Яґужинський Павло Іванович
В іншому мовному розділі є повніша стаття Ягужинский, Павел Иванович(рос.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу з російської.
|
Яґужинський Павло Іванович | |
---|---|
Народився | 1683[1] Кублічиd, Полоцьке воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита |
Помер | 17 квітня 1736 Санкт-Петербург, Російська імперія[2] |
Поховання | Благовіщенська церква Олександро-Невської лавриd |
Країна | Російська імперія[1] |
Діяльність | дипломат, політик |
Військове звання | генерал-аншеф |
Рід | House of Yaguzhinskiyd |
Батько | Janisd[3] |
У шлюбі з | Бестужева-Рюміна Анна Гаврилівна і Anna Fyodorovna Khitrovod |
Діти | Sergey Yaguzhinskyd, Praskovya Yaguzhinskayad і Natalya Pavlovna Yaguzhinskayad |
Нагороди | |
Яґужинський Павло Іванович (1683 — 6 (17) квітня 1736, Санкт-Петербург) — російський державний діяч, литвин за походженням, обер-шталмейстер (1726), генерал-аншеф (1727), перший російський генерал-прокурор (1722-26, 1730-35).
Під час Північної війни Ягужинський регулярно виконував дипломатичні доручення Петра I, в 1713 їздив з ним за кордон. У 1711 році брав участь в Прутському поході. У тому ж році супроводжував Петра в Карлсбад і Торгау на весілля царевича Олексія. У червні 1711 року одержав чин полковника, 3 серпня 1711 року — генерал-ад'ютанта.
Як генерал-прокурора Ягужинський служив противагою могутньому князю Меншикову і дещо обмежував його апетити. Після створення Верховної таємної ради та встановлення меншиковського всевладдя Ягужинський покинув пост генерал-прокурора і був відправлений 3 серпня 1726 повноважним міністром при польському сеймі в Гродно, де розбиралось питання про Курляндське престолонаслідування. З 24 жовтня 1727 року — генерал-аншеф, хоча в армії вже давно не служив.
- ↑ а б Ягужинский, Павел Иванович // Малая советская энциклопедия / под ред. Н. Л. Мещеряков — 2 — Советская энциклопедия, 1936.
- ↑ Ягужинский Павел Иванович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Pas L. v. Genealogics — 2003.
- В. Фурсенко.,. Ягушинский (Ягужинский), Павел Иванович // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)
- В. Г. Клочков. Ягужинський Павло Іванович [Архівовано 25 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — ISBN 966-7492-06-0.
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |