336-та окрема гвардійська бригада морської піхоти (СРСР)
| 336-та окрема гвардійська бригада морської піхоти (1979—1992) 336-й окремий гвардійський полк морської піхоти 336-й окремий гвардійський мотострілецький полк 336-й гвардійський стрілецький полк 347-й стрілецький піхотний полк (1942—1943) | |
|---|---|
| рос. 336-я отдельная гвардейская Белостокская орденов Суворова и Александра Невского бригада морской пехоты | |
| На службі | 1942 — 1992 |
| Країна |  Радянський Союз |
| Вид | .svg){kind=small} ВМФ СРСР |
| Тип | морська піхота |
| Гарнізон/Штаб |  Російська РФСР, м.Балтійськ |
| Нагороди |    |
336-та окрема бригада морської піхоти (336 гв. ОБрМП, в/ч 06017) — з'єднання військ морської піхоти ВМФ СРСР чисельністю у бригаду, що існувало у 1942—1992 роках. Бригада входила до складу Балтійського флоту.
Після розпаду СРСР у 1992 році перейшла до складу Збройних сил Російської Федерації.
21 березня 1942 був сформований 347-й стрілецький піхотний полк, який в роки німецько-радянської війни пройшов бойовий шлях від Сталінграда до Ельби[1].
347-й стрілецький полк входив до складу 308-ї стрілецької дивізії (2-го формування) (308 СД (2 ф)), яка була сформована 28 березня 1942 на базі Омського піхотного училища[2].
Особовий склад полку був в основному набраний з військовослужбовців військового училища, мешканців Омської області, Алтайського краю й Гірського Алтаю.
В кінці травня 1942 року 308 СД була передислокована в Приволзький військовий округ біля міста Саратова. 19 серпня 1942 дивізія виступила на фронт й до 10 вересня 1942 року вийшла на передову й вступила в бій з супротивником у складі 24-ї армії Сталінградського фронту в районі радгоспу Котлубань (на північний захід від Сталінграда).
308 СД відступила у Сталінград 2 жовтня 1942 року й була підпорядкована до складу 62-ї армії. Бойовими позиціями 308 СД були призначені в районі заводу «Барикади». 3 листопада 1942 року 308 СД передала оборону заводу частинам 138-ї стрілецької дивізії й була виведена в тил.
З грудня 1942 року 308 СД перебувала в Резерві Ставки ВГК. У березні-квітні 1943 року дивізія входила до складу Калінінського фронту.
З травня 1943 року 347-й стрілецький полк з частинами 308 СД перебували в складі 3-ї армії Брянського фронту на Орловському виступі. З 12 липня 1943 року 308 СД перейшла в наступ на північний схід від міста Орел й до 2 серпня підступила до його околиць. К 5 серпня 347-й полк й частини дивізії визволили місто Орел.
За зразкове виконання поставлених бойових завдань на Орловському напрямку 308-ї дивізії та її частинам було присвоєно гвардійський статус зі зміною нумерації. За звільненні міста Орла 25 вересня 1943 року полк був перейменований на 336-й гвардійський[1], а 308-ма стрілецька дивізія перейменована на 120-ту гвардійську стрілецьку дивізію (120 гв. СД).
28 вересня 1943 року 336 гв. СП брав участь у визволенні міста Костюковічи Могилевської області Білорусі.
З 10 по 30 листопада 1943 року 120 гв. СД брала участь в Гомельської-Річицькій наступальної операції.
2 серпня 1944 року за звільнення польського міста Білостока полку було присвоєно почесне найменування «Білостоцький»[1]. 15 вересня 1944 році йому вручили орден Суворова 3-го ступеня.
З 21 по 26 лютого 1944 року 120 гв. СД брала участь в рогачівсько-жлобінській операції, в ході якої частини дивізії форсували річку Дніпро. За оволодіння містом Рогачов Гомельської області наказом Верховного Головнокомандуючого дивізії було присвоєно почесне найменування «Рогачівська».
З 24 по 29 червня 1944 року 120 гв. СД брала участь Бобруйської операції, що була складовою частиною Білоруської стратегічної операції. 336 гв. СП брав участь у прориві оборони противника на північний схід від міста Бобруйськ.
З 5 по 27 липня 1944 року 120 гв. СД брала участь в Білостоцькій операції. 27 липня полк взяв участь у боях за визволення міста Білосток. 9 серпня 1944 року 336 гв. СП за успішне виконання поставлених бойових завдань при звільненні міста Білосток присвоєно почесне найменування «Білостоцький».
У вересні 1944 року 336 гв. СП брав участь у захопленні міста Остроленка, за що нагороджений орденом Суворова III ступеня.
З січня по квітень 1945 року 120 гв. СД брала участь Східно-Прусської операції на ділянці на південний захід від міста Кенігсберг, за що був нагороджений орденом Олександра Невського[1].
У складі 1-го Білоруського фронту 336 гв. СП форсував річку Шпрее й до закінчення бойових дій вів бої з ліквідації оточеної угруповання противника на південному заході від Берліна[2][3]. Війну полк закінчив зустріччю з американськими військами на річці Ельба[1].
У 1945 році 336-й гвардійський стрілецький полк у складі 120-ї гвардійської стрілецької дивізії був виведений з території окупованої Німеччини у місто Мінськ Білорусі.
У 1957 році, зі створенням мотострілецьких військ, 336-й гвардійський стрілецький полк був перетворений на 336-й гвардійський механізований полк у складі 120-ї гвардійської Рогачевської мотострілецької дивізії Білоруського військового округу[3].
У 1963 році було вирішено відродити морську піхоту, що повністю розформовано у СРСР 1956 року.
Останнім формуванням морської піхоти у складі Балтійського флоту була 1-ша дивізія морської піхоти, дислокована на території Фінляндії на півострові Порккала-Удд й розформована у 1948 році. Дане з'єднання вело свою історію від 55-ї стрілецької дивізії (2-го формування), що була створена в грудні 1941 року.
7 червня 1963 року 336-й гвардійський механізований полк 120-ї гвардійської мотострілецької дивізії Прибалтійського військового округу було переформовано на 336-й окремий гвардійський полк морської піхоти з передачею до складу Балтійського флоту (336 гв. ОПМП БФ) з передислокацією у місто Балтійськ Калінінградської області РРФСР.
336-й полк став першою військовою частиною у відродженій морській піхоті ВМФ СРСР[4].
20 листопада 1979 року 336-й окремий гвардійський полк морської піхоти був остаточно переформований на 336-ту окрему гвардійську бригаду морської піхоти.
Організаційно-штатна структура 336-ї бригади на момент створення була такою ж як 61-ї бригади морської піхоти Північного флоту й 810-й бригади морської піхоти Чорноморського флоту. Бригади складалися з 3 піхотних батальйонів, 1 артилерійського дивізіону, 1 протитанкового дивізіону, 1 зенітного ракетно-артилерійського дивізіону й 1 танкового батальйону. Чисельність особового складу бригади була близько 2000 осіб[5].
З 1967 року батальйон 336-го полку перебував у Середземному морі на десантних кораблях.
З травня 1969 року в зв'язку із загостренням ситуації на Близькому Сході, був створений зведений посилений батальйон морської піхоти, завданням якого була охорона стратегічно важливого порту Порт-Саїд в Єгипті, який був наданий єгипетською владою як один з пунктів для дислокації середземноморської ескадри ВМФ СРСР. Також підрозділи посиленого батальйону несли чергування біля нафтових терміналів в Суецькому каналі. Для комплектування батальйону відбиралися роти від частин морської піхоти зі всіх чотирьох флотів включаючи 336-й полк. Особовий склад батальйону був змінним на основі постійної ротації. Підрозділи, відряджені від військових частин, змінювалися кожні 4 місяці[6].
З листопада 1977 року підрозділи 336-го полку почали постійне бойове чергування у Червоному морі .
З вересня 1983 року по серпень 1989 року сформований підрозділ морської піхоти 336-ї бригади кілька разів вирушав на бойове чергування до узбережжя Анголи.
З 1989 до 1993 року бригада взяла під охорону й оборону важливі об'єкти флоту й охорону пам'яток в містах Рига, Лієпая, Клайпеда, Таллінн[3][7].
Після розпаду СРСР у 1992 році бригада перейшла до складу Збройних сил Російської Федерації.
Дійсні і умовні назви військових частин входили до складу бригади на 1989 рік[8]:
- Управління бригади — в/ч 06017
- 877-й окремий батальйон морської піхоти — в/ч 81282;
- 878-й окремий батальйон морської піхоти — в/ч 81278;
- 879-й окремий десантно-штурмовий батальйон — в/ч 81280;
- 884-й окремий батальйон морської піхоти (кадра) — в/ч 16140;
- 887-й окремий розвідувальний батальйон — в/ч 81278;
- 102-й окремий танковий батальйон[9][10] — в/ч 60182;
- 1612-й окремий самохідний артилерійський дивізіон — в/ч 63962;
- 1618-й окремий зенітний ракетно-артилерійський дивізіон — в/ч 70198.
На озброєнні бригади перебувала наступна військова техніка[3][5][8]:
- БТР-80 — 96 од .;
- БТР-60 — 64 од .;
- Т-55 — 40 од .;
- ПТ-76 — 26 од .;
- САУ 2С1 — 18 од .;
- САУ 2С9 — 24 од .;
- РСЗВ «Град-1» — 18 од .;
- ЗСУ-23-4 «Шилка» — 8 од .;
- ЗРК Стріла-10 — 8 од .;
- ПТРК 9П148 «Конкурс» — н / д.
У повному списку вказані командири з'єднання на всіх історичних етапах:[2][3][7].
Командир 347-го стрілецького полку:
- Міхальов К. І. — 1942;
Командири 336-го гвардійського стрілецького полку:
- Чамов А. С. — 1942—1944;
- Матвєєв М. М. — 1944;
- Бєляєв І. С. — 1944;
- Новицький П. Д. — 1944—1945;
- Кузовскій А. Ф. — 1945—1949;
- Терьохін І. І. — 1949—1952;
- Левченко А. Н. — 1952—1956;
- Тулуб В. В. — 1956—1957.
Командир 336-го гвардійського мотострілецького полку:
- Єременко В. С. — 1957—1963.
Командири 336-го окремого гвардійського полку морської піхоти:
- Шапранов П. Т. — 1963—1967;
- Лелетін А. А. — 1967—1971;
- Горохів В. І. — 1971—1974;
- Соломенік М. М. — 1974—1978;
- Шерегеда А. А. — 1978—1979;
Командири 336-ї окремої гвардійської бригади морської піхоти:
- Говоров В. М. — 1979—1982;
- Шерегеда А. А. — 1982—1984;
- Отраківський А. І. — 1984—1990;
- ↑ а б в г д Бригаде морской пехоты Балтийского флота — 70 лет. Пресс-служба Западного военного округа (рос.). 21.03.2012. Архів оригіналу за 30 липня 2020. Процитовано 21 грудня 2017.
- ↑ а б в 347-й стрелковый полк 308-й стрелковой Краснознаменной дивизии. Архів оригіналу за 28 грудня 2019. Процитовано 14 січня 2020.
- ↑ а б в г д Сайт 336-й отдельной гвардейской бригады морской пехоты. Архів оригіналу за 10 серпня 2018. Процитовано 27 грудня 2016.
- ↑ Ремизов С. А."Как это было". Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 грудня 2016. [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Кузин, Никольский, 1996, с. 524—533.
- ↑ Вадим Удманцев."Они прикрывали Порт-Саид и штурмовали Сокотру". Архів оригіналу за 26 вересня 2019. Процитовано 14 січня 2020. [Архівовано 2019-09-26 у Wayback Machine.]
- ↑ а б 69-годовщина со дня образования 336-ой отдельной гвардейской Белостокской орденов Суворова и Александра Невского бригадаы морской пехоты Балтийского Флота. Архів оригіналу за 14 листопада 2016. Процитовано 27 грудня 2016. [Архівовано 2016-11-14 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Феськов, 2013, с. 184—185.
- ↑ За іншими даними 112-й окремий танковий батальйон
- ↑ Хроники морской пехоты Балтийского флота. Архів оригіналу за 26 вересня 2019. Процитовано 14 січня 2020. [Архівовано 2019-09-26 у Wayback Machine.]
- Феськов В.И., Калашников К.А., Голиков В.И., Слугин С.А. Часть 1 (Сухопутные войска) // Вооруженные Силы СССР после Второй мировой войны: от Красной Армии к Советской. — Томск, 2013. — 640 с. — ISBN 978-5-89503-530-6.
- В. П. Кузин, В. И. Никольский. Глава Х. Береговые войска ВМФ СССР // Военно-морской флот СССР 1945—1991. — СПб. : Историческое Морское Общество, 1996. — 653 с. — 500 прим. — ISBN УДК 623.823.1.
- Michael Holm, 336th independent Guards Belostokskaya orders of Suvorov and Aleksandr Nevskiy Naval Infantry Brigade(англ.) // ww2.dk