3713 Пітерс
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Відкриття | |
---|---|
Відкривач | Едвард Бовелл |
Місце відкриття | Станція Андерсон-Меса |
Дата відкриття | 22 березня 1985 |
Позначення | |
Названа на честь | Карла M. Пітерс |
Тимчасові позначення | 1985 FA2 1949 KN |
Категорія малої планети | Астероїд головного поясу |
Орбітальні характеристики[1] | |
Епоха 23 травня 2014 (2 456 800,5 JD) | |
Велика піввісь | 3,018887552665 а. о. |
Перигелій | 2,717289472195 а. о. |
Афелій | 3,320485633135 а. о. |
Ексцентриситет | 0,099903714599 |
Орбітальний період | 1915,882330042 д |
Середня орбітальна швидкість | 0,187902980446 °/д |
Середня аномалія | 75,14519043024° |
Нахил орбіти | 11,39587790278° |
Довгота висхідного вузла | 109,4010545353° |
Аргумент перицентру | 210,7631713580° |
Фізичні характеристики | |
Період обертання | 6,9 год |
Спектральний тип | K (SMASSII) |
Стандартна зоряна величина | 11,4 |
3713 Пітерс (3713 Pieters) — астероїд головного поясу, відкритий 22 березня 1985 року.
Тіссеранів параметр щодо Юпітера — 3,209.
- ↑ База даних малих космічних тіл JPL: 3713 Пітерс (англ.) . Процитовано 2014.05.13. Останнє спостереження 2014.01.04.
- 3713 Пітерс — Об'ємне інтерактивне відображення орбітального руху (англ.)
- Інформація про малі планети на сайті minorplanetcenter.net [Архівовано 13 травня 2014 у Wayback Machine.](англ.)