Ґаджина
| Урочище Ґаджина | ||
.jpg) Урочища Ґаджина. Гора Шпиці | ||
| Загальна інформація | ||
|---|---|---|
| Країна |  Україна
| |
| Область | Івано-Франківська область | |
| Район | Верховинський район | |
| Географічні координати | 48°6′58″ пн. ш. 24°34′31″ сх. д. / 48.11611° пн. ш. 24.57528° сх. д. | |
| Карта | ||
  Урочище Ґаджина | ||
 Урочище Ґаджина | ||
| ||
Ґáджина — урочище на південних схилах гори Шпиці (1863 м) на масиві Чорногора в Українських Карпатах у межах Карпатського національного природного парку у Верховинському районі Івано-Франківської області.[1]
Характерне збереженням унікальних ландшафтів, популяціями червонокнижних рослин, зокрема арніки гірської.
В урочищі розташовані Ґаджинські водоспади, високогірні озерця Веснянки (на висоті 1632 м), Чугайстрів (на висоті 1694 м), Ґаджинка (на висоті 1684 м), Заховане (на висоті 1681 м), Плоске, Жерепова, Невидимка, Холодне — останні поєднані струмком і розміщені на висотах 1632—1636 м над рівнем моря.
Історичні факти про урочище тісно переплелися з легендами. Зокрема, за народними переказами, саме в Ґаджині був похований опришок Олекса Довбуш.
Урочище вже в ХІХ столітті стало популярним туристичним місцем. Зусиллями Галицького Татранського Товариства в останній чверті ХІХ століття тут зведено притулок для туристів.[2]
За рішеннями, прийнятими під час З'їзду суб'єктів туристичної індустрії міжвоєнної Польщі, який відбувся 8-9 червня 1934 року в Яремчі, в Ґаджині планували збудувати новий туристичний притулок, розрахований на одночасне перебування в ньому 35-50 осіб.[3]
.jpg)
-
Гірський потік Мреє в урочищі Ґаджина -
Туристичний притулок на полонині Ґаджина -
Ранок в Урочищі Ґаджина -
Безіменне озерце вище схилом над озерцем Захованим в урочищі Ґаджина
.jpg)
- ↑ Микітчак Т. І., Рожко І. М., Ленько О. В. Фізико-географічна та гідрохімічна характеристики озер та озерець масиву Чорногора (Українські Карпати) // Наукові праці УкрНДГМІ, 2010. — Вип. 259. — С. 234.
- ↑ Клапчук Володимир. Туризм та відпочинок на Гуцульщині у другій половині ХІХ — першій третині ХХ століть // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. — 2008. — № 17. — С. 82.
- ↑ Клапчук Володимир. Туризм та відпочинок на Гуцульщині у другій половині ХІХ — першій третині ХХ століть // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. — 2008. — № 17. — С. 84-85.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ґаджина- Полонина Гаджина [Архівовано 5 вересня 2019 у Wayback Machine.]
- Урочище Гаджина [Архівовано 5 вересня 2019 у Wayback Machine.]
- Урочище Гаджина, Карпаты [Архівовано 5 вересня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
