwars-death-in-message-to-foreign-counterparts/
  23. ↑ Стояв за терактом 7 жовтня. Що відомо про лідера ХАМАС Сінвара, якого міг вбити Ізраїль. РБК-Украина (укр.). Процитовано 20 жовтня 2024.
  24. ↑ а б в [About the life of the prisoner Yahya Sinwar founder of the security apparatus of the Islamic Resistance Movement Hamas] (араб.). Palestinian Information Center. 15 квітня 2010 https://www.paldf.net/forum/showthread.php?t=602970. Архів оригіналу за 24 червня 2016. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка); |trans-title= вимагає |title= або |script-title= (довідка)
  25. ↑ а б Yehya Ibrahim Sinwar. Ezzedeen AL-Qassam Brigades. Архів оригіналу за 2 September 2016.
  26. ↑ [Imprisoned Hamas leader Yehia Sinwar ... planned to escape more than once and was punished with solitary]. Maan News Agency. 19 жовтня 2011 http://www.maannews.net/Content.aspx?id=429675. Архів оригіналу за 15 February 2017. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка); |trans-title= вимагає |title= або |script-title= (довідка)
  27. ↑ editorial, TV7 news (2 грудня 2020). Hamas leader tests positive for coronavirus. TV7 Israel News.
  28. ↑ Hamas agrees to talks with Fatah, hold elections. www.aljazeera.com.
  29. ↑ а б The leader of Hamas in Gaza is the most influential man in Palestine. The Economist. 26 травня 2018.
  30. ↑ Halbfinger, David M.; Abuheweila, Iyad (10 травня 2018). As Gaza Teeters on Precipice, a Hamas Leader Speaks Out. The New York Times. Процитовано 25 вересня 2018.
  31. ↑ Yahya Sinwar. www.jewishvirtuallibrary.org. Процитовано 15 травня 2021.
  32. ↑ Gross, Judah Ari. Home of Hamas leader in Gaza said hit by Israeli strike. www.timesofisrael.com.
  33. ↑ [Israeli analyst: What shame is this what we live in .. Sinwar wandered in the streets of Gaza and challenged Israel by assassinating him and his messages in every direction]. Aljazeera.net https://www.aljazeera.net/news/2021/5/27/محلل-إسرائيلي-أي-عار-هذا-الذي-نعيشه. Процитовано 27 травня 2021. {{cite news}}: Пропущений або порожній |title= (довідка); |trans-title= вимагає |title= або |script-title= (довідка)
  34. ↑ ХАМАС заявив, що не витратить «ні цента» міжнародної допомоги на відновлення Гази. nv.ua (укр.). Процитовано 9 жовтня 2023.
  35. ↑ ХАМАС заявив, що не візьме "ні цента" міжнародної допомоги для Сектора Гази. ТСН.ua (укр.). 26 травня 2021. Процитовано 9 жовтня 2023.
  36. ↑ Війна в Ізраїлі. День другий (оновлюється). Мілітарний (укр.). Процитовано 9 жовтня 2023.
  37. ↑ Прокурор Международного уголовного суда потребовал выдать ордер на арест Биньямина Нетаниягу и трех лидеров ХАМАС (рос.). Meduza. 20 травня 2024.
  38. ↑ Арестовали бы Нетаньяху в Германии по ордеру МУС? (рос.). Deutsche Welle. 24 травня 2024.
  39. ↑ Ізраїль підтвердив ліквідацію лідера ХАМАС. РБК-Украина (укр.). Процитовано 20 жовтня 2024.

Джерела

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ях'я Сінвар
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ях%27я_Сінвар&oldid=43783745