11-та бригада НГ (Україна)
| 11-та бригада (2021—дотепер) 11-та окрема бригада охорони громадського порядку 49-й полк охорони громадського порядку 33-й окремий батальйон 12-й окремий полк 22-га окрема спеціальна моторизована бригада (1995—1998) | |
|---|---|
 Нарукавний знак бригади | |
| Засновано | 2 січня 1992 року |
| Країна |  Україна |
| Вид |  Національна гвардія(з 2014)  Внутрішні війська(1995—2014)  Національна гвардія(1991—1995) |
| Чисельність | бригада |
| У складі | Південне ОТО |
| Базування | Одеса |
| Оборонець | Михайло Грушевський |
| Війни/битви | Російська збройна агресія проти України |
| Вебсайт | odessa-3012.io.ua |
| Командування | |
| Поточний командувач | полковник В'ячеслав Краснопольський |
Медіафайли на Вікісховищі | |
11-та бригада імені Михайла Грушевського (11 Бр, в/ч 3012) — військове з'єднання Національної гвардії України чисельністю в бригаду. Місце дислокації — м. Одеса. Перебуває у складі Південного оперативно-територіального об'єднання.
Бригада носить ім'я Михайла Грушевського — українського історика, голови Центральної Ради УНР (1917—1918).
Після здобуття Україною незалежності, наказом командувача НГУ від 2 січня 1992 року на базі 42-го окремого спеціального моторизованого полку міліції Внутрішніх військ МВС СРСР сформовано 7-й полк НГУ (в/ч 4170), що увійшов до складу 3-ї Південної дивізії.
У 1992—1995 роках, військовослужбовці частини прикривали державний кордон з республікою Молдова.
Підрозділи частини виконували завдання у складі миротворчих підрозділів МВС в колишній Югославії.[уточнити]
В 1995 році, згідно з Указом Президента України від 20 січня та наказом командувача НГУ від 26 січня 7-й полк Національної гвардії було підпорядковано Внутрішнім військам та реорганізовано в 22-гу окрему спеціальну моторизовану бригаду (в/ч 3012). З 1998 року — 12-й окремий полк, з 2003 року — 33-й окремий батальйон.
З листопада 2013 року по лютий 2014 року, під час Революції гідності, особовий склад частини в повному складі виконував службово-бойові завдання у м. Києві.
У 2014 році підрозділ увійшов до складу наново створеної Національної гвардії України вже як 49-й полк охорони громадського порядку.
Протягом 2014—2015 років близько 400 офіцерів, військовослужбовців за контрактом, військовослужбовців строкової служби полку виконували бойові завдання в зоні бойових дій у складі об'єднаного угрупування Національної гвардії України в секторі «М».
У жовтні 2019 року на базі 49-го полку ОГП було розгорнуто 11-ту окрему бригаду охорони громадського порядку. Командиром новоствореної бригади став колишній заступник командира полку полковник В'ячеслав Краснопольський, якого відрекомендували особовому складу частини 22 жовтня[1].
23 серпня 2021 року президент Зеленський присвоїв бригаді почесне найменування «імені Михайла Грушевського».[2]
- 1-й патрульний батальйон;
- 2-й патрульний батальйон;
- 3-й патрульний батальйон;
- рота оперативного призначення (на автомобілях) м. Болград, пізніше переведена до м. Одеси, створена 2015 року[3]
- батальйон оперативного призначення, 2016 рік[4] с. Жеребкове
- військовий оркестр[5]
- полковник Данько Віталій (2016)[6];
- полковник Савчук Андрій Степанович (2018);
- полковник Краснопольський Вячеслав (2019)[1];
- Руснак Микола Анатолійович, солдат, кулеметник, загинув 2 листопада 2014 року;
- Хитрик Геннадій Васильович, підполковник, начальник групи бойової та спеціальної підготовки, загинув 2 листопада 2014 року;
- Флоря Віталій Валентинович, солдат, стрілець, загинув 30 березня 2019 року.
23 серпня 2021 року, напередодні Дня Незалежності, відповідно до Указу Президента України № 421/2021 від 23 серпня 2021 року, ураховуючи бойові заслуги, мужність, високий професіоналізм та зважаючи на зразкове виконання покладених завдань особовим складом 11-ї бригади Національної гвардії України, бригаді було присвоєно почесне найменування «імені Михайла Грушевського»[2].
14 жовтня 2021 року, у День захисників і захисниць України, на острові Хортиця у Запоріжжі, президент України Володимира Зеленського, вручив 11-й бригаді НГУ стрічку з почесним найменуванням. Отримував стрічку командир бригади полковник В'ячеслав Краснопольський[7].
24 серпня 2015 року військову частину нагороджено Бойовим прапором з відзнакою Президента — стрічкою «За мужність і відвагу», як частині, яка відзначилась у бойових діях на Сході країни[8].
- ↑ а б В Одесі створили нову бригаду Національної гвардії. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 24 жовтня 2019. Архів оригіналу за 24 жовтня 2019. Процитовано 24 жовтня 2019.
- ↑ а б Указ Президента України №421/2021 "Про присвоєння почесного найменування 11 бригаді Національної гвардії України". Архів оригіналу за 25 серпня 2021. Процитовано 25 серпня 2021.
- ↑ Біла книга-2015: Національна гвардія України. https://issuu.com. Національна гвардія України. Архів оригіналу за 23 листопада 2016. Процитовано 10 липня 2017.
- ↑ Біла книга-2016: Національна гвардія України. https://issuu.com. Національна гвардія України. 26 червня 2017. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 10 липня 2017.
- ↑ В Ізмаїлі гвардійці влаштували день відкритих дверей. http://ngu.gov.ua/. Національна гвардія України. 22 січня 2018. Архів оригіналу за 25 січня 2018. Процитовано 24 січня 2018.
- ↑ Одеські гвардійці відсвяткували ювілей військової частини. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 25 листопада 2016.
- ↑ У Запоріжжі президент України Володимир Зеленський надав почесні найменування та бойові прапори військовим частинам [Архівовано 14 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // 2021-10-14 (рос.)
- ↑ Історія військової частини 3012. Архів оригіналу за 25 листопада 2016. Процитовано 25 листопада 2016. [Архівовано 2016-11-25 у Wayback Machine.]
- Національна гвардія України // ukrmilitary.com
- Плюс 400 штыков: одесский полк Национальной гвардии сформирует еще один батальон. http://dumskaya.net. Думская. 27 квітня 2017. Архів оригіналу за 27 червня 2017. Процитовано 10 липня 2017. (рос.)
- Гвардійці 49 полку підвели підсумки роботи по завершенню курортного сезону в Затоці [Архівовано 13 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- В Ізмаїлі пройшли агітаційні заходи. http://ngu.gov.ua/. Національна гвардія України. 23 січня 2018. Архів оригіналу за 25 січня 2018. Процитовано 24 січня 2018.
