Ґолем, як він прийшов у світ
Ґолем, як він прийшов у світ![]() | |
---|---|
Der Golem, wie er in die Welt kam | |
![]() | |
Жанр | німе кіно, фільми про монстрівd, горор і фентезійний фільм ![]() |
Режисер | Пауль Вегенер[1] і Карл Безеd ![]() |
Продюсер | Пауль Девідсонd ![]() |
Сценарист | Генрік Галеєн ![]() |
На основі | єврейської легенди про Голема |
У головних ролях | Пауль Вегенер, Ернст Дойч, Альберт Штайнрюкd, Ліда Салмонова, Лотар Мютельd, Отто Ґебюрd, Грета Шредер, Лоні Нестd, Макс Кронертd і Фріц Фельдd ![]() |
Оператор | Карл Фройнд ![]() |
Композитор | Ганс Ландсбергерd ![]() |
Художник | Ганс Пьольціг ![]() |
Кінокомпанія | PAGUd ![]() |
Дистриб'ютор | Universum Film AG ![]() |
Тривалість | 85 хв. ![]() |
Країна | ![]() |
Рік | 1920 |
Дата виходу | 29.10.1920 |
IMDb | ID 0011237 ![]() |
Попередній | Ґолем і танцівниця ![]() |
![]() ![]() |
«Ґолем, як він прийшов у світ» (нім. Der Golem, wie er in die Welt kam) — фільм епохи німецького кіноекспресіонізму режисерів Карла Бьозе і Пауля Вегенера за мотивами єврейської легенди про Ґолема, глиняну статую, що ожила під дією магії. Прем'єра фільму відбулася у Німеччині 29 жовтня 1920 року.
Події фільму розгортаються в єврейському гетто середньовічної Праги. На початку ребе Льов (Альберт Штайнрюк), голова єврейської громади, займається астрологічними передбаченнями, тлумачачи зоряне небо. Він пророкує катастрофу для свого народу та повідомляє про це старійшинам. Наступного дня Імператор Священної Римської імперії (Отто Ґебюр) підписує указ про вигнання євреїв з міста, звинувативши їх у практикуванні чорної магії. Для передачі наказу він посилає зброєносця Флоріана (Лотар Мютель).
Ребе Льов бачить єдину можливість запобігти вигнанню — справді звернутися до темних сил. Викликаний ним демон Астарот повідомляє ребе таємне Ім'я, тетраграматон, яке може оживити Ґолема (Пауль Вегенер). Створивши могутню глиняну істоту і вдихнувши в неї життя, ребе веде його до Імператора як демонстрацію дивовижної потужності своєї магії. На прийомі у Імператора ребе створює ще одне диво — показує на стіні палацу історію Виходу, заздалегідь узявши з присутніх слово зберігати тишу. Коли придворний блазень цю умову порушує, зі стіни сходить оживше зображення Мойсея, і помахом руки трощить палац. Імператор благає ребе врятувати його, обіцяючи не виганяти євреїв з міста; тоді Ґолем за наказом хазяїна підпирає руками кам'яні балки, що падають, і рятує Імператора і придворних.
Ребе і Ґолем з тріумфом повертаються в гетто. Ребе виймає з грудей Ґолема амулет з ім'ям, який дає боввану життя, і збирається зруйнувати його, але відволікається на помічника Фамулуса (Ернст Дойч), який кличе його на свято.
В цей час дочка ребе Міріам (Ліда Салмонова) ховає у себе в спальні Флоріана — одного з придворних Імператора. До неї приходить Фамулус (який теж в неї закоханий) і хоче відвести її до синагоги. Дівчина відмовляється, але тут Фамулус чує, що в її кімнаті хтось ховається. Він повертається в лабораторію, знаходить амулет, оживляє Ґолема і наказує йому увірватися до кімнати Міріам. Флоріан вибігає на дах, але Ґолем наздоганяє його і скидає вниз.
Вбивство виводить Ґолема з-під контролю людини. Він викрадає Міріам і влаштовує у будинку пожежу. Ребе Льов рятує дочку з вогню, але Ґолема у будинку вже немає — він виходить за межі гетто і зустрічає дітей. Коли він піднімає на руки одну з дівчаток, та виймає у нього з грудей амулет, і Ґолем кам'яніє. Ребе Льов і його помічники повертають статую до гетто, щоб більше не оживляти її ніколи.
- Пауль Вегенер — Ґолем
- Альберт Штайнрюк — Ребе Льов
- Отто Ґебюр — Імператор
- Ліда Салмонова — Міріам, дочка Льова
- Ернст Дойч — Фамулус, помічник Льова
- Лотар Мютель — лицар Флоріан
- Фріц Фельд — блазень
- Грета Шредер — придворна дама
За первинним задумом творців, сцени фільму на цвинтарі планувалося знімати на реальному єврейському цвинтарі, проте єврейська громада заборонила зйомки. Тоді Пауль Вегенер разом з художником Гансом Пельцігом і оператором Карлом Фройндом задекорували справжній ліс під цвинтар, що надало сценам поєднання ефекту реальності і удаваності.
Під час зйомок сцен оживлення мертвого Ґолема, за словами співрежисера фільму Карла Бьозе, «не годилися ні технічні, ні фізичні, ні хімічні прийоми і способи». Розрахунок робився на уяву глядача і на ілюзію. Сцена оживлення була реалізована простою заміною об'єкта на живого актора. Для цього Альберту Штайнрюку, який грав рабина, потрібно було зображувати незручність при читанні пергаменту так, щоб здавалося, що він ось-ось його впустить. У цей момент, коли погляд глядача був спрямований на обличчя актора, об'єкт підмінявся живим актором — Паулем Вегенером.[2]
- Багато в чому саме завдяки виконанню ролі Ґолема Паулем Вегенером, образ глиняної людини, що ожила під дією магії став досить впізнаваним і часто використовується у фантастичній літературі і кіно, хоча багато в чому і був витіснений схожим по смислу образом Чудовиська, створеного Франкенштейном.
- Ґолем, як він прийшов у світ на сайті IMDb (англ.)
- Фільми 1920
- Фільми Німеччини 1920
- Фантастичні фільми 1920
- Фільми Веймарської республіки
- Німі фільми Німеччини
- Чорно-білі фільми Німеччини
- Фантастичні фільми Німеччини
- Фільми жахів Німеччини
- Історичні фільми Німеччини
- Фільми про Ґолема
- Фільми Пауля Вегенера
- Фільми, дія яких відбувається в Празі
- Фільми, дія яких відбувається у Священній Римській імперії
- Фільми, дія яких відбувається в XVI столітті
- Чорно-білі фільми жахів