5256 Фаркгар
| Відкриття | |
|---|---|
| Відкривач | Е. Гелін, К. Міколайчак, Р. Кокер |
| Місце відкриття | Паломарська обсерваторія |
| Дата відкриття | 11 липня 1988 |
| Позначення | |
| Названа на честь | Robert W. Farquhard |
| Тимчасові позначення | 1988 NN 1955 HK |
| Категорія малої планети | Астероїд головного поясу |
| Орбітальні характеристики[1] | |
| Епоха 23 травня 2014 (2 456 800,5 JD) | |
| Велика піввісь | 2,552785885639 а. о. |
| Перигелій | 2,040765935173 а. о. |
| Афелій | 3,064805836105 а. о. |
| Ексцентриситет | 0,200573010586 |
| Орбітальний період | 1489,772700841 д |
| Середня орбітальна швидкість | 0,241647601541 °/д |
| Середня аномалія | 117,2849966476° |
| Нахил орбіти | 14,94522750749° |
| Довгота висхідного вузла | 219,5640631805° |
| Аргумент перицентру | 88,06023157574° |
| Фізичні характеристики | |
| Стандартна зоряна величина | 11,7 |
5256 Фаркгар (5256 Farquhar) — астероїд головного поясу, відкритий 11 липня 1988 року.
Тіссеранів параметр щодо Юпітера — 3,364.
- ↑ База даних малих космічних тіл JPL: 5256 Фаркгар (англ.) . Процитовано 2014.05.15. Останнє спостереження 2014.02.28.
- 5256 Фаркгар — Об'ємне інтерактивне відображення орбітального руху (англ.)
- http://www.minorplanetcenter.net/iau/lists/NumberedMPs [Архівовано 13 травня 2014 у Wayback Machine.]
 | |||||||||||||||||||||||||||||||
| Сонце Геліосфера Геліопауза |
| ||||||||||||||||||||||||||||||
| Хмара Оорта | |||||||||||||||||||||||||||||||