Перейти до вмісту

132-й окремий розвідувальний батальйон (Україна)

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з 132 ОРБ)
132-й окремий розвідувальний батальйон
Нарукавний знак батальйону, 2018 рік
Засновано2018
Країна Україна
Вид ДШВ
РольВійськова розвідка
Базування Житомирська область
Житомир
Війни/битвиВійна на сході України
Нагороди
Почесна відзнака «За мужність та відвагу»
Почесна відзнака «За мужність та відвагу»
Командування
Поточний
командувач		майор Чупринюк Дмитро Сергійович
Знаки розрізнення
Прапор
Медіафайли на Вікісховищі

132-й окремий розвідувальний батальйон (132 ОРБ, в/ч А2298) — підрозділ військової розвідки Збройних сил України у складі Десантно-штурмових військ, сформований у 2018 році. Базується у місті Житомир.

Історія

[ред. | ред. код]

Створений 29 жовтня 2018 року з метою ведення розвідки в інтересах Десантно-штурмових військ ЗСУ[1].

Військовослужбовці батальйону посіли друге місце на міжнаціональних змаганнях «Cambrian Patrol» у Великій Британії, учасниками яких були 127 команд із 27 країн. Змагання вважаються одними з найскладніших у Європі та проводяться з 1959 року[2].

17 листопада 2022 року 132-й окремий розвідувальний батальйон Десантно-штурмових військ Збройних Сил України указом Президента України Володимира Зеленського відзначений почесною відзнакою «За мужність та відвагу».[3]

Структура

[ред. | ред. код]
  • управління
  • 1 розвідувальна рота
  • 2 розвідувальна рота
  • 3 розвідувальна рота
  • 4 розвідувальна рота
  • рота безпілотних авіаційних комплексів
  • рота технічних засобів розвідки
  • зенітний ракетний взвод
  • рота логістики
  • взвод звʼязку

Командування

[ред. | ред. код]
  • (2018 —2020) майор Горпинич Артем Володимирович
  • (2020 —2022) майор Матіїв Василь Васильович[4]
  • (2022 — 2023) підполковник Гупалюк Юрій Ігорович
  • (2023 — дотепер) майор Чупринюк Дмитро Сергійович

Втрати

[ред. | ред. код]

2022

[ред. | ред. код]
  • 20 березня 2022 року в бою за Батьківщину під Овручем загинув снайпер 2 категорії, розвідник 2-го розвідувального відділення Дмитро Олексійович КАРБОВСЬКИЙ[5]
  • Андрій Мехеда, позивний Тихий. Загинув 2 травня 2022 року під час розвідувального виходу в районі міста Ізюм Харківської області. [1]
  • Старший лейтенант Іван Заїць. Загинув 2 травня 2022 року під час розвідувального виходу в Ізюмський ліс на Харківщині. [2]
  • Олег Мазур. Загинув у бою з російськими окупантами 19 травня 2022 року в Ізюмському районі Харківської області. [3]
  • Максим Сизов, позивний Харків. Помер у шпиталі 3 липня 2022 року. Напередодні захисник отримав важке поранення від вибуху ворожої гранати під час штурмового виходу в районі міста Ізюм Харківської області. [4]

2023

[ред. | ред. код]
  • Доценко Ілля («Грек»). 28 років, м. Сватове на Луганщині. Загинув 02023-06-066 червня 2023 внаслідок ворожого авіаудару в районі села Омельник Запорізької області [6].
  • Лубенцов Тимофій Олександрович, 32 роки, м. Бердянськ, Запорізька область. Загинув 12 серпня 2023 року в районі н.п. Роботине Запорізької області [7].

2024

[ред. | ред. код]
  • 02024-01-2424 січня 2024 — Харинюк Богдан («Фокс»). 21 рік. Загинув поблизу села Вербове Запорізької області [8].
  • 6 травня 2024 — Прокоф’єв Олексій Вікентійович. Помер у Військово-медичному клінічному центрі Вінниці. Солдат, водій[9].
  • 31 серпня 2024 — Пивоваров Юрій Андрійович («Берс»). 9 червня 1997, м. Охтирка. Загинув під час виконання бойового завдання в районі н.п. Шептухівка (Курська область), молодший сержант [10].
  • 02024-09-077 вересня 2024 — Олійчук Сергій. 11.06.1980, м. Галич. Похорон відбувся 02024-09-1313 вересня 2024 у Львові [11].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Зброя снайперів ДШВ UAR-10, SAVAGE 110. Специфіка роботи в умовах війни. Снайперка «Віскас» на YouTube
  2. ↑ Cambrian Patrol: десантники ЗСУ посіли друге місце на змаганнях на виживання у Британії. ФОТО. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 17 січня 2022.
  3. ↑ Указ Президента України від 17 листопада 2022 року № 784/2022 «Про відзначення почесною відзнакою "За мужність та відвагу"»
  4. ↑ Міністерство оборони вирішило переселити розвідбат десантників з Озерного в Житомир. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 17 січня 2022.
  5. ↑ ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ! – Сновська міська рада. snovmr.gov.ua. Процитовано 3 травня 2024.
  6. ↑ Ілля Доценко.
  7. ↑ 12 жовтня у Боратині прощатимуться з загиблим воїном Лубенцовим Тимофієм. boratyn.ukraina.org.ua (укр.). Процитовано 18 листопада 2024.
  8. ↑ Богдан Харинюк.
  9. ↑ За останній тиждень стало відомо про загибель 19 захисників з Полтавщини. Інтернет-видання «Полтавщина» (укр.). 13 травня 2024. Процитовано 3 липня 2024.
  10. ↑ У Ромнах на Сумщині попрощалися з військовослужбовцем Юрієм Пивоваровим.
  11. ↑ Завтра у Львові попрощаються з трьома захисниками України.

Джерела

[ред. | ред. код]
132-й окремий розвідувальний батальйон
у соціальних мережах
132-й окремий розвідувальний батальйон на сайті Facebook
Військове формування Це незавершена стаття про військові формування.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=132-й_окремий_розвідувальний_батальйон_(Україна)&oldid=43932260