Я соромлюсь свого тіла
 | Ця стаття посилається на первинні джерела. (квітень 2020) |
| Я соромлюсь свого тіла | |
|---|---|
 | |
| Тип | телесеріал |
| Телеканал(и) | СТБ, ОЦЕ ТБ |
| Жанр | Медицина |
| Ведучий | Людмила Шупенюк, Катерина Безвершенко, Валерій Ославський |
| Формат зображення | 16:9 |
| Тривалість серії | 80 хв |
| Компанія | СТБ |
| Країна-виробник | Україна |
| Місце зйомок | Україна |
| Мова оригіналу | українська, російська |
| Перший показ | 6 березня 2014 — 27 грудня 2020 |
| Кількість сезонів | 7 |
| Віковий рейтинг | 16+, 18+ |
| Посилання | |
«Я соромлюсь свого тіла» — телевізійний медичний проєкт на каналі «СТБ». Проєкт є українською версією популярного британського шоу «Embarrassing Bodies», що виходить на каналі «Channel 4».
Найкращі лікарі країни намагаються допомогти людям, життя яких зруйноване хворобою, позбавити їх від незручних, іноді навіть ганебних хвороб або принаймні значно поліпшити їх стан.[1]
На початку кожного випуску з'являються попередження:
Не рекомендується до перегляду особам, які не досягли 16 та 18 років (після 23:00)
Наступна програма містить відверті сцени, зображення хірургічних операцій та ран
За концепцією проєкту, у кожній програмі буде п'ять головних героїв — реальних людей із важкими захворюваннями. Кваліфіковані лікарі допоможуть їм впоратися з недугою! Спочатку учасників оглядають у солідній київській клініці, вислуховують скарги та проводять діагностику. Далі — направляють до інших лікарень, де робитимуть операції та зцілюватимуть їхні хвороби. Крім того, у різних населених пунктах України будуть проводитися консультації для всіх охочих. Троє ведучих програми — досвідчених медиків — оглянуть пацієнтів, а потім порадять їм, що робити та до кого звертатися.[2]
Спеціалізація: Акушер-гінеколог.
Місце роботи: Жіноча консультація центральної районної поліклініки Дніпровського району міста Києва.
Сім’я Людмили є справжньою династією медиків. Крім неї лікарями працюють і мама, і тато, і сестра. Проєкт «Я соромлюся свого тіла» привабив Людмилу своєю унікальністю:
Проєкт абсолютно не шаблонний. Він показує глядачам, що є лікарі, які готові розмовляти з пацієнтами та готові до них прислухатися. Він дасть зрозуміти людям, що з лікарем можна говорити про все й отримати кваліфіковану допомогу.
Людмила переконана, що специфіка лікарської роботи полягає в умінні не ставити незручних болючих питань, щоб зайвий раз не поранити пацієнта. Тільки от специфіка телебачення якраз-таки в протилежному, адже інакше глядача не змусиш замислитися:[3]
Цінність проєкту в тому, що це, мабуть, єдина програма, де хвороби розглядаються у всіх площинах. Починаючи від причини та постановки діагнозу, і до варіантів лікування та профілактики. Причому я впевнена, що такий необхідний і складний у подачі продукт має вийти цікавим, десь приголомшливим, але все ж інтелігентним і життєствердним.
Спеціалізація: Дерматолог-венеролог.
Місце роботи: Клініка «Інститут клінічної медицини». Шкірно-венерологічний диспансер № 3 Святошинського району міста Києва.
Катерина виросла в медичній сім'ї, тому лікарська філософія їй близька та зрозуміла з дитинства. Участь у проєкті привабила Катерину можливістю вивчити рідкісні захворювання, розширити свої знання в суміжних спеціальностях і необмеженістю в методах обстеження та лікування:
Я дуже сподіваюся, що цей проєкт підвищить рівень довіри до вітчизняної медицини. Адже в нашій країні є прекрасні фахівці та індивідуальний підхід до кожного пацієнта.
На думку лікарки, основна причина того, що люди запускають свої хвороби — це лінь і нелюбов до себе та свого тіла. Також відзначає високий рівень недовіри до лікарів та медичну безграмотність:[4]
Я дуже рекомендую всім подивитися проєкт «Я соромлюсь свого тіла», тому що: по-перше, це перша в Україні програма, у якій глядач має можливість побачити лікувальний процес із середини, адже все в проєкті абсолютно реально. По-друге, у проєкті багато корисної інформації про здоров'я й профілактику хвороб, яка викладена в доступній наочній формі. І, по-третє — це абсолютно соціальний проєкт, який, попри деяку відвертість, закликає співпереживати, любити та піклуватися про себе й ближнього.
Спеціалізація: Хірург-травматолог.
Місце роботи: Міська клінічна лікарня №11, перше травматологічне відділення. Місто Одеса.
До участі в проєкті «Я соромлюсь свого тіла» підштовхнула відсутність матеріальних обмежень у діагностиці та лікуванні пацієнта, а також можливість показати, що в Україні медичні працівники не гірше закордонних, а наші пацієнти, зазвичай, на голову сильніше духом і сміливіше, ніж в інших країнах, де вже знімається проєкт. Валерій вважає, що найпоширеніша причина того, що люди запускають свої хвороби — відсутність культури здорового способу життя:
Говорячи простою мовою, пацієнти не цінують здоров’я, коли воно є, і мовчки терплять, коли його вже немає. Мотивації у всіх різні: від того, що немає грошей, до того, що важливіше зараз інше. Це залишок порочного мислення з радянської епохи, коли медицина була нічого не варта. Люди повинні навчитися розуміти, що хворобі легше й дешевше запобігти, ніж усувати її наслідки.
Валерій вважає, що після перегляду проєкту глядачі навчаться уважніше ставитися до себе та до ранніх маніфестів організму, зрозуміють, де і як потрібно проводити діагностику, до якого лікаря звертатися в тому чи іншому випадку.[5]
- ↑ Проєкт стартує 6 березня. Архів оригіналу за 5 квітня 2016. Процитовано 21 червня 2015.
- ↑ Новий проєкт телеканалу «СТБ» допоможе українцям полюбити своє тіло. Архів оригіналу за 1 квітня 2016. Процитовано 21 червня 2015.
- ↑ Людмила Шупенюк. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 21 червня 2015.
- ↑ Катерина Безвершенко. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 червня 2015.
- ↑ Валерій Ославський