Ґо Шоуцзін

Ґо Шоуцзін
кит. 郭守敬
Ім'я при народженні	кит. 郭守敬
Псевдо	Ґо Жоси (郭若思)
Народився	1231(1231) Сінтай, провінція Хебей
Помер	1316(1316) Даду
Громадянство	Династія Юань
Національність	китаєць
Діяльність	астроном, математик
Галузь	календар і гідротехніка
Заклад	Обсерваторія Ґаочен
Конфесія	конфуціанство
Медіафайли у Вікісховищі

Ґо́ Шоуцзі́н (кит.: 郭守敬; піньїнь: Guō Shǒujìng; 1231 — 1316) — визначний китайський астроном, математик, гідроінженер часів династії Юань.

Життєпис

Народився у 1231 році у м. Сінтай, сучасна провінція Хебей. Його батьки невідомі, а його дідом по батькові був Ґо Юн, знавець канонічних текстів і вчений, який займався широким спектром природничих проблем. Під впливом свого дідуся ще хлопчиком Ґо Шоуцзін став цікавитися математикою, астрономією і гідравлікою.

У 1245 років Ґо Шоуцзін побудував вдосконалену клепсидру, назвавши їм «клепсидрою квітки лотоса» (лянь хуа лоу), оскільки вершина її приймального резервуара була виконана у формі квітки лотоса. У 1251 році він уже працював гідроінженером. У 1251 році за дорученням уряду династії Юань він керував проектом відновлення старого моста на річці Дахоцюань (на північ від м. Сіньчжоу, провінція Хебей).

У 1260 році Ґо Шоуцзін супроводжував у Дамін свого друга Чжан Веньцяня, який був посланий туди Хубілай-ханом, щоб втихомирити народні хвилювання. У тому ж році Чжан Веньцянь рекомендував його Хубілай-хану як спеціаліста з іригації. Незабаром Ґо Шоуцзіна було призначено керуючим гідротехнічними роботами в області між Даду (нині Пекін) і Жовтою річкою. Щоб забезпечити Даду водою, Ґо Шоуцзін знайшов у горах Шеньшань джерело Байфу і побудував канал довжиною 30 км, який підводив воду до Даду. Проривши ще декілька каналів, він об'єднав у єдину систему басейни найближчих річок, що дозволило ефективно регулювати їх водні рівні. Бачачи успішне вирішення Ґо Шоуцзіомн намічених проектів, Хубілай запропонував йому вжити розпочати роботи в інших частинах країни.

У 1264 році Ґо Шоуцзіну довелося відновлювати систему іригації у провінції Ґаньсу, що постраждала під час війни.

У 1276 році Хубілай доручив Ґо Шоуцзіну заснувати спеціальне бюро, завданням якого було проведення астрономічних спостережень для розробки нового календаря. У 1279 році Ґо Шоуцзін став працювати в Императорській обсерваторії в Даду, директором якої був Чжан Веньцянь.

У 1283 році після смерті Чжан Веньцяня, Ґо Шоуцзіна було призначено директором Імператорської обсерваторії. Водночас, у 1292 році, він очолив Бюро водних робіт і на цій посаді здійснив декілька гідротехнічних проектів. Сконав Ґо Шоуцзін у 1316 році у м. Даду.

Наукові розробки

Необхідність точних обчислень координат і траєкторій Сонця і Місяця на «небесній сфері» привела Ґо Шоуцзіна до вивчення геометричних фігур на сферичній поверхні. В результаті Ґо Шоуцзін заклав основи китайської сферичної тригонометрії, специфіка якої полягала у відсутності основних тригонометричних функцій типу синуса, косинуса і інш. Враховуючи нерегулярність видимого руху Сонця, щоб обчислити його швидкість, Ґо Шоуцзін використовував рівняння четвертого ступеня і метод, винайдений спочатку Лі Чуньфеном в епоху Тан і еквівалентний сучасному «методу кінцевих різниць».

Оброблення астрономічних даних була завершено у 1280 році, коли Ґо Шоуцзін обчислив довжину тропічного року з точністю в межах 26 секунд. У 1261 році представлено новий календар Шоу-ши-лі, який згодом залишався у вживанні протягом 364 років. Цей календар за точністю тропічного року дорівнює григоріанському, що з'явився на 300 років пізніше.

Ґо Шоуцзін відомий як розробник численних астрономічних інструментів. У Даміні у 1260 році він побудував свою першу армілярну сферу. Спираючись на китайські та арабо—мусульманські астрономічні традиції, у 1270 році він створив торкветум цзянь і («спрощений прилад»), що має, на відміну від арабо—мусульманських торкветумів, не екліптичну, а екваторіальну систему координат. Проникнення знання про цей пристрій в Європу призвело трьома століттями пізніше до появи там екваторіальної астрономії. Щоб успішно здійснити завдання розробки календаря Шоу-ши-лі, Ґо Шоуцзін побудував 17 нових астрономічних інструментів. З них 13 були стаціонарними і призначалися для установки в столиці Даду, а решта — портативними та могли бути встановлені в будь-якому місці, необхідному для досліджень. При їх створенні він використовував багато конструктивних нововведень. Так, на гномоні, щоб зробити його більш точним, Ґо Шоуцзін прикріпив пластину з крихітним отвором, через який міг проходити промінь світла.

На місці, де раніше розташовувалася Чжоугунская обсерваторія (околиці Денфен, провінція Хенань), він побудував спостережну вежу, яка була обладнана гномоном 13,33 м заввишки, що було у 4 рази вище, ніж ті, що використовувалися на той час.

Ґоу Шоуцзін побудував також пристрій, що поєднує в собі клепсидру і небесний глобус.

Твори

Жодного з його творів не збереглося, за винятком «Шоу-ши-лі і цзин» (Канон пояснення «Календаря робіт і днів»), де дається опис розробленого ним календаря Шоу-ши-лі («Календар робіт і днів»).

Див. також

• 2012 Ґо Шоуцзін — астероїд, названий на честь вченого.

Джерела

• Encyclopaedia of the History of Science, Technology, and Medicine in Non-western Cultures. Dordrecht. Boston. London, 1997