3М8
| 3М8 | |
.jpg) | |
 3М8 у Вікісховищі |
КС-40 (індекс ГРАУ — 3М8, за класифікацією НАТО — SA-4A) — радянська зенітна керована ракета зенітного ракетного комплексу 2К11 «Круг».
Розробка ракети для ЗРК 2К11 «Круг» було розпочато у Свердловському ОКБ-8 під керівництвом Л. В. Люльєва[1]. Розробкою бортової апаратури 1СБ7 займалося конструкторське бюро НДІ-20 під керівництвом М. Я. Хітрова. У 1960 році було проведено кидкові запуски. До перших тестових випробувань ЗРК 2К11 ракета готова була, тому запускалися ракети В-750 зі складу ЗРК С-75[2]. До 1962 основні проблеми, що перешкоджають використанню ракети були усунені, далі ЗУР 3М8 проходила випробування у складі зенітно-ракетного комплексу[3].
Зенітна керована ракета 3М8 призначена для використання у складі ЗРК 2К11. Ракета 3М8 має дві ступені. Двоступінчаста конструкція обумовлена неможливістю роботи маршового двигуна за низьких швидкостей. У другому ступені розташований маршовий прямоточний повітряно-реактивний двигун 3Ц4. У центральній частині ступеня розташована осколково-фугасна бойова частина 3Н11, масою 150 кг, з радіопідривником 3Е26 та балоном повітряного акумулятора тиску. Як окислювач використовується повітря, в баках розміщений гас загальною масою 270 кг, і ізопропілнітрат масою 27 кг. Повна вага другого ступеня становить близько 1400 кг. На першому ступені знаходяться стартові твердопаливні ракетні двигуни 3Ц5 із зарядами 4Л11, що складаються з балістичного твердого палива РСІ-12К, для розгону до Маха 1,5…2. Маса кожного заряду становить 173 кг[1].
Управління виконується поворотними крилами, розміщеними за Х-подібною схемою. Крила повертаються в діапазоні 28° за допомогою гідропневматичного приводу. За ±подібною схемою розміщені стабілізатори. Компонування другого ступеня з поворотним крилом забезпечує створення достатньої тяги для зльоту ракети при кутах підвищення пускової установки від 10° до 60°. Ракета дозволяє вражати цілі на відстані від 11 до 45 км при висоті від 3 до 23,5 км. У модифікованих версіях зона поразки була розширена за максимальною дальністю до 50 км, а за висотою враження — до 24,5 км, крім того, з'явилася можливість вести стрільбу за цілями навздогін на дальності до 20 км. Мінімальні межі запуску ЗКР також були зменшені за дальністю до 6-7 км, а за висотою — 150 метрів[1][4].
На базі ЗКР 3М8 розроблялася універсальна ракета для боротьби не лише з літаками, а й з балістичними ракетами. У конструкцію ракети були додані елементи ГСН від ЗКР 3М9, а також встановлена нова бойова частина з спрямованою дією. ЗКР була здатна вражати балістичні ракети на відстані до 150 км. Однак у зв'язку з початком розробок комплексу С-300В роботи в цьому напрямку були згорнуті. Найменування «Круг-М» згодом отримала модернізована версія протилітакового ЗРК 2К11М[4].
Корабельна версія ракети 3М8 для ЗРК М-31 морського базування. Характеристики відповідали базовому варіанту[4].
У 1994 році була продемонстрована радіокерована ракета-мішень 9М316М «Віраж».[5]
- ↑ а б в Василин Н. Я., Гуринович А. Л., Зенитные ракетные комплексы, стр. 212—214
- ↑ Давыдов М. В., Годы и люди, стр. 195
- ↑ Давыдов М. В., Годы и люди, стр. 196
- ↑ а б в Василин Н. Я., Гуринович А. Л., Зенитные ракетные комплексы, стр. 222—224
- ↑ Independent Belorussian Site - Russian Anti-Aircraft Missiles & Systems. Архів оригіналу за 27 березня 2013. Процитовано 30 березня 2013.
- Давыдов М. В. Часть 2. Зенитные ракетные системы // Годы и люди. — (из истории ОАО "НИЭМИ", электронная версия издания с исправлениями и дополнениями, внесенными в период 2002-2010 гг.). — Москва : Радио и связь, 2009. — ISBN 5-256-01601-6.
- Василин Н.Я., Гуринович А.Л. Самоходные зенитные ракетные комплексы // Зенитные ракетные комплексы. — Справочное издание. — Минск : Белорусский дом печати, 2001. — 461 с. — 11000 прим.
- Зенитная управляемая ракета 3М8 (рос.). Вестник ПВО. 14 серпня 2000. Процитовано 12 січня 2012.