Перейти до вмісту

46-та окрема аеромобільна бригада (Україна)

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 46-та бригада.
Не плутати з 46-ю десантно-штурмовою — бригадою, що існувала у 2016—2020 роках.
46-та окрема аеромобільна бригада
Нарукавний знак бригади, 2022 рік
На службі5 квітня 2022 — дотепер
Країна Україна
Вид Десантні війська
Гасло«ШЛЯХ ЧЕСТІ»
Річниці5 квітня
Війни/битвиРосійське вторгнення в Україну (2022)
Нагороди
Почесна відзнака «За мужність та відвагу»
Почесна відзнака «За мужність та відвагу»
Вебсайт46dshv.mil.gov.ua
Медіафайли на Вікісховищі

46-та окрема аеромобільна бригада (46 ОАеМБр) — військове з'єднання у складі Десантно-штурмових військ Збройних сил України чисельністю у бригаду.

З липня по листопад 2022 року бригада брала участь у визволенні Правобережжя півдня України. Взимку 2022 року тримала оборону Соледара. Влітку 2023 році брала участь у наступі на мелітопольському напрямку. З листопада 2023 року тримала оборону на мар'їнському напрямку.

Історія

[ред. | ред. код]

Російське вторгнення 2022 року

[ред. | ред. код]

Після початку російського вторгнення 2022 року в Макарівській оборонній операції із захисту Києва в березні взяли участь три батальйонно-­тактичні групи ДШВ. Вони склали основу 46-ї бригади, а також офіцери і сержанти з 95, 79, 81, 25 бригад ДШВ. Датою створення бригади вважається 5 квітня 2022 року. Набір у батальйони проходив фактично паралельно з навчаннями особового складу на загальновійськовому полігоні.[1]

У перших числах липня 2022 року бригаду увели до оперативного командування угрупування «Нова Каховка» та розосередили неподалік Кривого Рогу. Бригада цим посилювала та частково замінила підрозділи 1-го та 2-го ешелонів ОТУ «Нова Каховка». 46-та бригада діяла спільно з 60-ю механізованою бригадою. Після двох тижнів оборони підходів до Кривого Рогу, бригаду перевели до угрупування «Примор'я».[2]

4 жовтня бригада визволила Малу Олександрівку.[3]

Загалом бригада брала участь у боях за Білогірку, Сухий Ставок, Дудчани, Безіменне, Лепетиху, Снігурівку, Берислав, Благодатівку, Мурахівку, Велике Артакове, Білу Криницю.[1]

14 жовтня 2022 року бригада отримала бойовий прапор.[4]

6 грудня 2022 року бригада відзначена почесною відзнакою «За мужність та відвагу».[5][6]

У грудні 2022 року бригада висунулась на підкріплення українських військ на Донеччині, в район оборони Бахмута й Соледара.[7][8][9]

На початку січня 2023 року бригада вела міські бої у Соледарі, стримуючи наступ ПВК «Вагнер».[10]

У липні 2023 року бригада брала участь у контрнаступі на мелітопольському напрямку Запорізької області.[1]

У листопаді 2023 року бригада передислокована на Донбас на мар'їнський напрямок.[1]

13 червня 2024 року десантники бригади відбили найбільший штурм за весь період свого перебування на мар'їнському напрямку. За даними бригади, у штурмі росіяни залучили 28 одиниць техніки. Їх уражено комбінованим ударом артилерії, ПТРК та дронів, на відео зафіксовано удари по бронетранспортерах, БМП і танках. За даними бригади, росіяни втратили 13 одиниць техніки, 20 осіб загиблими і 38 пораненими.[11]

20 червня 2024 року бригада показала відео знищення «танка-сараю»,[12][13] а також іншої бронетехніки.[14]

У липні 2024 року бригада здійснювала рекрутинг.[15]

11 листопада 2024 року 46-та бригада відбивала штурми на околицях Курахового де росіяни проривали оборону і намагалися дістатися околиць міста.[16]

Структура

[ред. | ред. код]

Втрати

[ред. | ред. код]

2022

[ред. | ред. код]
  • 22 липня 2022 — Сержан Дмитро Іванович («Мушкетер»), капітан. Загинув в районі села Білогірка на Херсонщині.
  • 25 липня 2022 — Садовчук Олександр. Загинув в районі села Білогірка на Херсонщині.[18]
  • 25 липня 2022 — Дроздов Ігор Володимирович («Дрозд»), лейтенант. Загинув в районі села Білогірка на Херсонщині.[19]
  • 25 липня 2022 — Марчук Валентин («Шаман», штаб-сержант. Загинув в районі села Білогірка на Херсонщині.[20]
  • 25 липня 2022 — Кравець Сергій («Крава»). Загинув в районі села Білогірка на Херсонщині.[21]
  • 26 липня 2022 — Ігнатенко Андрій («Ігнат»). Загинув в районі села Білогірка на Херсонщині.[22]
  • 26 липня 2022 — Басик Андрій («Каспер»). Загинув в районі села Білогірка на Херсонщині.[23]
  • 1 серпня 2022 — Панас Олександр, молодший сержант. Загинув в районі села Білогірка на Херсонщині.[24]
  • 13 серпня 2022 — Мазирко Євген, солдат. Загинув в районі села Білогірка на Херсонщині.[25]
  • 6 серпня 2022 — Верета Леонід Васильович, солдат 3-го аеромобільного батальйону. Загинув в районі села Білогірка на Херсонщині.[26]
  • 23 серпня 2022 — Паленичка Владислав («Віскі»), лейтенант. Загинув під час форсування річки Інгулець поблизу села Білогірка Херсонської області.[27]
  • 29 серпня 2022 — Муляр Вадим, солдат. Загинув в районі села Білогірка на Херсонщині.[28]
  • 30 серпня 2022 — Бочаров Юрій («Крапка»). Загинув в районі села Білогірка на Херсонщині.[29]
  • 31 серпня 2022 — Лебедюк Віталій («Умка»), молодший сержант. Загинув в районі села Білогірка на Херсонщині.[30]
  • 20 вересня 2022 — Миронюк Віталій («Мирон»), солдат. Поранений 11 вересня під час боїв біля села Білогірка Херсонської області, помер в Одеській лікарні.[31]
  • 02022-10-011 жовтня 2022 — Киричук Володимир Олександрович.[32]
  • 18 грудня 2022 — Левчук Василь Олександрович, солдат.
  • 31 грудня 2022 — Гулевич Євген Васильович.

2023

[ред. | ред. код]
  • 16 січня 2023 — Семенченко Олександр Олегович, лейтенант. Загинув у боях під Соледаром під час танкового обстрілу.[33]
  • 17 січня 2023 — Закусило Олексій Анатолійович, солдат.
  • 8 лютого 2023 — Зарубаєв Андрій. Загинув поблизу села Кліщіївка Донецької області під час артобстрілу.[34]
  • 9 лютого; старший лейтенант Гнітецький Андрій Віталійович
  • 30 березня 2023 — Журавель Віталій Дмитрович. Помер під час реабілітації.[35]
  • 3 квітня 2023---Карпець Владислав Петрович 28 років,"Ніндзя"молодший сержант, командир відділення.Загинув на Донеччині .
  • 2 квітня 2023 — Дорошенко Ігор Анатолійович “Полтава”, серце воїна зупинилося в обласній лікарні рідного міста підчас операції після важкого поранення у м. Соледар.
  • 20 травня 2023 — Мотруніч Микола, молодший сержант, командир відділення. Поранений на Донеччині, помер у лікарні.[36]
  • 3 серпня 2023 — Філіп'єва Дар'я Сергіївна, сержант.
  • 14 серпня 2023 — Бульба Микола, головний сержант, командир гармати. Загинув в районі населеного пункту Роботине Запорізької області від підриву на міні.[37]
  • 17 серпня 2023 — Хільський Олексій Юрійович, головний сержант.
  • 9 вересня 2023 — Пророк Олександр Миколайович, солдат.
  • 10 вересня 2023 — Штанько Руслан Валентинович, молодший сержант.
  • 02023-09-2020 вересня 2023 — Павлюк Андрій («Ведмідь»). 38 років, м. Здолбунів. Загинув біля села Новопрокопівка Запорізької області від артобстрілу[38]
  • 9 жовтня 2023 — Харчина Роман Миколайович, старший сержант, командир взводу. Загинув в районі села Новопрокопівка Пологівського району Запорізької області.[39]
  • 02023-10-2121 жовтня 2023  — Олійник Радомир Іванович, солдат.
  • 2 грудня 2023 — Рубан Вадим Миколайович. Загинув поблизу м. Костянтинівка Донецької області внаслідок обстрілу РСЗВ «Град».[40]
  • 02023-12-1414 грудня 2023 — Балсан Леонід. 18.10.1983, м. Шептицький [41]
  • 02023-12-1919 грудня 2023 — Білий Роман Йосифович, гранатометник. 32 роки, с. Вербіж Миколаївської громади. Загинув поблизу Красногорівки Донецької області.[42]

2024

[ред. | ред. код]
  • 1 січня 2024 — Ільченко Денис Михайлович, солдат. Загинув в районі села Антонівка Покровського району Донецької області.[43]
  • 23 січня 2024 — Бірюков Валерій Миколайович, солдат. Загинув в районі міста Мар'їнка внаслідок артилерійського обстрілу.[44]
  • 6 лютого 2024 — Рокотянський Олег Михайлович, солдат, гранатометник. Помер біля смт Межова Синельниківського району Дніпропетровська область.[45]
  • 7 лютого 2024 — Маркуш Сергій. Загинув у бою поблизу Мар'їнки.[46]
  • 3 квітня 2023 — Карпець Владислав Петрович, "Ніндзя" молодший сержант,28 років, командир відділення.Загинув на Донеччині.
  • 13 червня 2023 — Ковалевич Сергій («Гугл»). Поранений поблизу н.п. Георгіївка під час мінометного обстрілу, помер у лікарні.[47]
  • 7 серпня 2024 — Половенко Віталій. 5.09.1997, м. Львів.[48]
  • 02024-08-1414 серпня 2024 — Петричка Любомир. 49 років, с. Скнилів Зимноводівської громади.[49]
  • 02024-10-099 жовтня 2024 — Василяк Орест. м. Борислав. Загинув поблизу села Білани Білопільського району Сумської області.[50]
  • 5 жовтня 2024 - Нетребко Данііл Дмитрович. 21-річний старший солдат Данііл на псевдо Гренка поліг 5 жовтня 2024 року біля селища Гостре на Донеччині. При виконанні бойового завдання отримав смертельні поранення внаслідок атаки ворожого дрона.Данііл народився і жив у місті Дніпрі.З початком повномасштабного вторгнення хлопець пішов захищати свою країну від окупантів. Спочатку був у ТРО, згодом перевівся до Десантно-штурмових військ ЗСУ.Служив у 46-ій окремій аеромобільній бригаді. Обіймав посаду радіотелефоніста-лінійного наглядача лінійно-кабельного відділення звʼязку.

Командування

[ред. | ред. код]

Традиції

[ред. | ред. код]

Офіційною датою створення бригади вважається 5 квітня 2022 року.[1][54]

Вшанування

[ред. | ред. код]
  • 21 листопада 2023 було опубліковано бойову пісню 46-ї бригади, котру написав Андрій Жолоб, старший лейтенант, командир роти медичної служби бригади і виконав разом з своїм панк-рок гуртом Бетон.[55][56]
  • 5 квітня 2024 року, у другу річницю створення бригади, запущено документальний міні-серіал «46. ШЛЯХ ЧЕСТІ», який розровідає про створення та бойовий шлях 46 ОАеМБр, ведучим якого виступив відомий телеведучий Ігор Кондратюк.[57]
  • 6 грудня 2024 року, до Дня Збройних Сил України представлено першу частину нового спецпроєкту «ГЕРОЇ. 46». Її присвячено пам'яті Героя України, головного сержанта розвідувального взводу 3 аеромобільного батальйону 46 оаембр Івана Банка на псевдо «Банкір».[58]

Нагороджені

[ред. | ред. код]

Найвищими державними нагородами відзначені:

  • Севрук Олексій Олегович (1983—2023) — старший лейтенант, Герой України (2024, посмертно).
  • Гончаренко Дмитро Дмитрович (2002 р.н.)– старший сержант 46 окремої аеромобільної бригади десантно-штурмової військ, нагороджений званням Герой України з удостоєнням Золотої Зірки (2025). Нагороджений орденом Богдана Хмельницького за мужність ||| ступеня,|| ступеня,| ступеня. Нагороджений нагородою за оборону міста Харків,Київ,Суми.Пройшов запеклі бої з 2022 року,одні з них оборона м.Соледар,м.Бахмут,м.Авдіївка Донецької області, захист м.Харків на початку повномасштабного вторгнення, оборона міста Оріхів Запорізької області, звільнення міста Херсон, Харківський контрнаступ було звільнено місто Балаклія,Ізюм,Купянськ. Запеклі бої в Серебрянському лісі на напрямку Кремінна Луганської області. Наприкінці 2024 року Дмитро отримав важкі поранення під час захисту міста Курахове Донецької області. 5 січня 2025 року указом Президента України Зеленського В.О. Дмитра було нагороджено званням Герой України.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д Народжена війною, але покликана оберігати мир. Урядовий Кур’єр. 19 квітня 2024. Процитовано 13 липня 2024.
  2. ↑ 46 бригада ДШВ показала, як відбивала плацдарм на річці Інгулець. Мілітарний (укр.). Процитовано 13 липня 2024.
  3. ↑ Десантники 46-ї бригади взяли під контроль Малу Олександрівку на Херсонщині. ВІДЕО. novynarnia.com (укр.). 4 жовтня 2022. Процитовано 7 січня 2023.
  4. ↑ У День захисників і захисниць України Президент вручив ордени «Золота Зірка», відзнаки «Хрест бойових заслуг» і присвоїв почесні найменування військовим частинам. mil.gov.ua. 14 жовтня 2022.
  5. ↑ Указ Президента України від 6 грудня 2022 року № 837/2022 «Про відзначення почесною відзнакою "За мужність та відвагу"»
  6. ↑ З нагоди Дня ЗСУ Глава держави присвоїв звання Героя України, вручив бойові прапори, почесні найменування та стрічки почесної відзнаки Президента. Президент України. 6 грудня 2022. Архів оригіналу за 20 вересня 2024. Процитовано 25 січня 2025.
  7. ↑ Воїни 46-ї ОДШБр впевнено захищають Соледар, - Бутусов. Цензор.НЕТ (укр.). Процитовано 7 січня 2023.
  8. ↑ Соледар ще під контролем ЗСУ, однак росіяни мають успіхи в просуванні. novynarnia.com (укр.). 7 січня 2023. Процитовано 7 січня 2023.
  9. ↑ «Ворог йде групами до 15 осіб». Військовий — про те, чому в пеклі Соледару мовчить наша артилерія, й про реальні втрати росіян. nv.ua (укр.). Процитовано 13 липня 2024.
  10. ↑ Оборона Соледара, потенційне оточення та ризики для Бахмута. Інтерв’ю з бійцем 46 бригади Олександром Погребиським. Українська правда (укр.). Процитовано 13 липня 2024.
  11. ↑ Десантники 46-ї бригади відбили найбільший штурм за час перебування на Мар’їнському напрямку. Мілітарний (укр.). Процитовано 13 липня 2024.
  12. ↑ “Поїзд їде – воно лізе…”: у 46-й ОАеМБр показали, як знищують “танки-сараї” окупантів. novynarnia.com (укр.). 20 червня 2024. Процитовано 14 липня 2024.
  13. ↑ Десантники показали, як знищують російські “танки-сараї”. Українська правда (укр.). Процитовано 14 липня 2024.
  14. ↑ Десантники показали знищення групи російських «танків-сараїв». armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 14 липня 2024.
  15. ↑ Шлях честі 46-ї бригади ДШВ: «Найперша цінність – це життя воїна». www.zhitomir.info (укр.). Процитовано 14 липня 2024.
  16. ↑ Кириленко, Ольга; Мазуренко, Альона (11 листопада 2024). Росіяни прориваються до Курахового, заскакують на техніці – УП. Українська правда. Архів оригіналу за 13 грудня 2024. Процитовано 25 січня 2025.
  17. ↑ [https://tsn.ua/ato/u-kordoni-91-go-roku-viryat-tilki-idioti-komandir-dshv-pro-realiyi-viyni-2776530.html “У кордони 91-го року вірять тільки ідіоти”: командир ДШВ про реалії війни “У кордони 91-го року вірять тільки ідіоти”: командир ДШВ про реалії війни]
  18. ↑ Десантник Олександр Садовчук загинув під час контрнаступу на Херсонщині. Платформа пам'яті Меморіал. Процитовано 28 лютого 2025.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  19. ↑ 37-річний лейтенант Ігор Дроздов, позивний Дрозд, загинув 25 липня 2022 року у бою в районі села Білогірка Херсонської області. Платформа пам'яті Меморіал. Процитовано 28 лютого 2025.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  20. ↑ 44-річний штаб-сержант Валентин Марчук, позивний Шаман, загинув 25 липня 2022 року в районі села Білогірка Херсонської області. Платформа пам'яті Меморіал. Процитовано 28 лютого 2025.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  21. ↑ Старший солдат Сергій Кравець отримав смертельне поранення під час артилерійського обстрілу. Платформа пам'яті Меморіал. Процитовано 28 лютого 2025.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  22. ↑ Солдат Андрій Ігнатенко, позивний Ігнат, загинув 26 липня 2022 року у боях за Херсонщину. Платформа пам'яті Меморіал. Процитовано 28 лютого 2025.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  23. ↑ 27-річний гранатометник Андрій Басик, позивний Каспер, загинув 26 липня 2022 року під час боїв за Херсонщину. Платформа пам'яті Меморіал. Процитовано 28 лютого 2025.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  24. ↑ Молодший сержант Олександр Панас загинув у бою з російськими окупантами. Платформа пам'яті Меморіал. Процитовано 28 лютого 2025.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  25. ↑ Солдат Євген Мазирко загинув у бою з окупантами. Платформа пам'яті Меморіал. Процитовано 28 лютого 2025.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  26. ↑ ВЕРЕТА Леонід Васильович. myrhorod-rada.gov.ua (ua) . Процитовано 20 квітня 2024.
  27. ↑ Лейтенант Владислав Паленичка загинув під час виконання бойового завдання на Херсонщині. Платформа пам'яті Меморіал. Процитовано 28 лютого 2025.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  28. ↑ Солдат Вадим Муляр загинув на Херсонщині. Платформа пам'яті Меморіал. Процитовано 28 лютого 2025.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  29. ↑ Десантник Юрій Бочаров загинув у бою з окупантами. Платформа пам'яті Меморіал. Процитовано 28 лютого 2025.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  30. ↑ Молодший сержант Віталій Лебедюк отримав смертельні поранення на Херсонщині. Платформа пам'яті Меморіал. Процитовано 28 лютого 2025.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  31. ↑ 23-річний солдат Віталій Миронюк, позивний Мирон, отримав важкі поранення 11 вересня 2022 року під час боїв з російськими окупантами біля села Білогірка Херсонської області. Через 9 днів, 20 вересня, в Одеській лікарні серце бійця зупинилося. Платформа пам'яті Меморіал. Процитовано 28 лютого 2025.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  32. ↑ Киричук Володимир Олександрович (05.04.1999-1.10.2022).
  33. ↑ https://krokus.tv/5607-zahischajuchi-nezalezhnst-ukrayini-zaginuv-blocerkvskij-voyin-oleksandr-semenchenko.html. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  34. ↑ Захисник Андрій Зарубаєв загинув під час ворожого артобстрілу. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 5 січня 2025.
  35. ↑ Раїса, Щербан (16 листопада 2023). Журавель Віталій Дмитрович (13.05.1975-30.03.2023) – Революція гідності. Війна. Рівненщина (укр.). Процитовано 27 квітня 2024.
  36. ↑ Микола МОТРУНІЧ. berezne-miskrada.gov.ua (укр.). Процитовано 27 квітня 2024.
  37. ↑ Своїх героїв пам’ятаємо. Бердичівський фаховий коледж промисловості, економіки та права (укр.). Процитовано 20 квітня 2024.
  38. ↑ Андрій Павлюк. Платформа пам'яті Меморіал.
  39. ↑ За останній тиждень стало відомо про загибель 29 військових, життя яких були пов’язані з Полтавщиною. Інтернет-видання «Полтавщина» (укр.). 23 грудня 2024. Процитовано 25 грудня 2024.
  40. ↑ На Донеччині загинув воїн з Переяславщини Вадим РУБАН: він вважався зниклим безвісти. Переяслав.City (укр.). Процитовано 17 травня 2024.
  41. ↑ 5 квітня Львів попрощається з воїнами Станіславом Черновим та Леонідом Балсаном. Львівська міська рада. 4 квітня 2025. Архів оригіналу за 22 квітня 2025.
  42. ↑ Карнаух, Наталія (1 серпня 2024). Романа Білого зі Стрийщини посмертно нагородили орденом "За мужність". Суспільне Львів. Архів оригіналу за 11 вересня 2024. Процитовано 25 січня 2025.
  43. ↑ За останній тиждень стало відомо про загибель 13 захисників з Полтавщини. Інтернет-видання «Полтавщина» (укр.). 22 січня 2024. Процитовано 20 квітня 2024.
  44. ↑ За останній тиждень стало відомо про загибель 24 захисників з Полтавщини. Інтернет-видання «Полтавщина» (укр.). 5 лютого 2024. Процитовано 20 квітня 2024.
  45. ↑ За останній тиждень стало відомо про загибель 19 захисників з Полтавщини. Інтернет-видання «Полтавщина» (укр.). 19 лютого 2024. Процитовано 20 квітня 2024.
  46. ↑ Ковалишена, Юлія (24 лютого 2024). 24 місяці війни: загиблі герої Вінниччини. Суспільне Вінниця. Архів оригіналу за 20 квітня 2024. Процитовано 25 січня 2025.
  47. ↑ Данилишина, Ольга; Юлія, Савчук (19 червня 2024). У Рівному попрощалися з військовим Сергієм Ковалевичем. Суспільне Рівне. Архів оригіналу за 20 червня 2024. Процитовано 25 січня 2025.
  48. ↑ Завтра Львів попрощається з шістьма захисниками України. Львівська міська рада. 20 серпня 2024. Архів оригіналу за 12 листопада 2024.
  49. ↑ Піняжко, Володимир (15 серпня 2024). 15 серпня на Львівщині попрощаються з сімома військовими. Суспільне Львів. Архів оригіналу за 11 листопада 2024. Процитовано 25 січня 2025.
  50. ↑ Карнаух, Наталія (15 жовтня 2024). На Львівщині 15 жовтня попрощаються із чотирма військовослужбовцями. Суспільне Львів. Архів оригіналу за 11 листопада 2024. Процитовано 25 січня 2025.
  51. ↑ Були в оточенні у Соледарі, билися за Бахмут та визволили десятки населених пунктів від окупантів: 46 ОАеМБр – "Легендарні воїни". 5 канал. 5 квітня 2024. Архів оригіналу за 17 січня 2025.
  52. ↑ а б Кізілов, Євген; Кириленко, Ольга (18 лютого 2025). У трьох бригадах на Курахівському напрямку змінили комбригів. Українська правда. Архів оригіналу за 21 березня 2025. Процитовано 5 квітня 2025.
  53. ↑ Шостак, Кирило (23 січня 2025). Захоплення Курахового: комбриг Золотарьов може постати перед судом за втрату міста. ТСН. Архів оригіналу за 10 лютого 2025. Процитовано 5 квітня 2025.
  54. ↑ Головна. 46-та Окрема Аеромобільна Бригада (укр.). Процитовано 13 липня 2024.
  55. ↑ Бетон - 46 (бойова пісня 46 бригади ДШВ ЗСУ). YouTube. Beton Banda. 20 листопада 2023. Процитовано 25 січня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  56. ↑ Бетон презентував бойову пісню 46-ї бригади - відео. Еспресо TV. 21 листопада 2023. Архів оригіналу за 13 липня 2024. Процитовано 25 січня 2025.
  57. ↑ Перший епізод документального міні-серіалу «46. ШЛЯХ ЧЕСТІ». Макарівська операція. #завжди_перші. YouTube. 46 окрема аеромобільна бригада. 5 квітня 2024. Процитовано 25 січня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  58. ↑ «ГЕРОЇ. 46» Іван "БАНКІР" Банк. YouTube. 46 окрема аеромобільна бригада. 6 грудня 2024. Процитовано 25 січня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

Посилання

[ред. | ред. код]
46 окрема аеромобільна бригада ДШВ ЗС України
у соціальних мережах
46 окрема аеромобільна бригада ДШВ ЗС України на сайті Facebook
46 окрема аеромобільна бригада ДШВ ЗС України на сайті Telegram
46 окрема аеромобільна бригада ДШВ ЗС України на сайті YouTube
46 окрема аеромобільна бригада ДШВ ЗС України на сайті Instagram

Довідки

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=46-та_окрема_аеромобільна_бригада_(Україна)&oldid=45171981