Очікує на перевірку

723 Гаммонія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
723 Гаммонія
Відкриття
ВідкривачЙоганн Паліза
Місце відкриттяВідень
Дата відкриття21 жовтня 1911
Позначення
Тимчасові позначення1911 NB
1949 YR
1955 FU1
A903 CA
Категорія малої планетиАстероїд головного поясу
Орбітальні характеристики[1]
Епоха 23 травня 2014 (2 456 800,5 JD)
Велика піввісь2,994415975962 а. о.
Перигелій2,832124852716 а. о.
Афелій3,156707099209 а. о.
Ексцентриситет0,054197921915
Орбітальний період1892,633938932 д
Середня орбітальна швидкість0,190211108759 °/д
Середня аномалія279,3331376218°
Нахил орбіти4,994684942460°
Довгота висхідного вузла163,3490301508°
Аргумент перицентру245,9785108989°
Фізичні характеристики
Розміри35,68 км
Період обертання5,436 год
Альбедо0,1829
Спектральний типC (SMASSII)
Стандартна зоряна величина9,9

723 Гаммонія (723 Hammonia) — астероїд головного поясу, відкритий 21 жовтня 1911 року.[2]

Астероїд відкрив відомий і плідний астроном Йоганн Паліса,[3] який на початку своєї кар'єри працював у Польщі, а пізніше — у Віденській обсерваторії. Тієї ж ночі, коли він відкрив Хамонію, він також відкрив 724 Хапаг і 725 Аманду. Між 1874 і 1923 роками він відкрив десятки астероїдів, починаючи від 136 Австрії і закінчуючи 1073 Ґеллівара.

Як видно з певної місцевості на Землі, 723 Гаммонія затулила зірку 3UC149-190572 3 червня 2013 року.

У 2014 році було відмічено, що вона має високе альбедо, і як можливу причину цього було запропоновано аморфні Mg-піроксини.[4]

Тіссеранів параметр щодо Юпітера — 3,247.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. База даних малих космічних тіл JPL: 723 Гаммонія (англ.) . Процитовано 2014.04.30. Останнє спостереження 2013.07.24.
  2. Schmadel, Lutz D., ред. (2007). (723) Hammonia. Dictionary of Minor Planet Names (англ.). Berlin, Heidelberg: Springer. с. 69—70. doi:10.1007/978-3-540-29925-7_724. ISBN 978-3-540-29925-7.
  3. Wayback Machine (PDF). web.archive.org. 28 вересня 2007. Архів оригіналу (PDF) за 28 вересня 2007. Процитовано 1 червня 2023.
  4. Kasuga, T.; Usui, F.; Ootsubo, T.; Hasegawa, S.; Kuroda, D.; Shirahata, M.; Okamura, N. (1 липня 2014). High-albedo C-complex outer-belt asteroids: The near-infrared spectra.


Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]