Ґао Ці
Ґао Ці | |
---|---|
Псевдо | Цзиді, Цинцю |
Народився | 1336 Сучжоу |
Помер | 1374 Нанкін ·страта |
Підданство | династія Юань, династія Мін |
Діяльність | поет |
Ґао Ці (кит.: 高啟, 1336 —1374) — китайський поет та історик часів династій Юань та Мін.
Народився 1336 року у м. Сучжоу. За династії Юань не служив. Оселився в містечку Цинцю (Зелений пагорб) на річці Усунцзян і прийняв прозвання Ґао Цінцю-Цзи — Ґао з Зеленого пагорба. Входив до числа «Десяти друзів Північної стіни» — молодих поетів, які жили неподалік від північної міської стіни Сучжоу. Разом з Чжан Юем, Сюй Бенєм і Ян Цзи належав до «чотирьох видатних з У».
Після проголошення у 1368 році нової династії Мін був викликаний до столиці Нанкін для участі в складанні «Історії Юань», став членом академії Ханлінь. Тут дослужився до придворного звання шилана. Деякий час займав посаду заступника міністра фінансів. У 1373 році вийшов у відставку, отримавши в нагороду від імператора парадне одіяння. Оселився на самоті, писав вірші. Незабаром був звинувачений у причетності до антиурядової змови видного сановника Вей Гуаня, був викликаний до столиці і страчений у 1374 році.
Ввважається одним з найкращим поетом початкового періоду Мін. Вони відзначалися емоційністю, внутрішньою енергією. Головними темами були природа, сільське життя, іноді у своїх віршах Ґао Ці звертався до тогочасних подій. З його доробку зберіглося вкрай мало творів.
- Ebrey, Patricia Buckley, Anne Walthall, James B. Palais. East Asia: A Cultural, Social, and Political History. — Boston: Houghton Mifflin Company, 2006. — 652 p. — ISBN 0-618-13384-4