Перейти до вмісту

2020 CD3

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
2020 CD3
Зображення 2020 CD3, отримане обсерваторією Джеміні 24 лютого 2020 року
Відкриття [1][5]
Відкривач

Огляд Маунт-Леммон

  • Теодор Пруйне
  • Качпер Вежхос[1]
Місце відкриттяОбсерваторія Маунт-Леммон (Каталінський огляд)
Дата відкриття15 лютого 2020 р.
Позначення
Позначення2020 CD3
Тимчасові позначенняC26FED2 [2][3]
Категорія малої планетиаполлонці [4] · Амури [5] · НЗО · тимчасовий супутник [1]
Орбітальні характеристики [4]
Епоха 31 травня 2020 р. (JD 2459000.5)
Велика піввісь1,0227 а. о.
Перигей1,0051 а. о.
Апогей1,0403 а. о.
Ексцентриситет0,01722
Орбітальний період1,03 року (377,8 доби)
Середня орбітальна швидкість0,9529925°/добу
Середня аномалія117,032°
Нахил орбіти0,6403°
Довгота висхідного вузла83,002°
Довгота перицентру46,943°
Є супутникомЗемля
Фізичні характеристики
Середній радіус1.0–1.8 м (оцін.)[6]
Видима зоряна величина23,0[1][7]
Стандартна зоряна величина31.72±0.30[4]
31.8[5]
Атмосфера[8]
CMNS: 2020 CD3 у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

2020 CD3 — маленький навколоземний астероїд і тимчасовий супутник Землі. Астероїд був відкритий 15 лютого 2020 року астрономами Теодором Пруйне (Theodore A. Pruyne) і Качпером Вежхосом (Kacper W. Wierzchoś) в обсерваторії Маунт-Леммон, США.

При відкритті астероїд отримав тимчасову назву C26FED2. Після підтвердження об'єкта, йому було присвоєно попереднє позначення 2020 CD3[9].

Астероїд на момент відкриття рухався по геоцентричній орбіті і був тимчасовим супутником Землі[10][11].

Фізичні характеристики

[ред. | ред. код]

Астероїд має низьку яскравість. Стандартна зоряна величина близько 32. Передбачається, що об'єкт має низьке альбедо (0,1—0,6) і належить до астероїдів спектрального класу С.

Розмір астероїда оцінюється в 1—6 метрів[12].

Орбіта

[ред. | ред. код]

Згідно з розрахунками астероїд 2020 CD3 раніше належав до групи Аполлона, але був захоплений Землею 2017 року. Найменша відстань, на яку об'єкт підходив до Землі — 0,01664 а. о. (2 489 300 км). До середини 2020 року 2020 CD3 мав рухатися по геоцентричній орбіті, а потім залишити сферу дії Землі і перейти на геліоцентричну орбіту.

Надалі об'єкт буде зближуватися із Землею і може бути захоплений повторно[13].

Зближення астероїда 2020 CD3 з Землею після 2020 року
Рік Мінімальна відстань
2044 0,0221881
2060 0,0129178
2077 0,0157489
2095 0,0135979

У траєкторії руху не помічено ознак збурень через сонячне випромінювання і не виявлено жодного зв'язку з відомими штучними об'єктами[9].

Перший подібний захоплений об'єкт 2006 RH120 було виявлено 2006 року. У 2007 році астероїд пішов на геліоцентричну орбіту. Ще кілька потенційних таких об'єктів виявилися штучними[10].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г MPEC 2020-D104 : 2020 CD3: Temporarily Captured Object. Minor Planet Electronic Circular. Minor Planet Center. 25 лютого 2020. Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 25 лютого 2020.
  2. ↑ 2020 CD3. NEO Exchange. Обсерваторія Лас-Кумбрес[en]. 15 лютого 2020. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 25 лютого 2020.
  3. ↑ "Pseudo-MPEC" for C26FED2. Project Pluto. 24 лютого 2020. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 25 лютого 2020. [Архівовано 25 лютого 2020 у Wayback Machine.]
  4. ↑ а б в JPL Small-Body Database Browser: 2020 CD3 (2020-02-27 last obs.). Jet Propulsion Laboratory. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 25 лютого 2020.
  5. ↑ а б в 2020 CD3. Minor Planet Center. International Astronomical Union. Процитовано 25 лютого 2020.
  6. ↑ Crane, Leah (27 лютого 2020). Gemini Telescope Images "Minimoon" Orbiting Earth — in Color!. National Optical-Infrared Astronomy Research Laboratory (Пресреліз). National Science Foundation. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 27 лютого 2020.
  7. ↑ 2020CD3. Near Earth Objects – Dynamic Site. Department of Mathematics, University of Pisa, Italy. Архів оригіналу за 20 березня 2020. Процитовано 25 лютого 2020.
  8. ↑ …
  9. ↑ а б MPEC 2020-D104 : 2020 CD3: Temporarily Captured Object. minorplanetcenter.net. Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 26 лютого 2020.
  10. ↑ а б Александр Войтюк. Открыт новый временный спутник Земли. nplus1.ru. Архів оригіналу за 26 лютого 2020. Процитовано 26 лютого 2020.
  11. ↑ Новости Mail.ru (26 лютого 2020). Ученые нашли новый спутник Земли (рос.). Новости Mail.ru. Архів оригіналу за 26 лютого 2020. Процитовано 26 лютого 2020.
  12. ↑ 2020 CD3 details | LCO NEOx. neoexchange.lco.global. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 26 лютого 2020.
  13. ↑ NEODyS. newton.spacedys.com. Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 26 лютого 2020.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=2020_CD3&oldid=43971422