25 карбованців «1000-річчя хрещення Русі (Пам'ятник князю Володимиру)»
| 1000-річчя хрещення Русі (Пам'ятник князу Володимиру)  СРСР | |
|---|---|
| Номінал | 25 карбованців |
| Маса | 31.1 г |
| Діаметр | 37 мм |
| Товщина | 2,7 мм |
| Гурт | рубчастий |
| Метал | паладій |
| Роки карбування | 1988 |
| Аверс | |
 | |
| Опис | герб СРСР |
| Реверс | |
 | |
| Опис | зображення пам'ятника князу Володимиру |
| Гравер | С. М. Іванов |
1000-річчя хрещення Русі (Пам'ятник князу Володимиру) (рос. 1000-летие крещения Руси (памятник князю Владимиру)) — паладієва ювілейна монета СРСР вартістю 25 карбованців, випущена 13 вересня 1988 року.
Хрещення Русі — процес прийняття і поширення християнства у Русі. Ключова подія — масове хрещення у 988 році мешканців Києва, а згодом інших міст держави князем Володимиром I Святославовичем, у результаті чого християнство стало провідною релігією на Русі.
Пам'ятник великому київському князю Володимиру Святославичу (Красне Сонечко) відкритий у 1853 році в Києві на нижній терасі Володимирської гірки. Спочатку проєкт пам'ятника у 1835 році розробив В. І. Демут-Малиновський (1779—1846). Після його смерті керівництво роботами доручили К. А. Тону (1794—1881), а до роботи над пам'ятником був притягнутий П. К. Клодт (1805—1867).
13 вересня 1988 в обіг була випущена серія з 6 монет, яка присвячувалася історичним сюжетам, пов'язаних з історією Давньоруської держави і 1000-річчям введення християнства на Русі («1000-річчя давньоруського монетного карбування, літератури, зодчества, хрещення Русі»). Тиражі монет серії склали від 7 до 40 тисяч штук. У цю серію увійшли срібні монети номіналом в 3 карбованці «Софійський собор у Києві», срібна монета в 3 карбованці «Срібник Володимира», золота монета в 50 карбованців «Софійський собор у Новгороді», золота монета в 100 карбованців «Златник Володимира», платинова монета в 150 карбованців «Слово о полку Ігоревім», паладієва монета в 25 карбованців «Пам'ятник князю Володимиру Святославичу». Особливістю цієї серії монет став метал — паладій 999 проби, вперше використаний для карбування монет. Інтерес до паладію пояснюється його приналежністю до платинової групи, відносною стабільністю цін на міжнародному ринку і проявом уваги до нього з боку нумізматів та інвесторів. Практика використання паладію для карбування монет набула поширення в світі лише наприкінці 80-х років. Зазначена серія монет викликала справжній фурор на міжнародному нумізматичному ринку. У 1988 році в Базелі на Міжнародній нумізматичній виставці серія монет з дорогоцінних металів, присвячена 1000-річчю давньоруського карбування, літератури, архітектури та хрещення Русі, була визнана найкращою монетною програмою року і отримала перший приз за якість виготовлення.
Монети карбувалися на Ленінградському монетному дворі (ЛМД).
| Номінал крб. |
Метал | Проба | Маса (гр) |
Діаметр (мм) |
Товщина (мм) |
Гурт | Тираж штук |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
(300 рифлень) |
Зверху герб СРСР з 15 витками стрічки, під ним літери «СССР», нижче ліворуч і праворуч риса, під рискою зліва хімічне позначення «Pd» і проба «999» металу з якого зроблена монета, під ними чиста вага дорогоцінного металу «31,1», під рискою праворуч монограма монетного двору «ЛМД», нижче позначення номіналу монети цифра «25» і нижче слово «РУБЛЕЙ», знизу у канта рік випуску монети «1988».
Ліворуч, зверху і праворуч уздовж канта монети слова «1000-ЛЕТИЕ КРЕЩЕНИЯ РУСИ», в середині пам'ятник князю Володимиру, в правій руці князя хрест, знизу біля краю монети слова «ПАМЯТНИК КНЯЗЮ ВЛАДИМИРУ СВЯТОСЛАВИЧУ».
Рубчастий (300 рифлень).
- Пам'ятні та ювілейні монети СРСР
- Радянський карбованець
- Ювілейна монета
- Хрещення Русі
- Хрещення Русі (срібна монета)
- Хрещення Київської Русі (срібна монета)
- 1025-річчя хрещення Київської Русі (срібна монета)
- Опис монети на сайті fcoins.ru [Архівовано 4 липня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)