Яшин Микола Іванович

Микола Іванович Яшин
Микола Іванович Яшин
Народження	23 лютого 1922; Малий Став
Смерть	28 червня 1944 (22 роки); Могильов
Поховання	Могильов
Країна	СРСР
Приналежність	Радянська армія
Вид збройних сил	сухопутні війська
Рід військ	піхота
Роки служби	1941–1944
Партія	КПРС
Звання	Старший лейтенант
Війни / битви	Німецько-радянська війна Могильовська операція;
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Яшин.

Мико́ла Іва́нович Я́шин (23 лютого 1922(19220223) — 28 червня 1944) — радянський військовик, учасник Другої світової війни. Герой Радянського Союзу (1945, посмертно).

Біографія

Народився 23 лютого 1922(19220223) року в селі Малий Став, нині на території Новомиколаївської сільської ради Новобузький район Миколаївської області (за іншими даними народився у селі Нижня Гнилуша Малоархангельського району Орловської області) в селянській родині. Росіянин. Член ВКП(б) з 1943 року.

До лав РСЧА призваний Новобузьким РВК у 1941 році. Учасник німецько-радянської війни з вересня 1942 року. Воював на Калінінському, Брянському, Центральному, Білоруському та 2-у Білоруському фронтах.

Особливо командир взводу кінної розвідки 830-го стрілецького полку 238-ї стрілецької Карачевської дивізії старший лейтенант Яшин Микола Іванович відзначився під час боїв поблизу білоруського міста Могильов. 27 червня 1944 року він з групою розвідників одним з перших форсував річку Дніпро у районі села Луполове (нині у межах міста Могильов), виявив розташування і вогневі засоби супротивника.

28 червня 1944 року, керуючи розвідкою боєм у самому місті, загинув^[1]. Похований на Грузовському цвинтарі у Ленінському районі міста Могильов^[2].

Нагороди

Указом Президії Верховної ради СРСР від 24 березня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками та виявлені при цьому особисті мужність і героїзм, старший лейтенант Яшин Микола Іванович удостоєний (посмертно) звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка».

Також нагороджений орденами Червоного Прапора (04.06.1944), Червоної Зірки (18.11.1943) та медаллю «За відвагу» (22.08.1943).

Література

«Золоті Зірки Миколаївщини. Енциклопедичне видання» — Миколаїв: Видавництво МДГУ імені Петра Могили, 2005, стор.275-277.
«История городов и сёл Украинской ССР. Николаевская область» — Київ: Інститут історії Академії наук УРСР, 1981, стор.513.

Примітки

↑ Іменний список незворотніх втрат офіцерського складу 238-ї стрілецької дивізії на сайті ОБД «Мемориал». Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 22 травня 2013. Іменний список незворотніх втрат офіцерського складу 238-ї стрілецької дивізії на сайті ОБД «Мемориал» (рос.)
↑ Братская могила (Грузовское кладбище). Архів оригіналу за 16 серпня 2013. Процитовано 22 травня 2013.

Посилання

Біографія М. І. Яшина на сайті «Герои страны» [Архівовано 7 травня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
Нагородні листи М. І. Яшина на сайті «Подвиг народа» [Архівовано 4 жовтня 2018 у Wayback Machine.](рос.)

]

[1] Іменний список незворотніх втрат офіцерського складу 238-ї стрілецької дивізії на сайті ОБД «Мемориал». Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 22 травня 2013. Іменний список незворотніх втрат офіцерського складу 238-ї стрілецької дивізії на сайті ОБД «Мемориал» (рос.)

[2] Братская могила (Грузовское кладбище). Архів оригіналу за 16 серпня 2013. Процитовано 22 травня 2013.

[1]

[2]