Перейти до вмісту

105-й прикордонний загін (Україна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
105-й прикордонний загін
Емблема Чернігівського прикордонного загону
Заснованоз 1993 року
Країна Україна
Вид Прикордонна служба
У складіЦентральне підпорядкування АДПСУ
Гарнізон/ШтабЧернігівська область,
м. Чернігів
Оборонецькнязь
Володимир Великий
Нагороди
Почесна відзнака «За мужність та відвагу»
Почесна відзнака «За мужність та відвагу»
Медіафайли на Вікісховищі

105-й прикордонний загін імені князя Володимира Великого (105 ПрикЗ, в/ч 2253) — є територіальним органом охорони кордону центрального підпорядкування Адміністрації Державної прикордонної служби України.

Чернігівський прикордонний загін охороняє ділянку державного кордону, що розташована в межах Новгород-Сіверського, Семенівського, Корюківського, Сновського, Городнянського, Ріпкинського, Чернігівського районів Чернігівської області.

Протяжність ділянки державного кордону — 459 км, при цьому з Білоруссю — 235 км., з Росією — 234 км, з них — 206,3 км сухопутного та 252,7 км річкового кордону[1].

Склад загону

[ред. | ред. код]

До складу загону входять:

  • управління загону;
  • 11 відділів прикордонної служби: «Грем'яч», «Вороб'ївка», «Леонівка», «Семенівка», «Гута-Студенецька», «Гірськ», «Щорс», «Деревини», «Добрянка», «Задеріївка», «Дніпровське»;
  • мобільна прикордонна застава «Чернігів»;
  • підрозділи забезпечення.

На ділянці відповідальності визначено 14 пунктів пропуску, з них: 5 автомобільних — «Грем'яч», «Миколаївка», «Сеньківка», «Нові Яриловичі», «Славутич», 5 залізничних (з них 3 пасажирські — «Хоробичі», «Горностаївка», «Неданчичі» та 2 вантажні — «Щорс» та «Чернігів») та 4 місцевих (з них 3 автомобільні — «Деревини», «Ільмівка», «Добрянка» та 1 річковий — «Кам'янка»). Загалом 9 міжнародних, 1 міждержавний — «Миколаївка», 4 місцевих.

Історія

[ред. | ред. код]

1991 року, у зв'язку з об'єднанням НДР та ФРН у єдину державу, 105-й загін прикордонних військ КДБ СРСР передислокували до міста Дрогобич Львівської області, де він отримав під охорону ділянку українсько-польського кордону між Львівським та Мукачівським прикордонними загонами.[2]

У жовтні 1992 року, на виконання розпорядження Президента України «Про прикордонно-митний контроль на державному кордоні України з Республікою Білорусь та Російською Федерацією», вздовж північно-східних рубежів України, створюються нові прикордонні загони. У березні 1993 року 105-й полк передислокується до Чернігова, де приймає під охорону ділянку кордону в межах Чернігівської та Київської областей.[2]

16 лютого 2002 року, з нагоди 60-ти річчя від дня утворення, 105-му Ризькому орденів Червоного Прапора та Червоної Зірки прикордонному загону, на виконання Указу Президента України від 07.08.2001 року № 594-2001, вручено Бойовий Прапор.[2]

23 серпня 2019 року, у День Державного прапора, загону присвоєно почесне найменування «імені князя Володимира Великого». Стрічку з почесним найменуванням одержав начальник прикордонного загону полковник Сергій Тиркалов.[3]

30 квітня 2023 року 105 прикордонний загін імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України указом Президента України Володимира Зеленського відзначений почесною відзнакою «За мужність та відвагу».[4]

Командири

[ред. | ред. код]
  • полковник Степанюк Олександр Олександрович — 16.11.1992 — 19.04.1993
  • полковник Ракович Микола Сергійович — 27.04.1993 — 13.05.1994
  • полковник Попов Валерій Анатолійович — 13.05.1994 — 10.03.1995
  • полковник Костюк Володимир Олександрович — 10.03.1995 — 13.09.2001
  • полковник Рудницький Володимир Олександрович — 13.09.2001 −28.10.2004
  • полковник Самбор Юрій Олександрович — 1.01.2005 — 01.08.2008
  • полковник Єгоров Володимир Сергійович — 01.08.2008 — 16.07.2010
  • полковник Бабюк Віктор Борисович — 17.07.2010 — 09.02.2012
  • полковник Птиця Олександр Григорович — 10.02.2012 — 10.10.2014
  • полковник Тимчук Ігор Федорович — 11.10.2014 — 09.12.2015
  • полковник Ліщинський Дмитро Володимирович — 10.12.2015 — 28.03.2016
  • полковник Тиркалов Сергій Альбертович — 29.03.2016 - 20.11.2019

Втрати

[ред. | ред. код]

2022

[ред. | ред. код]
  • 8 березня 2022 — Гук Михайло Сергійович, старший сержант. Загинув під час оборони міста Чернігів.[5]
  • 16 березня 2022 — Крючок Ілля, старший сержант. Загинув при обороні Чернігова.[6]
  • 28 березня 2022 — Патютко Станіслав Станіславович. Загинув при обороні Чернігова.[7]
  • 28 березня 2022 — Овдій Ігор Анатолійович, майстер-сержант. Загинув при обороні Чернігова.[8]
  • 28 березня 2022 — Мягкий Антон, штаб-сержант. Загинув при обороні Чернігова.[9]
  • 28 березня 2022 — Самусенко Андрій, старший сержант. Загинув при обороні Чернігова.[9]

2023

[ред. | ред. код]
  • 18 жовтня 2023 — Бибик Олександр Михайлович, сержант, оператор безпілотних авіаційних комплексів. Загинув в районі села Єлизаветівка Донецької області внаслідок мінометного обстрілу загинув.[10]

2024

[ред. | ред. код]
  • 02024-08-3131 серпня 2024 — Лучишин Богдан. м. Рава-Руська. Загинув поблизу населеного пункту Михальчина-Слобода Новгород-Сіверського району Чернігівської області.[11]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Чернігівський прикордонний загін. dpsu.gov.ua. Архів оригіналу за 19 січня 2019. Процитовано 16.05.2018.
  2. ↑ а б в Героїчний шлях 105-го (PDF). Прикордонник України. № 6—7. 24 лютого 2012. с. 7.
  3. ↑ Глава держави присвоїв почесні найменування бойовим військовим частинам. mil.gov.ua. Архів оригіналу за 23 серпня 2019. Процитовано 23.08.2019.
  4. ↑ Указ Президента України від 30 квітня 2023 року № 248/2023 «Про відзначення почесною відзнакою "За мужність та відвагу"»
  5. ↑ ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ – Сновська міська рада. snovmr.gov.ua. Процитовано 3 травня 2024.
  6. ↑ Менська ОТГ. mena.cg.gov.ua. Процитовано 2 травня 2024.
  7. ↑ Менська ОТГ. mena.cg.gov.ua. Процитовано 2 травня 2024.
  8. ↑ Сновська громада знову оповита скорботою – Сновська міська рада. snovmr.gov.ua. Процитовано 3 травня 2024.
  9. ↑ а б ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ! – Сновська міська рада. snovmr.gov.ua. Процитовано 3 травня 2024.
  10. ↑ За останній тиждень стало відомо про загибель 27 захисників з Полтавщини. Інтернет-видання «Полтавщина» (укр.). 30 жовтня 2023. Процитовано 8 березня 2025.
  11. ↑ Піняжко, Володимир (4 вересня 2024). На Львівщині 4 вересня попрощаються з п'ятьма військовими. Суспільне Львів. Архів оригіналу за 6 вересня 2024. Процитовано 25 січня 2025.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=105-й_прикордонний_загін_(Україна)&oldid=44851995