21-й окремий гвардійський розвідувальний артилерійський дивізіон (СРСР)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
21-й окремий гвардійський розвідувальний артилерійський дивізіон
На службі7 березня 1943 — 20 червня 1944
Належність ЗС СРСР
Вид Сухопутні війська
ТипДивізіон
Війни/битвиНімецько-радянська війна, Бєлгородсько-Харківська операція, Березнегувато-Снігурівська операція, Одеська наступальна операція

21-й окремий гвардійський розвідувальний артилерійський дивізіон Резерву Головного Командування — військове формування Збройних Сил СРСР, що брало участь у Німецько-радянській війні.

Історія

[ред. | ред. код]

Перетворено з 619-го окремого розвідувального артилерійського дивізіону (1-го формування) 7 березня 1943 року у складі 3-ї гвардійської артилерійської дивізії прориву Південно-Західного фронту.

У діючій армії з 7.03.1943 по 20.06.1944 [1].

У ході Німецько-радянської війни вів артилерійську розвідку на користь артилерійських частин 3-ї гвардійської артилерійської дивізії прориву, з'єднань та об'єднань Південно-Західного та 3-го Українського фронтів. 20 червня 1944 року відповідно до наказу НКО СРСР від 16 травня 1944 року № 0019, директиви заступника начальника Генерального штабу РСЧА від 22 травня 1944 р. №ОРГ-2/476 21-го огв радн звернений на формування 159-ї гарматно артилерійської бригади 6-ї армії [1].

Склад

[ред. | ред. код]
  • Штаб
  • Господарська частина
  • 1-а батарея звукової розвідки (1-а БЗР)
  • 2-а батарея звукової розвідки (2-а БЗР)
  • батарея топогеодезичної розвідки (БТР)
  • взвод оптичної розвідки (ГЛЯД)
  • фотограмметричний взвод (ФГВ)
  • господарський взвод

Підпорядкування

[ред. | ред. код]
Дата Фронт Армія Корпус Дивізія Бригада Примітки
7 березня 1943-12 червня 1943 Південно-Західний фронт - - 3-тя гвардійська артилерійська дивізія прориву - -
15 червня 1943- 20 жовтня 1943 Південно-Західний фронт 57-а армія - - - -
20 жовтня 1943- 20 червня 1944 3-й Український фронт 57-а армія - - - -

Командування дивізіону

[ред. | ред. код]

Командир дивізіону

  • гв. майор Іванов Олександр Пилипович
  • гв. капітан, гв. майор Іванов Степан Павлович

Начальник штабу дивізіону

  • гв. ст. лейтенант, гв. капітан Іванов Степан Павлович
  • гв. капітан Мельник Полікарп Олександрович

Заступник командира дивізіону

  • гв. капітан Мельник Полікарп Олександрович

Заступник командира дивізіону з політичної частини

  • гв. майор Скрипниченко Іван Юхимович

Помічник начальника штабу дивізіону

  • гв. ст. лейтенант Герасименко Сергій Петрович
  • гв. ст. лейтенант Петров Ігор Андрійович

Помічник командира дивізіону із постачання

  • гв. ст. лейтенант Красинцев Олександр Костянтинович

Командири підрозділів дивізіону

[ред. | ред. код]

Командир 1-ї БЗР

  • гв. ст. лейтенант, гв. капітан Буравцов Олександр Васильович

Командир 2-ї БЗР

  • гв. ст. лейтенант Нахімовський Наум Семенович

Командир БТР

  • гв. ст. лейтенант, гв. капітан Канаєв Рамазан Алігадджійович

Командир ПОГЛЯД

  • гв. ст. лейтенант Котко Іван Михайлович

Командир ФГВ

  • гв. ст. лейтенант Гоглідзе Василь Володимирович

Нагороди та почесні найменування

[ред. | ред. код]
Нагороди та найменування дата за що отримано
Радянська гвардія
Почесне звання «Гвардійський»
7 березня 1943 р. присвоєно наказом Народного комісара оборони СРСР № 118 від 7 березня 1943 року. За виявлені відвагу, мужність та героїзм з оволодіння містом Харків та оборону міста Мерефа.

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]