Ґундоланд

Ґундоланд
Народився	невідомо
Помер	бл. 639
Національність	франк
Діяльність	політик
Посада	мажордом Нейстрії
Термін	613—639 роки
Попередник	Ландерік
Наступник	Еґа
Конфесія	католицтво
Брати, сестри	Ландерік (мажордом)

Ґундоланд (*Gundoland, д/н — бл. 639) — мажордом Нейстрії у 613—639 роках.

Життєпис

Походження достеменно невідомо. В «Житті святої Альдегунди» згадуються в ньому Ландерік і Ґундоланд, що були братами Бертілли і вуйками святої Альдегунди.

Ймовірно, брав участь у військових походах брата проти Австразії та Бургундії. У 613 році після смерті брата Ландеріка призначається новим мажордомом Нейстрії. Того ж року завдяки змові зі знаттю Австразії та Бургундії, Ґундоланд домігся визнання короля Нейстрії Хлотаря II правителем також цих франкських королівств.

З придворним саном vir illuster (один з вищих придворних титулів) згадувався в заповіті Бертрама, єпископа Ле-Мана, 616 року. У цьому ж документі згадується, що Ґундоланд був другом єпископа Клермона святого Авіта і що від цього прелата він отримав у подарунок деякі земельні володіння в околицях Буржа, Альбі, Каґору і Ажану.

У 617 році спільно з мажордомами Гуго і Варнахаром II таємно отримав від лангобардів по 1000 солідів за відмову від подальшої сплати Лангобардським королівством щорічної данини у 12 000 золотих монет на користь Франкської держави. Хлотар II також отримав від послів 36 000 солідів і за порадою своїх підкуплених мажордомів відмовитися від лангобардської данини.

Ґундолад зберіг свою посаду за нового короля Австразії Дагоберта I, який отримав корону 622 року. З 630 року вимушений був боротися за вплив у королівстві з сановником Еґа. Ймовірно, брав участь у військових походах проти слов'ян, аварів та держави Само на кордонах імперії в Тюрингії та сучасній Чехії. Помер у 639 році перед смертю самого короля, можливо, також від дизентерії. Новим мажордомом став Еґа.

Джерела

• Bachrach, Bernard S., ed. and trans. (1973), Liber historiae Francorum, Lawrence, Kan.: Coronado Press, OCLC 982458
• Bachrach B. S. Merovingian Military Organization 481—751. — Minneapolis: University of Minnesota Press, 1972. — P. 74—77. — ISBN 0-8166-0621-8.
• Charles Cawley, " Merovingian Nobility ", sur Medieval Lands, Foundation for Medieval Genealogy, 2006—2016