24 кадри (фільм)
24 кадри | |
---|---|
24 Frames | |
Жанр | драма |
Режисер | Аббас Кіаростамі |
Сценарист | Аббас Кіаростамі |
Кінокомпанія | CG Cinéma |
Тривалість | 120 хв. |
Мова | перська |
Країна | Іран |
Рік | 2016 |
Дата виходу | 23 травня 2017 (Канни) |
IMDb | ID 6777170 |
Рейтинг | IMDb: |
«24 кадри» (англ. 24 Frames) — Іранський експериментальний фільм-драма 2016 року, остання прижиттєва робота Аббаса Кіаростамі, завершена його сином Ахмадом[1]. Прем'єра стрічки відбулася 23 травня 2017 року на 70-му Каннському міжнародному кінофестивалю (2017), де вона брала участь в позаконкурсній програмі на спеціальних показах до 70-річного ювілею кінофестивалю[2][3] .
Фільм складається з коротких історій, кожна з яких присвячена одній фотографії, які режисер робив протягом 40 років. 23 фотографії і картина нідерландського художника Пітера Брейгеля старшого сплітаються воєдино і перетворюються у плавну розповідь. У фільмі відсутні діалоги, показані лише пейзажі і тварини.
«Мені завжди було цікаво, наскільки точно і реалістично автор прагне зобразити сцену. Художники відображають лише один єдиний кадр з життя і не беруть до уваги те, що було до або після. В «24 кадрах» я вирішив використовувати фотографії, які робив протягом багатьох років. Для кожної з них я придумав невелику історію довжиною в 4,5 хвилини про те, що могло відбуватися до і після того, як я зробив фото» | ||
— Аббас Кіаростамі, [1] |
Аббас Кіаростамі працював над проектом три роки, самостійно займаючись його фінансуванням. У липні 2016 року кінорежисер помер у віці 76 років, не встигнувши закінчити стрічку. Зйомки завершив його старший син Ахмад, який працював над завершенням стрічки свого батька протягом п'яти місяців[1]. «Нам потрібно було дещо змінити, але кожного разу, коли ми вносили правки, я думав про те, як би це зробив мій батько» — зазначив Ахмад Кіаростамі[1].
- ↑ а б в г Kiarostami’s Last Film Gets Rave Reviews at Cannes. 25.05.2015. Процитовано 8.06.2017.
- ↑ The 2017 Official Selection. Cannes. 13 квітня 2017. Архів оригіналу за 17 квітня 2017. Процитовано 14 квітня 2017.
- ↑ Fabien Lemercier. The hunt for the Palme d’Or is on. Cineuropa. 13.04.2017. Архів оригіналу за 30 вересня 2017. Процитовано 14.04.2017.