4395 Денбрітт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
4395 Денбрітт
Відкриття
ВідкривачШ. Дж. Бас
Місце відкриттяОбсерваторія Сайдинг-Спрінг
Дата відкриття2 березня 1981
Позначення
Названа на честьDaniel Brittd
Тимчасові позначення1981 EH41
1976 GU6
1983 VT
1988 RJ2
Категорія малої планетиАстероїд головного поясу
Орбітальні характеристики[1]
Епоха 23 травня 2014 (2 456 800,5 JD)
Велика піввісь2,994402362434 а. о.
Перигелій2,730992911873 а. о.
Афелій3,257811812995 а. о.
Ексцентриситет0,087967286516
Орбітальний період1892,621032210 д
Середня орбітальна швидкість0,190212405903 °/д
Середня аномалія41,10299354474°
Нахил орбіти10,05220113033°
Довгота висхідного вузла189,4735556892°
Аргумент перицентру102,6802196308°
Фізичні характеристики
Стандартна зоряна величина12,7

4395 Денбрітт (4395 Danbritt) — астероїд головного поясу, відкритий 2 березня 1981 року.

Тіссеранів параметр щодо Юпітера — 3,226.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. База даних малих космічних тіл JPL: 4395 Денбрітт (англ.) . Процитовано 2014.05.02. Останнє спостереження 2013.07.24.


Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]