35-см морська гармата L/45 M 15

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
35-см морська гармата L/45 M 15

Монтаж на позиції 35-см морської гармати L/45 M 15
Типфортечна гармата
Походження Австро-Угорська імперія
Історія використання
На озброєнні1914-1918
Оператори Австро-Угорська імперія,
Історія виробництва
Розробник"Шкода"
Розроблено1914-1918
Виробник"Шкода"
Виготовлена
кількість
4
Характеристики
Вагабойова:
похідна:
ДовжинаL/45 (15,75 м)

Снарядроздільне заряджання, граната 710 кг
Калібр350 мм
Траверс
Дульна швидкість770 м/сек
Дальність вогню
Максимальна31.000 м

35-см морська гармата L/45 M 15 стояла на озброєнні Збройних сил Австро-Угорщини в період 1-ї світової війни і використовувались для захисту баз Ц.К. військового флоту. Для потреб флоту були спроектовані гармати 35 cm L/45 K 14, які планували встановити на лінійні крейсери Ersatz-Monarch, аналогічні німецьким Макензі-класу, будівництво яких не розпочали до літа 1914 року. На початок війни розпочали виготовляти 11 стволів гармат.

Історія

[ред. | ред. код]

Виробництво гармат розпочала компанія Škoda у Плзені. Гармати були аналогічні німецьким 35 cm SK C 14 L/45[1] компанії Friedrich Krupp AG з Ессену. Згідно угоди про уніфікацію набоїв в час війни австро-угорські конструктори узгоджували свої розробки з німецькими колегами.

На 28 травня 1915 був виготовлений ствол №1, якій відвезли залізницею для потреб фортечної артилерії. На позиції під гармату довелось облаштувати великий колодязь. Гармата "Георг" взяла участь у наступі травня 1916 на озеро Гальдоназ, випустивши 122 набої у 710 кг по височині Семи поселень навколо Азіаго. Після цього гармату повернули для ремонту, що не завершився до травня 1917 року. Тоді гармата №2 була доставлена, гармата №3 завершена, але не прийнята, гармата №4 перебувала на завершальній стадії виготовлення, а решта знаходились на різних етапах виготовлення і не були завершені до кінця війни.

При червневому наступі 1918 на Горго ді Моліна використали гармату №1. Гармату №2 застосували при Десятій битві при Ізонцо, коли виникла загроза базі в Трієсті. З позиції біля Сан Кроче 18 жовтня 1917 обстріляли позиції біля Градо.

Наприкінці війни італійці і французи захопили гармату №4, яку підірвали. Дві гармати опинились в руках югославів, після чого їхні сліди загубились. Після Аншлюсу Австрії німці безуспішно розшукували гармати 35-см L/45 M 15.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Erwin Anton Grestenberger: K.u.k. Befestigungsanlagen in Tirol und Kärnten 1860 – 1918. Verlag Österreich u. a., Wien 2000, ISBN 3-7046-1558-7.
  • Erwin F. Sieche: Die Schlachtschiffe der K.u.K. Marine, Marine-Arsenal Band 14, Woelfersheim-Berstadt: Podzun-Pallas-Verlag, 1991; ISBN 3790904112

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Germany 35 cm/45 (13.78") SK L/45. Архів оригіналу за 7 квітня 2013. Процитовано 11 вересня 2014.