101-й кілометр
Зовнішній вигляд
Сто перший кілометр — жаргонізм, що означав спосіб обмеження прав, який застосовувався в СРСР до окремих категорій громадян. Їм заборонялось селитися в межах 100-кілометрової зони навколо Москви, Ленінграда, столиць союзних республік, інших великих, а також «закритих» міст. Подібному виселенню підлягали переважно непрацюючі громадяни («тунеядці»), дисиденти, рецидивісти та засуджені за особливо тяжкі злочини. В роки політичних репресій на 101-й кілометр відправляли членів сімей репресованих за ст. 58 КК РРФСР.
На території Росії така практика була остаточно припинена в 1995 році.
- Т. В. Вронська. «Мінусники» [Архівовано 24 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 746. — ISBN 978-966-00-1028-1.
- Вислання [Архівовано 30 липня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
Це незавершена стаття з права. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про Радянський Союз. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |