Перейти до вмісту

5-та Українська Радянська дивізія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
5-та українська радянська дивізія
Емлема РСЧА з 1918 року
На службі28 квітня-16 липня 1919
Країна Українська СРР
ВидСухопутні війська
Типпіхота
У складі3-тя українська радянська армія
Війни/битвиУкраїнська революція

5-та українська радянська дивізія  — військове з'єднання у складі Української радянської армії, в складі 3-ї української радянської армії.

Історія

[ред. | ред. код]

3-тя Українська радянська армія створена до 15 квітня 1919 з частин Групи військ одеського напрямку, які були зведені в дві штатні дивізії: 5-ю і 6-ю Українські радянські дивізії.

3-тя Українська радянська армія вела бойові дії проти українських військ під командуванням С. Петлюри в районі Одеса - Херсон - Миколаїв і до кінця квітня витіснила супротивника з Лівобережжя Придністров'я від Одеси до Тирасполю.

До 28 квітня в м. Київ завершено створення дивізії. Начальник дивізії Слувіс Михайло Васильович[1][2].

У квітні - липні дивізія вела бої з частинами Добровольчої армії під командуванням російського генерал-лейтенанта барона П. Н. Врангеля в східній частині України.

В травні дивізія вела бої з частинами російської Добровольчої армії під командуванням російського генерал-лейтенанта В. З. Май-Маєвського в східній частині України.

З 22 травня Добровольча армія наступала на Курськ-Орел, зайняла місто Слов'янськ, відкинувши частини 8-ї і 13-ї червоних армій за річку Сіверський Донець.

Червона 13-а армія втратила віру в можливість стримати противника і вищестояще радянське командування напружено формувало нові центри оборони в містах Харкові та Катеринославі.

28 травня 3-тя Українська радянська армія передала частину військ Південному фронту і перейшла до оборони. Серед переданих військ була і 5-та Українська радянська дивізія, яка увійшла до складу 8-ї армії РСЧА.

В червні 5-а дивізія вела бої з військами Добровольчої армії в східній частині України.

10 червня ліва колона білогвардійського 1-го армійського корпусу (командир корпусу генерал-майор О. П. Кутепов) взяла місто Бєлгород.

11 червня ліва колона 1-го армійського корпусу білих, витісняючи війська червоних, увійшла до міста Харків і після запеклого вуличного бою зайняла його.

27 червня війська Збройні сили Півдня Росії змусили війська Червоної Армії залишити м. Катеринослав.

В липні 5-та Українська радянська дивізія продовжувала вести бої з військами Добровольчої армії в східній частині України.

В липні 5-та Українська радянська дивізія передана до 9-ї армії РСЧА.

З липня 5-та Українська радянська дивізія вела бої з військами російської Добровольчої армії в Області Війська Донського на річці Хопер.

16 липня 1919 року 5-та Українська радянська дивізія переформована на 56-ту стрілецьку дивізію єдиної РСЧА.

Командування

[ред. | ред. код]
  • Слувіс М. В. (28.04 - 16.07.1919)

Склад на 15 квітня 1919 рік

[ред. | ред. код]
  • 1 бригада
    • 1-й Знаменський полк (1800 багнетів);
    • 2-й Ананьєвський полк (3450 багнетів);
    • 3-й Балтійський полк (1800 багнетів);
  • 2 бригада
    • Полк Тараса Шевченко (1049 багнетів);
    • Вознесенський полк (688 багнетів, 5 кулеметів);
    • Одеський полк (956 багнетів, 4 кулемета);
  • 3 бригада
    • Бессарабський полк (540 багнетів, 15 кулеметів);
    • Приднепровський полк (2000 багнетів, 10 кулеметів);
  • Артилерійський дивізіон (27 гармат, 2 кулемета);
  • 1-й кінний дивізіон (1200 багнетів, 320 шабель, 14 кулеметів, 7 гармат);

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. ↑ СЛУВИС, Михаил Васильевич. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022.
  2. ↑ "Апрельский бунт" 1918 года в Курске. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022.

Література

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=5-та_Українська_Радянська_дивізія&oldid=44202203