Ґутторм I Сіґурдссон
| Ґутторм I Сіґурдссон | |
|---|---|
| Народився | 1199  |
| Помер | 11 серпня 1204 Тронгейм, Норвегія |
| Поховання | Нідароський собор |
| Країна | Норвегія |
| Діяльність | монарх |
| Посада | монархія Норвегіїd |
| Конфесія | християнство |
| Рід | House of Sverred |
| Батько | Sigurd Lavardd[1] |
Ґутторм I Сіґурдссон (1199–1204) — король Норвегії у 1204 році. Номінальний очільник партії біркебейнерів.
Син принца Сіґурда та онук Сверріра I, короля Норвегії. Після раптової смерті короля Гокона III 1 січня 1204 року Ґутторма оголосили новим королем. Його опікуни разом з флотом вирушили з Бергена та Нідароса, де на тінзі було закріплено це рішення. Цей поспіх був викликаний двома обставинами. З одного боку права на трон висунув ще один небіж Гокона III — Гокон Схиблений. Лідери біркенбейнерів не бажали робити його королем. З іншого, скориставшись безвладдям у країні, з Данії зі значним військом та підтримкою Вальдемара II, короля Данії, прийшов новий претендент та лідер баглерів Ерлінґ, син Маґнуса V, короля Норвегії.
Утім, володарювання нового короля тривало недовго — через кілька місяців після коронації він захворів та помер у Нідаросі (11 серпня).
- ↑ Lundy D. R. The Peerage
- Knut Gjerset History of the Norwegian People The Macmillan Company New york 1915, «King Sverre's Immediate Successors».