644 до н. е.

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рік:
Десятиліття:
Століття:
Тисячоліття:

Події

[ред. | ред. код]
  • У Північній Африці засновано колонію Ебесс — першу колонію Карфагена
  • Бл. 644 — Манасію звільняють із в'язниці, і він повертається в Єрусалим. Підтримує яхвістів.

Китай

[ред. | ред. код]
  • 16-й рік ери правління луського князя Сі-гуна[1].
  • Хуей-гун надіслав групу євнуха Бо-ді до дісців, щоб вбити Чун-ера, коли той полював разом з правителем Ді на березі річки Вейхе[2].
  • Чун-ер, дізнавшись про смерть Гуань Чжуна, покинув землі Ді (доручивши дружині чекати його 25 років) і прибув у Ці, де Хуань-гун одружив його на своїй дочці (епізод 107 «Го юй»)[3].
  • Чун-ер на шляху в Ці в Улу (місцевість у Вей) він попросив їжі у селянина, але той дав йому грудку землі, що Чжао Шуай витлумачив як добрий знак (згідно з розд.14 «Ши цзі» — 637 рік, розд. 37 і 39 — 644 рік)[4].
  • Цінський князь Му-гун призначив управителів і чиновників для району Хедун[5].
  • У 1 місяці, на молодика в Сун з неба впало п'ять «каменів» (метеоритів). Того ж місяця шість орлів пролетіли назад над сунською столицею[6].
  • У 3 місяці, в день жень-шень, помер луський гун-цзи (княжич) Цзі-ю[7].
  • У 4 місяці, в день бін-шень померла цзенська княгиня Цзі-цзі[8].
  • У 7 місяці, в день цзя-цзи помер Луска сановник Гунсунь-цзи[9].
  • Чжоуський ван, коли вторглися жуни, звернувся по допомогу до Ці. Ціський князь Хуань-гун зібрав князів направити війська для захисту Чжоу[10].
  • 12 місяці відбувся військовий з'їзд князів у Хуай. Були присутні князі Ці, Сун, Чень, Вей, Лу, Чжен, Сюй, Сін і Цао[11].

Народились

[ред. | ред. код]

Померли

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Літопис Конфуція «Чуньцю» («Вёсны и осени»). Перевод и примечания Н. И. Монастырева. М., 1999. С.33
  2. Сыма Цянь. Исторические записки. В 9 т. Т. V. М., 1987. С.153-154, 159; Го юй (Речи царств). М., 1987. С.176
  3. Сыма Цянь. Исторические записки. В 9 т. Т. III. М., 1984. С.130; Т. V. М., 1987. С.50; Го юй (Речи царств). М., 1987. С.162-163
  4. Сыма Цянь. Исторические записки. В 9 т. Т. III. М., 1984. С.133; Т. V. М., 1987. С.116, 155; Васильев Л. С. Древний Китай. В 3 т. Т.2. М., 2000. С.79 (принимает 644 год)
  5. Сыма Цянь. Исторические записки. В 9 т. Т. III. М., 1984. С.130
  6. Чуньцю, известие 1 (в рос. пер. пелікани замість орлів); Сыма Цянь. Исторические записки. В 9 т. Т. III. М., 1984. С.131; Т. V. М., 1987. С.133 (орлы); Бамбуковые анналы. М., 2005. С.120
  7. Чуньцю, известие 2
  8. Чуньцю, известие 3
  9. Чуньцю, известие 4
  10. Сыма Цянь. Исторические записки. В 9 т. Т. III. М., 1984. С.130; Т. V. М., 1987. С.50; Васильев Л. С. Древний Китай. В 3 т. Т.2. М., 2000. С.68
  11. Чуньцю, известие 5; Примечания В. С. Таскина в кн. Го юй (Речи царств). М., 1987. С.361