1097

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рік:
1094 · 1095 · 1096 — 1097 — 1098 · 1099 · 1100
Десятиліття:
Століття:
IX · X —  XI — XII · XIII
Тисячоліття:
1097 в інших календарях
Григоріанський 1097
MXCVII
Ab urbe condita1850
Ассирійський 5847
Бенгальський 504
Берберський 2047
Бірманський 459
Буддистський 1641
Візантійський 6605–6606
Вірменський546
ԹՎ ՇԽԶ
Голоценовий11097
Ера Селевкідів1408/1409 AG
Ефіопський 1089–1090
Єврейський 4857–4858
Індуські календарі
 - Вікрам самват1153–1154
 - Шака самват1018–1019
 - Калі Юґа4197–4198
Іранський 475–476
Ісламський 490–491
Китайський 丙子年 (вогняний щур)
3794 або 3587
    — до —
丁丑年 (вогняний бик)
3795 або 3588
Коптський813–814
Корейський 3430
Тайванський 815 до РК
民前815年
Тайський сонячний1639–1640
Юліанський 1097
MXCVII
Яванський 1001–1002
Японський Eichō 2 / Jōtoku 1
(承徳元年)


Високе Середньовіччя  • Золота доба ісламу  • Реконкіста  • Хрестові походи  • Київська Русь

Геополітична ситуація

[ред. | ред. код]

Візантію очолює Олексій I Комнін. Генріх IV є імператором Священної Римської імперії, а Філіп I — королем Франції.

Апеннінський півострів розділений між численними державами: північ належить Священній Римській імперії, середню частину займає Папська область, південна частина півострова окупована норманами. Деякі міста півночі: Венеція, Піза, Генуя, мають статус міст-республік.

Південь Піренейського півострова захопили Альморавіди. Північну частину півострова займають християнські Кастилія, Леон (Астурія, Галісія), Наварра, Арагон та Барселона. Королем Англії є Вільгельм II Рудий, Магнус III Босоніг королем Норвегії, а Ерік I — королем Данії.

У Київській Русі княжить Святополк Ізяславич, а у Польщі Владислав I Герман. На чолі королівства Угорщина стоїть Коломан I.

Сельджуки окупували Персію та Малу Азію, в Єгипті владу утримують Фатіміди, у Магрибі панують Альморавіди, у Середній Азії правлять Караханіди, Газневіди втримують частину Індії. У Китаї продовжується правління династії Сун. На півдні Індії домінує Чола. В Японії триває період Хей'ан.


Події

[ред. | ред. код]
Осліплення Василька Ростиславича
  • У Київській Русі відбувся Любецький з'їзд князів, на якому прийнято постанову «кождо да держить отчину свою», тобто кожен із князів отримував право на землю свого батька і зобов'язувався не зазіхати на інші князівства.
  • Порушуючи домовленості Любецького з'їзду, володимир-волинський князь Давид Ігорович осліпив теребовльського князя Василька Ростиславича.
  • Перший хрестовий похід:
    • У січні хрестоносці Балдуїн Булонський та Готфрід Бульйонський неохоче дали присягу візантійському василевсу Олексію I Комніну. 9 квітня прибув Боемонд Таррентський і теж присягнув своєму колишньому ворогові. 26 квітня прибув граф Тулузи Раймунд і відмовився дати присягу.
    • 4 травня перші загони хрестоносців вирушили до Нікеї, а 14 травня взяли її в облогу. 21 травня вони перемогли послане на підмогу Нікеї військо Килич Арслана. 19 червня гарнізон Нікеї здався візантійцям.
    • 1 липня в битві при Дорілеї хрестоносці завдали нової поразки сельджукам. Візантійський флот взяв під контроль Смірну.
    • 21 жовтня почалася облога Антіохії. У грудні хрестоносцям стало не вистачати провіанту. Фуражири на чолі з графом Тарранто Боемундом та графом Фландрії Робертом зазнали нічного нападу військ еміра Дамаска Дукака. Попри успіх у битві хрестоносцям довелося повернутися до Антіохії з порожніми руками.
  • У битві на горі Гвізд з угорцями загинув останній хорватський король Петар Свачич.
  • Сід Кампеадор здобув перемогу над Альморавідами в битві біля Байрена, що змусило Юсуфа ібн Ташфіна повернутися на Піренейський півострів.
  • Альморавіди завдали поразки військам кастильського короля Альфонсо VI у битві біля Консуегри.
  • Син Малкольма III Едгар став королем Шотландії, скинувши з трону й ув'язнивши Дональда III.
  • Англійський король Вільгельм II Рудий вів успішні військові дії проти короля Франції Філіпа I у Нормандії та півночі Франції.

Народились

[ред. | ред. код]

Померли

[ред. | ред. код]
Докладніше: Померли 1097 року

Див. також

[ред. | ред. код]