Очікує на перевірку

Ґеорґ Ратцинґер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ґеорґ Ратцинґер
нім. Georg Ratzinger
Народився15 січня 1924(1924-01-15)[4][5][6]
Пляйскірхен, Веймарська республіка[4][7]
Помер1 липня 2020(2020-07-01)[1][2][3] (96 років)
Реґенсбурґ, Баварія, Німеччина[2][7]
ПохованняUnterer Katholischer Friedhofd
Країна Німеччина[7]
Місце проживанняРеґенсбурґ
Діяльністькатолицький священник, композитор, диригент, богослов, музикант, church musician, католицький теолог
Галузьцерковна музика[8], католицьке богослов'я[8] і pastoral cared
Знання мовнімецька[9][8][10]
УчасникДруга світова війна
Посадакапельмейстер
Конфесіякатолицька церква[8]
БатькоJoseph Ratzinger, Sr.d
РодичіGeorg Ratzingerd
Брати, сестриБенедикт XVI[11][7]
Автограф
Нагороди
IMDbID 2122611

Ґеорґ Ратцинґер АП (нім. Georg Ratzinger; 15 січня 1924(19240115), Пляйскірхен — 1 липня 2020, Регенсбург) — німецький католицький священник і музикант, відомий своєю роботою капельмейстером Регенсбурзької катедри і диригентом хору хлопчиків «Regensburger Domspatzen» («Регенсбурзькі горобчики»),[12] старший брат 265-го папи римського Бенедикта XVI (Йозефа Ратцинґера). Його дядьком був німецький політик Ґеорґ Ратцинґер.

Раннє життя та військова служба

[ред. | ред. код]

Ґеорґ Ратцинґер народився у Пляйскірхен, Баварія у сім'ї Йозефа Ратцинґера, співробітника поліції, і Марії Ратцинґер. Його молодший брат Йозеф згодом став Папою Бенедиктом XVI (2005–2013), в родині також була сестра Марія. На початку свого життя він проявив музичний талант, грав на церковних органах вже в 11 років. У 1935 році Ґеорґ вступив до другорядної семінарії в Траунштейні, де отримав професійне музичне навчання. У 1941 році вперше зіткнувся з хором «Regensburger Domspatzen» (яким він пізніше керував), коли хор виступав у Зальцбурзі з нагоди 150-ї річниці від смерті Моцарта.

Влітку 1942 року Ґеорґа Ратцинґера призвали в Імперську службу праці для служби нацистській Німеччині у Другій світовій війні, й, тієї ж осені, до німецького вермахту. В 1944 році був поранений у бою в Італії. Наприкінці війни він був військовополоненим армії США в околицях Неаполя, але був звільнений і прибув додому в липні 1945 року.

Освіта ти висвячення

[ред. | ред. код]

У січні 1946 року він разом із братом Йозефом вступив до семінарії Мюнхенської архієпархії та Фрайзінга. У той же час він продовжував своє музичне навчання. Ґеорґ та Йозеф були висвячені на священників у 1951 році кардиналом Майклом фон Фолхабером. Потім Ґеорґ вивчав церковну музику в Мюнхені, виконуючи різні священничі функції для єпархії.

Керівництво хором

[ред. | ред. код]

Він закінчив навчання у 1957 році й став керівником хору в своїй домашній парафії у Траунштейні. У лютому 1964 року він був призначений музичним керівником в соборі Св. Петра в Регенсбурзі, тим самим ставши хормейстером кафедрального хору «Regensburger Domspatzen». Будучи директором цього хлопчачого та чоловічого хору, Ратцинґер провадив запис численних творів (наприклад, Йоганна Себастьяна Баха «Різдвяна ораторія» та мотети, Генріха Шютца «Psalmen Davids»), концертні гастролі (серед інших до США, Скандинавії, Канади, Тайваню, Японії, Ірландії, Польщі, Угорщини та Ватикану, а також щорічний тур по Німеччині) та літургійну діяльність хору. В 1976 році хор відзначив своє 1000-річчя.

У 1977 році Ратцинґер диригував хором при висвяченні свого брата Йозефа на архієпископа Мюнхена та Фрайзінга. Хор співав на честь королеви Єлизавети II під час її державного візиту в 1978 році та під час візиту папи Івана Павла II до Мюнхена у 1980 році; також давав концерт для державних гостей на саміті НАТО в 1982 році під егідою тодішнього президента Німеччини Карла Карстенса.

На 80-й день народження о. Ґеорґа Ратцингера, 15 січня 2004 року, тодішній єпископ Регенсбурга Ґергард Людвіг Мюллер призначив його почесним професором Вищої школи сакральної музики в Регенсбурзі. В урочистості взяв участь брат ювіляра, тоді ще префект Конгрегації віровчення, кардинал Йозеф Ратцингер. Від 2008 року о. Ґеорґ — почесний громадянин Кастель-Гандольфо, де розташована літня резиденція пап.[12]

У 2010 році Ратцинґер заявив, що буде готовий дати свідчення щодо розслідування заяв про зловживання у хорі «Regensburger Domspatzen» у Німеччині.[13] Регенсбургська єпархія заявила, що колишній співак висунув звинувачення у сексуальних зловживаннях на початку 1960-х років, передуючи знаходженню Ратцинґера у 1964–1994 роках. Часопис «Шпіґель» повідомляв, що терапевти в регіоні лікують декількох можливих жертв з хору.

Пізніше життя

[ред. | ред. код]

Ратцинґер пішов з посади директора хору в 1994 році й був каноніком у Регенсбурзі з 25 січня 2009 року. В 2005 році під час візиту до брата до Риму симптоми серцевої недостатності та аритмії призвели до короткого прийому в поліклініку університету імені Агостіно Гемеллі.

Ґеорґ Ратцинґер помер 1 липня 2020 року на 96-му році життя у Регенбурзі. За чотири дні до того його ще один раз провідав його брат Бенедикт XVI. Це були перші відвідини Папи-емирита за кордоном після зречення престолу.[14][15] Ґеорґ Ратцингер не був похований на сімейній ділянці Ратцингерів у Цігетсдорфі. Місцем його поховання було визначено ділянку, що належить фундації кафедрального хору «Регенсбурзькі горобчики» на католицькому цвинтарі в Регенсбурзі, де й був похований колишній диригент хору «Регенсбурзькі горобчики».[16]

Відзнаки та нагороди

[ред. | ред. код]

Список літератури

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б https://agencevatican.com/le-frere-de-benoit-xvi-georg-ratzinger-est-mort/
  2. ↑ а б в https://www.vaticannews.va/en/church/news/2020-07/georg-ratzinger-death-benedict-xvi-brothers.html
  3. ↑ а б https://www.elperiodico.com/es/internacional/20200701/muere-georg-ratzinger-hermano-benedicto-xvi-8022112
  4. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #119141582 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ Discogs — 2000.
  6. ↑ Babelio — 2007.
  7. ↑ а б в г Catalog of the German National Library
  8. ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  9. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  10. ↑ CONOR.Sl
  11. ↑ Stille A. What Pope Benedict Knew About Abuse in the Catholic Church // The New Yorker / за ред. (not translated to en-us) — New York City: (untranslated), 2016. — ISSN 0028-792X; 2163-3827
  12. ↑ а б Помер брат Бенедикта XVI (англ.). Процитовано 8 січня 2023.
  13. ↑ German Clergy Scandal Reaches the Pope's Family. Архів оригіналу за 17 серпня 2013. Процитовано 21 жовтня 2019.
  14. ↑ Помер Георг Ратцінгер, брат Бенедикта XVI. catholicnews.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 2 липня 2020. Процитовано 1 липня 2020.
  15. ↑ Bewegender Abschied: Das geschah beim Papst-Besuch bei seinem kranken Bruder. https://www.tz.de (нім.). 1 липня 2020. Архів оригіналу за 1 липня 2020. Процитовано 1 липня 2020.
  16. ↑ Георг Ратцінгер не буде похований на сімейному цвинтарі (англ.). Процитовано 8 січня 2023.
  17. ↑ Reply to a parliamentary question (PDF) (German) . с. 1630. Архів оригіналу (pdf) за 22 травня 2020. Процитовано 27 листопада 2012.
  18. ↑ ONORIFICENZE (Italian) . Italian Presidency. Архів оригіналу за 10 січня 2016. Процитовано 19 березня 2013.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ґеорґ_Ратцинґер&oldid=41777773