12-та бригада оперативного призначення НГ (Україна)
 | Частина інформації в цій статті застаріла. |
| 12-та бригада оперативного призначення (2019-2023) 18-й полк оперативного призначення 17-й окремий батальйон (1995—2014) | |
|---|---|
 Нарукавний знак бригади | |
| Засновано | 2 січня 1992 |
| Країна |  Україна |
| Належність |  Національна гвардія |
| У складі | Східне ОТО |
| Базування |  Донецька областьм. Маріуполь |
| Оборонець | Дмитро Вишневецький |
| Військові конфлікти | Російська збройна агресія проти України |
| Нагороди |  |
| Розпущено | лютий 2023 року [1] |
| Командування | |
| Поточний командувач | полковник Шлега Денис Олексійович |
Медіафайли на Вікісховищі | |
12-та бригада оперативного призначення (12 БрОП — в/ч 3057) військове формування Національної Гвардії України. Входило до складу Східного оперативно-територіального об'єднання. Місце дислокації — м. Маріуполь Донецької області[2](розпущено у лютому 2023 року).
18 січня 1990 року в Маріуполі був сформований 129-й спеціальний моторизований батальйон міліції Внутрішніх військ МВС СРСР (в/ч 5509)[3].
2 січня 1992 року на базі 129-го спеціального моторизованого батальйону міліції сформовано 10-й окремий батальйон НГУ (в/ч 1041), що входив до складу 4-ї Північної дивізії. В 1995 році батальйон передано до складу Внутрішніх військ МВС України та перейменовано на 17-й окремий спеціальний моторизований батальйон (в/ч 3057).
У лютому — березні 2014 року Росія вторглася до Криму і невдовзі анексувала його. Одночасно з цим у низці міст почалися проросійські виступи.
У квітні 2014 року обстановка в місті Маріуполі істотно ускладнилася. Прихильниками самопроголошеної ДНР проводилися систематичні несанкціоновані мітинги зі спробами захоплення органів державної влади, в тому числі було захоплено будівлю Маріупольської мерії. У період з 10 по 14 квітня 2014 прихильники ДНР на чолі з так званим «народним мером» Кузьменко та представниками силового блоку служби їхньої безпеки неодноразово прибували на КПП військової частини 3057 з метою схилити командування до підпорядкування керівництву ДНР і передачі озброєння в їх користування. Але отримавши відмову невідомі заблокували КПП частини колесами, мішками з піском та іншими предметами. До наступного ранку залишки барикади були прибрані за сприянням міліції.
16 квітня 2014 року військовослужбовці 17-го окремого батальйону під командуванням Сергія Совінського[4] відбили спробу захопити територію військової частини.[5] О 20:00 біля воріт частини група невідомих жінок організувала несанкціонований мітинг. Таким чином вони відволікали увагу військовослужбовців. Захоплення військової частини розпочався о 20:30. Мітингувальники почали кидати коктейлі Молотова, зривати ворота. Російські колабораціоністи вимагали видати їм зброю. Розуміючи, що успіху це не приносить, стали по рації вимагати підкріплення. Вже за двадцять хвилин під'їхали мікроавтобуси. З них висадилися озброєні люди у формі і балаклавах. Всього близько 200 осіб, які розпочали стрільбу з вогнепальної зброї в бік частини. Обстріл вівся по всьому периметру з поруч розташованих будинків.[6] Військовослужбовці 17-го батальйону відкрили вогонь спершу у повітря, а потім і на ураження.[5] Особовий склад частини тримав оборону до півночі. В 24:00 прибули на допомогу всі підрозділи Маріупольської міліції і почалася зачистка прилеглої до частини території.[6] Щонайменше 19 нападників дістали поранення, 3 з них — смертельні.[5]
В грудні 2014 року частина 3057 була переформована на 18-й полк оперативного призначення Національної гвардії України, протягом наступних чотирьох місяців його ряди поповнили військовослужбовці з батальйонів спецпризначення «Азов» та «Донбас».
Таким чином в 2015 році до складу полку входили:
- 1-й патрульний батальйон[7].
- 2-й батальйон спеціального призначення «Донбас»[8].
- Окремий загін спеціального призначення «Азов»[9].
- спеціальна патрульна рота[10].
- стрілецька рота (резервна)[11].
29 листопада 2015 року від поранення у реанімації міської лікарні Маріуполя помер солдат Матьола Мирослав Іванович[12].
9 вересня 2016 року батальйон «Донбас» передано до складу 15-го полку, який дислокувався у м.Слов'янськ.[13]
24 березня 2018 року 18-му полку оперативного призначення було присвоєно почесне найменування «імені Дмитра Вишневецького».
У жовтні 2019 року на базі 18-го полку ОП було розгорнуто 12-ту окрему бригаду оперативного призначення[14].
Після початку російського вторгнення 24 лютого, 12 БрОП зайняла оборону у місті Маріуполь. Разом з іншими підрозділами бригада обороняла місто до травня 2022, до остаточної блокади українських військ на заводі «Азовсталь». 3 травня командири бригади повідомили про катастрофічну ситуації на заводі і закликали військово-політичне керівництво України і міжнародну спільноту евакуювати всіх війсьоких з території «Азовсталі»[15]. 20 травня захисники Маріуполя були змушені покинути територію комбінату «Азовсталь».
В лютому 2023 року 12-та бригада оперативного призначення реорганізувалася і разом із окремим загоном спеціального призначення НГУ «Азов» утворила 12-ту бригаду спеціального призначення «Азов».
17 серпня 2023 року 12-та бригада спеціального призначення «Азов» відновилася і розпочала виконання бойових завдань на півдні, а також у районі Серебрянського лісництва.
Полк «Азов»[9]- 1-й патрульний батальон[16].
- спеціальна патрульна рота[17].
- стрілецька рота (резервна)[18].
24 березня 2018 року указом Президента України № 83/2018 з метою увічнення пам'яті видатної постаті української історії — козацького ватажка, гетьмана Дмитра Вишневецького та з урахуванням бойових заслуг, мужності, зразкового виконання покладених завдань, високий професіоналізм особового складу 18 полку оперативного призначення було присвоєно почесне найменування «імені Дмитра Вишневецького»[19].
27 жовтня 2022 року 12 бригада оперативного призначення імені Дмитра Вишневецького Національної гвардії України указом Президента України Володимира Зеленського відзначена почесною відзнакою «За мужність та відвагу».[20]
- полковник Совінський Сергій Євгенович (2014)[21]
- полковник Крячко Олександр Іванович (2014—2021) [22]
- полковник Шлега Денис Олексійович (2021—2022)[23].
Під час війни на сході України в 2014 та 2015 роках загинули 19 та було поранено 125 солдатів військової частини. Державними нагородами за проявлений героїзм були нагороджені 183 людини[24].
- 7 квітня 2022; солдат Бабич Микола Вячеславович
- ↑ Бригада “Азов” набирає добровольців для наступу
- ↑ В/ч 3057 (17-й отдельный батальон) Национальной гвардии Украины (Мариуполь). Архів оригіналу за 12 травня 2016. Процитовано 8 червня 2016.
- ↑ День рождения ВЧ 3057. Архів оригіналу за 9 листопада 2016. Процитовано 8 червня 2016.
- ↑ Первая победа на востоке Украины. Опыт героической обороны мариупольской в/ч 3057. Архів оригіналу за 31 травня 2016. Процитовано 8 червня 2016.
- ↑ а б в Що сталося у Маріуполі. Мілітарний (укр.). 1 травня 2020. Процитовано 17 травня 2023.
- ↑ а б Складний день з історії Маріупольського полку. Архів оригіналу за 9 серпня 2016. Процитовано 8 червня 2016.
- ↑ Маріупольські гвардійці пильнують порядок у місті. Архів оригіналу за 10 серпня 2016. Процитовано 9 червня 2016.
- ↑ Друга річниця заснування батальйону спецпризначення «Донбас» Батальйону «Донбас» виповнилось два роки. Архів оригіналу за 10 серпня 2016. Процитовано 9 червня 2016.
- ↑ а б До уваги представників ЗМІ: Підрозділ Нацгвардії «АЗОВ» участі у марші та мітингу під ВР не брав. Архів оригіналу за 23 травня 2016. Процитовано 9 червня 2016.
- ↑ Біла книга-2015: Національна гвардія України. https://issuu.com. Національна гвардія України. Архів оригіналу за 23 листопада 2016. Процитовано 10 липня 2017.
- ↑ Біла книга-2016: Національна гвардія України. https://issuu.com. Національна гвардія України. 26 червня 2017. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 10 липня 2017.
- ↑ Книга пам'яті. Архів оригіналу за 20 березня 2018. Процитовано 19 березня 2018.
- ↑ Добровольці, які стали гвардійцями | НГУ. ngu.gov.ua. Архів оригіналу за 20 вересня 2019. Процитовано 13 вересня 2019.
- ↑ Військова частина 3057 Національна Гвардія України
- ↑ Гвардійці 12 бригади оперативного призначення 68 днів боронять Маріуполь. www.facebook.com (укр.). Національна гвардія України. Процитовано 6 грудня 2022.
- ↑ Маріупольські гвардійці пильнують порядок у місті. Архів оригіналу за 10 серпня 2016. Процитовано 12 квітня 2022.
- ↑ Біла книга-2015: Національна гвардія України. https://issuu.com. Національна гвардія України. Архів оригіналу за 23 листопада 2016. Процитовано 10 липня 2017.
- ↑ Біла книга-2016: Національна гвардія України. https://issuu.com. Національна гвардія України. 26 червня 2017. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 10 липня 2017.
- ↑ Указ Президента України «Про присвоєння імені Дмитра Вишневецького 18-му полку оперативного призначення Національної гвардії України» від 24.03.2018 № 83/2018. Архів оригіналу за 27 березня 2018. Процитовано 26 березня 2018.
- ↑ Указ Президента України від 27 жовтня 2022 року № 739/2022 «Про відзначення почесною відзнакою «За мужність та відвагу»»
- ↑ Історія відбиття штурму військової частини в Маріуполі: перша перемога Нацгвардії. Рубрика. 16 квітня 2019.
- ↑ У Маріуполі командир попрощався з Бойовим прапором.
- ↑ У Маріупольській бригаді Нацгвардії представили нового командира. 12.05.2021, 11:19. Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 12 травня 2021.
- ↑ Преданность Родине и верность присяге. Архів оригіналу за 6 травня 2016. Процитовано 8 червня 2016.
- У Нацгвардії тривають навчання підрозділів протиповітряної оборони [Архівовано 29 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- Військова частина 3057 зустріла маріупольських учнів [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.]
