Перейти до вмісту

150 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Емблема Олімпійських ігор)»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ігри XXII Олімпіади в Москві
(Емблема Олімпійських ігор)
СРСР СРСР
Номінал150 карбованців
Маса15.55 г
Діаметр28 мм мм
Товщина1,5 мм
Гуртрубчастий
Металплатина
Роки карбування1977
Аверс
Аверс
Описгерб СРСР
Реверс
Реверс
Описемблема Олімпіади-80, лавровий вінок
ГраверС. М. Іванов, П. К. Потапов

Ігри XXII Олімпіади в Москві (Емблема Олімпійських ігор) (рос. Игры XXII Олимпиады в Москве (Эмблема Олимпийских игр)) — платинова ювілейна монета СРСР вартістю 150 карбованців, випущена 1 січня 1977 року. Монета присвячена XXII Літнім Олімпійським іграм у Москві, які відбулися з 19 липня по 3 серпня 1980 року — це були перші в історії Олімпійські ігри на території Східної Європи, а також перші Олімпійські ігри, проведені в соціалістичній країні. Частина змагань Олімпіади-1980 проводилася в інших містах Радянського Союзу, а саме: вітрильні регати стартували в Талліні; попередні ігри і чвертьфінали футбольного турніру відбулися в Києві, Ленінграді та Мінську; змагання з кульової стрільби пройшли на стрільбищі «Динамо» в підмосковних Митищах. Ігри відомі тим, що понад 50 країн бойкотували Олімпіаду в зв'язку з введенням в 1979 році радянських військ в Афганістан. Деякі спортсмени з країн, що бойкотували Ігри, все ж приїхали в Москву і виступали під олімпійським прапором. Цей бойкот став однією з основних причин відповідного бойкоту Радянським Союзом та низкою його союзників наступних літніх Олімпійських ігор в Лос-Анджелесі в 1984 році.


Тематика

[ред. | ред. код]

На монеті зображено емблему XXII Олімпіади у Москві. Конкурс зі створення емблеми майбутньої Олімпіади в Москві було оголошено ще в 1975 році. Понад 8 тисяч авторів взяли в ньому участь, оргкомітет отримав понад 26 тисяч ескізів. Розробити макет емблеми намагалися люди різних професій, фахівці змагалися між собою в тому, як би представити символ Олімпіади «більш художньо». Багато робіт надходило з-за кордону: Індія, Канада, Польща, НДР, Малі, Куба, Угорщина та Чехословаччина.

У підсумку перемогу в конкурсі здобув студент Строганівського училища В. Арсентьєв, що запропонував дуже просте, але цікаве рішення. Його емблема символізувала шість бігових доріжок, що утворюють символічну московську висотку, увінчану п'ятикутною зіркою. Цей ескіз був чудовим ще й тому, що якнайкраще відповідав архітектурному вигляду Москви того періоду.

Історія

[ред. | ред. код]

У 1977–1980 роках на честь Олімпіади-80, що проходила в Москві, були викарбувані перші монети з дорогоцінних металів. В обіг була випущена серія з 39 пам'ятних монет зі срібла, золота і платини, які користувалися на міжнародному нумізматичному ринку заслуженою популярністю. Випуск цих монет привернув увагу широкого кола нумізматів у всьому світі. Монети зі срібла (28 монет) номіналом 5 і 10 карбованців були об'єднані в шість серій: «Географічна серія», «Швидше», «Вище», «Сильніше», «Спорт і грація», «Народні види спорту». На монетах із золота номіналом 100 карбованців (6 монет) зображені різні спортивні споруди, види спорту і пам'ятки міст СРСР у яких відбулися ігри. Олімпійська серія мала великі для монет з дорогоцінних металів тиражі (від 30 тисяч штук платинових монет до 450 тисяч срібних).

Монети карбувалися на Ленінградському монетному дворі (ЛМД).

Опис та характеристики монети

[ред. | ред. код]
Номінал
крб.
Метал Проба Маса
(гр)
Діаметр
(мм)
Товщина
(мм)
Гурт Тираж
штук
150
платина
999
15.55
28
1.5
рубчастий
(240 рифлень)
34.070 (анц)
24.160 (пруф)

Зверху герб СРСР з 15 витками стрічки, ліворуч від нього літери «СС», праворуч «СР», нижче подвійна риса, під нею позначення номіналу монети цифра «150» і нижче слово «РУБЛЕЙ».

Зліва і зверху уздовж канта слова «ИГРЫ XXII ОЛИМПИАДЫ», праворуч розділені крапкою слово «МОСКВА» і рік проведення XXII Олімпіади «1980», в середині емблема XXII Олімпійських ігор, обрамлена лавровим вінком, ліворуч монограма монетного двору «ЛМД», знизу у канта рік випуску монети «1977».

Рубчастий (240 рифлень).

Автори

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]